Капітал і праця: механізм взаємодії
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
?жнева чи місячна) вартість його робочої сили, а тільки фактично відпрацьована кількість годин.
Відрядна форма зарплати це оплата працівникові залежно від розмірів виробітку (виготовлених виробів або здійснених операцій).
Затрати робітника за цією формою заробітної плати вимірюються кількістю і якістю виробленої продукції. Відрядна заробітна плата використовується для підвищення інтенсивності праці, скорочення витрат на контролювання робітників, посилення конкуренції між ними.
На основі погодинної і відрядної форм заробітної плати підприємства застосовують різні системи оплати праці, які спрямовані на стимулювання зростання кількості та якості вироблюваної продукції, на інтенсифікацію праці. За їх допомогою власники підприємств намагаються зацікавити найманий персонал у найбільшій віддачі, у найкращому виконанні своїх трудових обовязків, в ініціативності та винахідливості.
У сучасних умовах найпоширенішими є такі системи оплати праці: тарифні, преміальні та колективні форми, які кожне підприємство використовує відповідно до конкретних обставин та модифікацій. В останні десятиліття зарубіжні фірми для посилення мотивації працівників успішно використовують різні системи участі працівників у прибутках і створенні робітничої власності. Досвід показує, що застосування такої системи приводить до додаткового приросту продуктивності праці.
3.3 Номінальна та реальна заробітна плата. Мінімальна заробітна плата та її критерії
Визначення розміру зарплати має два підходи: з боку найманого персоналу і з боку роботодавця.
Роботодавець обчислює не тільки ту частину витрат, що визначається ставками заробітної плати, а й валові витрати на наймання працівників. Найманий персонал під заробітною платою вважає той заробіток, який він одержує на руки в касі підприємства. На рис.3.2. показано структуру заробітної плати з точки зору підприємця і працівників, яка є характерною для Німеччини.[3, с. 239]
Як видно з рисунка, на підприємствах Німеччини робітник одержує в касі підприємства лише 35% того, що витрачає роботодавець прямо чи опосередковано на використання найманої ним робочої сили.
Рис. 3.2. Валові витрати роботодавця на найманих працівників і відповідна чиста заробітна плата найманого працівника
Для характеристики рівня оплати праці застосовуються показники номінальної і реальної заробітної плати.
Номінальна заробітна плата сума грошей, яку одержує працівник за свою працю. Включає в себе відрахування на соціальне страхування і прибутковий податок. Одиницею виміру тут є погодинна ставка заробітної плати, яка визначається коливанням попиту і пропозиції на ринку праці. На погодинну ставку впливають і такі чинники: фондоозброєність праці, її продуктивність і якість, рівень застосованої технології праці, кваліфікації найманих працівників, ефективність праці, природні умови (клімат) і традиції країни.
Номінальна заробітна плата, тобто кількість грошей, одержаних працівником на руки, не дає повного уявлення про доход на фактор найманої праці, тому що в різний час за одну і ту ж кількість грошей можна купити різну кількість життєвих благ. Тому визначення рівня оплати праці здійснюється через реальну заробітну плату.
Реальна заробітна плата визначається кількістю товарів і послуг, які можна придбати за номінальну заробітну плату за існуючого рівня цін після відрахування податків та інших платежів. Отже, рівень реальної заробітної плати визначається сумою номінальної оплати праці, рівнем податків і цін на життєві блага. При даному рівні цін реальна заробітна плата змінюється прямо пропорційно змінам номінальної заробітної, а при даному рівні номінальної заробітної плати обернено пропорційно зміні цін на споживчі товари і послуги.
Реальна заробітна плата відносний показник, який характеризує купівельну спроможність номінальної заробітної плати під впливом змін роздрібних цін на товари й послуги та рівня витрат на сплату податків і обовязкових платежів. Абсолютна величина реальної заробітної плати розраховується діленням номінальної заробітної плати поточного періоду без урахування податків і обовязкових платежів на індекс споживчих цін.
Виділяють такі фактори, які визначають рівень заробітної плати:
1) розмір номінальної заробітної плати;
2) рівень цін на товари та послуги (індекс вартості життя);
3) розмір податків, які сплачують робітники до бюджету держави і фондів соціального страхування.
Для визначення реальної заробітної плати індекс номінальної зарплати ділять на індекс вартості життя.
Рух реальної заробітної плати визначається за такою формулою:
,
де Ірзп індекс реальної заробітної плати; Інзп індекс номінальної заробітної плати; Іц індекс цін на товари і послуги.[3, с.240]
Ця формула показує, що номінальна і реальна заробітна плата необовязково змінюються в одному й тому самому напрямі. Так, номінальна заробітна плата може зростати, а реальна заробітна плата знижуватись або залишатися незмінною.
Номінальні доходи це величина нарахованих виплат і натуральних видач.
Реальні доходи це номінальні доходи, скориговані на зміни цін на товари і тарифів на послуги. Індекс споживчих цін впливає на купівельну спроможність номінальних доходів населення:
,
де: Др доходи реальні;
Дн доходи номінальні;
Іц індекс споживчих цін.
Чинник цін (ріве