Корпоративные взаимоотношения в акционерном обществе
Реферат - Экономика
Другие рефераты по предмету Экономика
µктивністю відтворення капіталу усуваються шляхом наділення менеджерів акціями як винагороди з правом реалізації їх через декілька років [7,8].
Корпоративна власність має двоїсту природу і зумовлює не лише усуспільнення, а й персоніфікацію власності. Це в свою чергу є обєктивною основою економічних відносин не тільки в середині корпорацій, а й усієї економічної системи суспільства, оскільки з розповсюдженням акцій серед широких верств населення передбачається участь кожного акціонера у самому процесі виробництва, а також у процесах привласнення, володіння, розпорядження і користування умовами та результатами виробництва своєї компанії, досягається єдність інтересів акціонерами та підприємством.
Процес здійснення корпоратизації має вже певне правове забезпечення. Основними джерелами державних і правових відносин є: Конституція України, Указ Президента України від 15 червня 1993р. "про корпоратизацію підприємств" установлено, що корпоратизація є перетворенням державних підприємств на відкриті акціонерні товариства. Отже, змінюється юридичний статус державного підприємства. Воно стає господарським товариством, акціонерним товариством.
В Україні структура акціонерного капіталу формувалася різними шляхами, проте більшість товариств утворені безпосередньо у процесі приватизації, хоч формували свій капітал за різними сценаріями. Так, серед них є товариства з контрольним пакетом акцій держави, трудового колективу, індивідуального інвестора. Значна кількість акціонерних товариств створювалася як закриті господарські товариства. Такий підхід обумовлювався недостатністю досвіду і розуміння сутності як самого процесу, так і наслідків та можливостей, які він надає учасникам. У відкритих акціонерних товариствах структура стартового капіталу складається з пакетів акцій, що належать: трудовому колективу, дрібним інвесторам, які не звязані трудовими відносинами з акціонерним товариством, а також адміністрації. У цьому випадку можлива чимала частка капіталу сторонніх інвесторів, які купили пакети акцій у процесі підписки і продажу.
Важливим аспектом становлення корпоративного сектору є розуміння того, що можна із названих груп представляє конкретні інтереси. Наприклад, акціонери, що купили акції визначеного акціонерного товариства і не є працівниками АТ, зацікавлені в основному в тому, щоб отримувати грошові дивіденди або здійснювати спекуляції на ринку цінних паперів. При цьому вони є власниками капіталу і мають право голосу на загальних зборах акціонерів. Саме така структура акціонерного капіталу досить характерна для українських АТ і є показником розпорошеності власності, що ускладнює погодженість у вирішенні внутрішніх проблем, які відносяться до компетенції загальних зборів. Для більшої концентрації власності у таких випадках АТ вдається до використання механізму довірчого управління, підсилюючи тим самим імовірність зосередження управлінських функцій у руках невеликих груп, інтереси яких далекі від інтересів більшості акціонерів.
Інша структура капіталу в товариствах, утворених обмеженою кількістю засновників, що представляють закриті АТ. Капітал, утворений незначною кількістю засновників, дає їм право здійснювати управління відповідно до частки кожного інвестора у статутному капіталі і робить їх відносини взаємовигідними.
Найпоширенішою в Україні є структура капіталу відкритих АТ.
Трансформація відносин власності це особливий механізм економічних перетворень, який базується на процесах роздержавлення і приватизації, передбачає зміну власника та спрямований на формування прошарку таких власників, які забезпечували б стабільне функціонування соціально орієнтованої економіки. На основі трансформації відносин власності і формується ринок корпоративних прав. Його розвиток обумовлюють економічні, фінансові, соціальні та психологічні фактори [9].
Корпоративне середовище в Україні, нажаль, не має достатньо чітких корпоративних традицій. Еволюція корпоративної власності супроводжується ускладненням відносин між її субєктами. Бюджетні ресурси і кошти від продажу державних обєктів мають бути джерелом довгострокових інвестиційних ресурсів для економічного зростання.
Структурними елементами системи економічних форм, у яких реалізується реальний капітал є: на рівні акціонерного товариства це валовий продукт, валовий доход, чистий доход, амортизаційний фонд, фонд накопичення, фонд заробітної плати, резервний фонд, фонд виплати дивідендів, доходи від портфеля цінних паперів, прибуток засновників, спекулятивний прибуток; на рівні акціонерів різні форми дивідендів, процентів, доход від продажу акцій, заробітна плата, участь в управлінні АТ та ін. Фіктивний капітал розглядається як перетворена форма реального капіталу, тому в основі його руху лежить рух реального капіталу. Власною ж функцією фіктивного капіталу як перетвореної форми реального капіталу є, погляд з функцією формування реального капіталу, розподіл і перерозподіл створеної реальним капіталом вартості, а також спекулятивної вартості. Ці функції фіктивного капіталу породжують особливі форми доходів, які і є формами реалізації фіктивного капіталу. Це прибуток від перепродажу цінних паперів; дивіденди, проценти з портфеля цінних паперів; комісійні за угоду; процент за гарантію розміщення цінних паперів; різниця між ринковою ціною акцій і ціною реалізації опціону; маржа; ціна виконання договору за варіантом; доходи фондов?/p>