Корекція шкільної тривожності в молодшому шкільному віці
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
у неї тривогу через неможливість задоволення потреб у любові, пестощах та захисті. У цьому випадку виникає страх: дитина відчуває умовність материнської любові.
Незадоволення потреб дитини в любові буде спонукати її прагнути задоволення будь-якими способами. Високу і ймовірність виникнення тривожності у дитини має виховання за типом гіперпротекції (надмірна турбота, дрібязковий контроль, багато обмежень та заборон, постійне смикання).
Чинники, що впливають на виникнення страхів (за А.Захаровим):
- наявність страхів у батьків, головним чином у матері;
- тривожність у відношенні з дитиною, надмірне збереження її від небезпеки і ізоляція від спілкування її з однолітками;
- надмірно рання раціоналізація відчуттів дитини, обумовлена надмірною принциповістю батьків або їх емоційним неприйняттям дітей;
- велика кількість заборон з боку батька тієї ж статі або повне надання свободи дитині батьком іншої статі, а також численні нереалізовані загрози всіх дорослих в сімї;
- відсутність можливості для ролевої ідентифікації з батьком тієї ж статі, переважно у хлопчиків, створюючи проблеми в спілкуванні з однолітками і невпевненість в собі;
- конфліктні відносини між батьками в сімї;
- психічні травми типу переляку, які загострюють вікову чутливість дітей до тих або інших страхів;
- психічне зараження страхами в процесі спілкування з однолітками і дорослими [4, 28-30].
Можливі причини виникнення тривожності :
- порушення взаємин між батьками і дітьми;
- авторитарний стиль батьківського виховання в родині;
- авторитарний стиль роботи вчителя;
- перевантаження організму дитини навчанням;
- завищені вимоги до дитини;
- постійне порівнювання її з іншими дітьми;
- розлучення батьків;
- висока тривожність учителя чи батьків [6, 23].
Ознаки шкільної тривожності у молодшому шкільному віці :
- не може довго працювати, не стомлюючись;
2. їй важко зосередитися на чомусь;
3. будь-яке завдання викликає надмірне занепокоєння;
4. під час виконання завдань дуже напружена, скута;
5. бентежиться частіше за інших;
6. часто говорить про напружені ситуації;
7. скаржиться, що їй сняться страшні сни;
8. руки в неї зазвичай холодні, вологі;
9. у неї поганий апетит;
10. полохлива, багато що викликає в неї страх;
11. зазвичай неспокійна, легко засмучується;
12. часто не може стримати сліз;
13. погано переносить чекання;
14. не любить братися за нову справу;
15. невпевнена у собі, у своїх силах;
16. боїться труднощів [5, 23].
Висновок до першого розділу
Вперше відокремив і акцентував стан занепокоєння, тривоги - З.Фройд.
Багато хто з авторів наголошує на різниці між тривогою і страхом: страх це реакція на реальну загрозу, а тривога стан неприємного передчуття без видимої причини (причина тільки у свідомості людини).
У психологічній літературі, можна зустріти різні визначення поняття тривожності, хоча більшість дослідників сходяться у визнанні необхідності розглядати його диференційовано - як ситуативне явище і як особистісну характеристику з урахуванням перехідного стану і його динаміки.
Тривога сприймається як емоційний стан гострого внутрішнього болісного беззмістовного хвилювання, що повязується у свідомості індивіда із прогнозуванням невдачі, небезпеки або ж очікуванням чогось важливого, значущого для людини в умовах невизначеності.
Відокремлюють самостійні семантичні одиниці, повязані з тривогою: тривога, немотивована тривожність й особистісна тривожність.
Тривожність не обовязково проявляється безпосередньо в поведінці, часом це субєктивне неблагополуччя особистості, що створює специфічний фон її життєдіяльності, пригнічує психіку.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що в основі негативних форм поведінки лежать: емоційне переживання, неспокій, невпевненість за своє благополуччя, що може розглядатися як прояв тривожності.
- Емпіричне дослідження тривожності молодших школярів
2.1 Особливості методик дослідження тривожності молодших школярів
Метою даного етапу експериментального дослідження є виявлення особистісної і шкільної тривожності у дітей молодшого шкільного віку.
Експериментальне дослідження спрямоване на вирішення наступних завдань:
- виявлення тривожності в дітей молодшого шкільного віку і встановлення причин ;
- створення комплексу заходів, спрямованих на зниження тривожності в дітей молодшого шкільного віку ;
- перевірка ефективності корекційно розвивальної роботи, спрямованої на зниження рівня тривожності у дітей.
Експеримент проводився на базі ЗНЗ І-ІІІ ступенів №2 ім. М. Горького м. Олександрії.
В дослідженні брали участь учні молодшого шкільного віку других класів. Загальна кількість обстежуваних становила 36 чоловік. Вік дітей 7-8 років. Серед 36 учнів 15 хлопчиків і 21 дівчинка.
З метою дослідження домінуючого рівня тривожності були використані наступні методики :
- Методика Вимірювання рівня тривожності Тейлора (адаптована Т.А. Немчиновим).
Призначена для вимірювання рівня тривожності. Опитувальник складається з 50 тверджень. Він може предявлятися обстежуваному або за списком, або, як набір карток з твердженнями.
Обстежуваний ознайомлюється з твердженнями і дає відповідь Так або Ні, в залежності від того, погоджу?/p>