Корпоративные взаимоотношения в акционерном обществе

Реферат - Экономика

Другие рефераты по предмету Экономика

?упають від імені юридичної особи, порушують свої обовязки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані юридичній особі". Безумовно, робити висновок про те, що питання вже цілком врегульоване, передчасно. Деякі з постулатів зазначеної статті не зовсім чіткі та потребують подальших розяснень. У деяких випадках необхідне додаткове регулювання на рівні документів того ж акціонерного товариства (а в цьому разі знову постає проблема "бажання" контролюючого акціонера). Зупинимося детальніше на можливостях практичної реалізації зазначених норм ЦКУ. Першою є проблема введення понять "добросовісно" та "розумно". Поки що залишається незрозумілим, що законодавець вкладає в ці поняття та як оцінювати ступінь "добросовісності" та "розумності". Певну підказку містять Принципи, які визначають обовязок добросовісно та розумно діяти в найкращих інтересах товариства як вияв турботливості та обачності, які, як правило, очікуються від людини, яка приймає виважені рішення, в аналогічній ситуації. Сподіваємося, що у разі виникнення спорів щодо порушення посадовими особами органів управління закріплених принципів, трактування зазначених понять не буде надто різнитись залежно від ситуації. Сподіваємося, що у разі виникнення спорів щодо порушення посадовими органами управління закріплених принципів, трактування зазначених понять не буде надто різнитись залежно від ситуації, конкретного АТ чи конкретного суду. Наразі акціонерним товариствам варто самим подбати про наявність відповідного тлумачення у внутрішніх документах і, найголовніше, надати чітке розяснення сутності цих понять членам органів управління.

Наступна проблема вбачається у можливості "автоматичного" покладання обовязку діяти в інтересах товариства на членів наглядової ради. ЦКУ передбачає такий обовязок для осіб, які виступають від імені юридичної особи відповідно до закону чи установчих документів. Наразі єдиною особою, яка має право виступати від імені товариства без довіреності, є керівник, тобто директор або голова правління. Іноді статути товариств наділяють таким правом першого заступника голови. Таким чином, щоб зазначена норма ЦКУ розповсюджувалася і на членів наглядової ради, товариству необхідно надати їм статус осіб, які виступають від його імені, прописавши це в статуті.

Не менш проблематичною є також можливість покладення солідарної відповідальності за збитки, завдані товариству, на членів правління. В більшості випадків члени виконавчого органу працюють на підставі трудових договорів (оскільки на і-вимогу Закону України "Про господарські товариства" вони повинні перебувати з товариством у трудових відносинах). Кодекс законів про працю передбачає два види відповідальності працівника дисциплінарну та матеріальну, причому характер останньої для більшості працівників носить обмежений характер. Чи можна притягти працівника ще й до майнової відповідальності, зважаючи на відсутність цивільно-правових відносин? Скоріш за все, ні. Хоча, варто зауважити, що в цьому питанні точки зору юристів розділилися причому "табір" тих, хто вважає зазначену норму життєздатною та такою, що буде успішно застосовуватись, є досить великим. Наразі залишається сподіватись на появу відповідної практики.

Нарешті, найбільшою проблемою є відсутність самого поняття "конфлікт інтересів" та чітких вимог щодо обовязку особи розкривати інформацію про його існування. Закріплення процедури повідомлення було б дуже ефективним, адже сам по собі конфлікт інтересів не є злочином і факт його наявності не повинен вести до автоматичного притягнення посадової особи до відповідальності. Більшість зарубіжних країн з розвинутим фондовим ринком допускають існування угод з зацікавленістю, але чітко регулюють процес прийняття таких рішень та зобовязують директорів, які мають зацікавленість в угоді, попередньо розкривати інформацію про це та усувають їх від участі в голосуванні з зазначеного питання. При цьому відповідальність передбачені не "автоматично", а лише у випадку не розкриття інформації.

2.6. Шлях до покращення

Вбачається, що більш ефективним було б включення до ЦКУ (чи майбутнього Закону України "Про акціонерні товариства") простої та чіткої норми про те, що члени наглядової ради та виконавчого органу акціонерного товариства повинні добросовісно та розумно діяти в інтересах товариства та розкривати інформацію про наявність у них конфлікту інтересів стосовно будь-якого рішення (угоди) товариства. Таке формулювання, доповнене чіткими рамками відповідальності за не розкриття інформації та визначенням основних понять (конфлікт інтересів, добросовісність, розумність, інтереси товариства тощо), підвищило б шанси зазначених норм на життя.

Не дивлячись на доволі критичний характер викладеного, хотілося б зробити оптимістичний висновок процес почався, і це вже само по собі є великим досягненням . хоча перші норми ще далекі від досконалості, автор сподівається, що поняття конфлікту інтересів посяде своє почесне місце в корпоративних правових відносинах та стане ефективним засобом захисту інтересів акціонерів та товариств. Допомогу і цьому будуть надавати всі учасники фондового ринку, зацікавлені у запровадженні однакових, чесних та цивілізованих правил. [14]

2.7.Причини виникнення корпоративних конфліктів.

Основними причинами, що впливають на виникнення корпоративних конфлікті