Корекція шкільної тривожності в молодшому шкільному віці
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
?екційно розвивальної роботи, простежила динаміку зниження тривожності в дітей молодшого шкільного віку експериментальної групи. На даному етапі підтвердилася ефективність складеної корекційно-розвиваючої програми.
Результати повторного діагностичного зрізу показали, що рівень тривожності в учнів експериментальної групи знизився в різних аспектах. В учасників контрольної групи, які були продіагностовані, але не брали участь в корекційно-розвивальній роботі, рівень тривожності не знизився і залишився приблизно на тому ж рівні, що спочатку.
Отже, можна зробити висновок, що розроблена нами корекційно розвивальна програма є ефективною в подоланні високого рівня тривожності молодших школярів.
Висновок
Проаналізувавши теоретичні джерела по проблемі підвищеної тривожності молодших школярів, можна зробити висновок, що у психологічній літературі, можна зустріти різні визначення поняття тривожності, хоча більшість дослідників сходяться у визнанні необхідності розглядати його диференційовано - як ситуативне явище і як особистісну характеристику з урахуванням перехідного стану і його динаміки.
Тривога сприймається як емоційний стан гострого внутрішнього болісного беззмістовного хвилювання, що повязується у свідомості індивіда із прогнозуванням невдачі, небезпеки або ж очікуванням чогось важливого, значущого для людини в умовах невизначеності. Це емоційний аспект тривожності.
Тривожність це постійна або ситуативна властивість людини , яка призводить до стану підвищеного занепокоєння, відчуття страху і тривоги в специфічних соціальних ситуаціях [9, 81].
Науковці вважають, що тривога є складовою частиною стану сильної психічної напруги - стресу. Можна зробити висновок про те, що такі форми поведінки як емоційне переживання, неспокій, невпевненість за своє благополуччя, може розглядатися як прояв тривожності.
Дослідивши особливості прояву тривожності в дітей молодшого шкільного віку, виявлено, що діти з високим рівнем тривожності схильні до яких-небудь страхів. Більшість дітей проходять в своєму психічному розвитку ряд вікових періодів підвищеної чутливості до страхів.
У психологічній сфері тривожність проявляється у зміні рівня домагань особистості, у заниженні самооцінки, рішучості, впевненості у собі. Тривожність впливає на мотивацію. Тривожність не обовязково проявляється безпосередньо в поведінці, часом це субєктивне неблагополуччя особистості, що створює специфічний фон її життєдіяльності, пригнічує психіку.
Головною причиною виникнення тривожності у дітей вважається неправильне виховання та несприятливі стосунки дитини з батьками, особливо з матірю.
За результатами аналізу нашого дослідження, частіше за все у дітей молодшого шкільного віку проявляється підвищений рівень загальної тривожності в школі 88,20%, страху самовираження 77,60%, страху невідповідності очікуванням оточуючих 67,10%, страхів у стосунках з вчителями 93,00%.
Визначивши вплив спеціально розробленої корекційно-розвивальної програми, спрямованої на зниження тривожності в дітей молодшого шкільного віку, ми дійшли до висновку, що вона є дієвою і приносить позитивні результати.
На основі досвіду проведення корекційних занять з тривожними дітьми експериментальної групи, ми переконалися, що вони дійсно впливають на зниження тривожності в поведінці дітей молодшого шкільного віку. Вони позитивно вплинули на емоційну сферу дітей, а також змінили прояви тривожності в поведінці на спокій, рівновагу, відсутність емоційного і фізіологічного напруження.
Результати повторного діагностичного зрізу показали, що рівень тривожності в учасників експериментальної групи знизився в різних аспектах: загальної тривожності, шкільної тривожності, фрустрації потреби в досягненні успіху, страху невідповідності очікуванням оточуючих, низького фізіологічного протистояння стресу, проблем і страхів у стосунках з вчителем. В учасників контрольної групи, які були продіагностовані, але не брали участь в корекційно-розвивальній роботі, рівень тривожності не знизився і залишився приблизно на тому ж рівні, що спочатку.
Отже, можна зробити висновок, що розроблена нами корекційно розвивальна програма є ефективною в подоланні високого рівня тривожності молодших школярів.
Список літератури
- Аракелов Н.Е., Лысенко Е.Е. Психофизиологический метод оценки тревожности // Психологический журнал. 1997. - №2. 38с.
- Битякова М.Р. Организация психологической работы в школе М.: Совершенство, 1997. 298с.
- Гордєєва А. Тривожність молодших школярів у процесі адаптації до школи : шляхи та методи психокорекції // Психолог. 2009. - №14.- квітень. с. 1-24
- Захаров А.И. Дневные и ночные страхи у детей. СПб, 2000
- Захаров А.И. Как преодолеть страхи у детей. М.: Педагогика, 1986. 109с.
- КовальчукО. Виникнення тривожності у дітей та профілактика страхів // Психолог 2009. - №11-12, березень. с. 22-23
- Кученко Т.О. О детской тревожности. // Воспитание школьников. 2002 - №5
- Неймарк М.З. Аффекты у детей и пути их преодоления // Советская педагогика. 1963. - №5. с. 38-40
- Обухова Л.Ф. Детская и возрастная психология. М., 1996. 169с.
- Петровская Л.А. Компетентность в общении. М.: МГУ, 1989. 216с.
- Прихожан А.М. Тревожность у детей и подростков : Психологическая природа и возрастная динамика. Москва Воронеж, 2000
- Практическая психодиагностика / Ред.-сост. Д.Я. Райгородский Самара Бахрах, 2000
- Психі?/p>