Капітал і праця: механізм взаємодії
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
?ї суспільства виробниче відношення, яке представлене в речі і надає цій речі специфічного суспільного характеру;
3. Капітал це не просто сума матеріальних і вироблених засобів виробництва, це перетворені в капітал засоби виробництва, які самі по собі так само мало є капіталом, як золото або срібло самі по собі грішми.
Як зазначалося вище, К. Маркс продуктивний (функціонуючий, реальний) капітал поділяв на постійний С та змінний V. Під постійним він розумів вкладення коштів в засоби виробництва, який не змінює величини своєї вартості в процесі виробництва (С від слова “Сonstantes Kapital”). Змінним він вважав кошти, вкладені в робочу силу, який (капітал) в процесі виробництва змінює свою вартість, тобто робітник не тільки відтворює вартість своєї робочої сили, але і робить додаткову вартість, збільшуючи капітал. (V від слів “Variables Kapital”).
Капітал перетворюється в найважливіші фактори процесу виробництва - у засоби виробництва і робочу силу. Вони грають різну функціональну роль у процесі виробництва, як процеси створення вартості. Цей критерій використаний К.Марксом для розподілу усього функціонуючого капіталу на постійний і перемінний.
Попередники К. Маркса представники меркантилізму, фізіократичної школи і класичної політичної економії ототожнювали капітал з річчю, із засобами виробництва. Меркантилісти ототожнювали капітал з грішми, фізіократи відносили до капіталу інструменти, сировину й інші речові фактори виробництва, А. Сміт та Д. Рикардо також вважали капіталом засоби виробництва. Згідно теорії трьох факторів виробництва Ж. Б. Сея, капітал це один із факторів, який приносить його власнику прибуток.[5, с. 198]
Багато дослідників вважали, що капітал це сукупність засобів виробництва, які приносять прибуток (дохід) їхнльому власникові. Капітал, - пише видатний американський економіст Поль Самуельсон , - цей термін часто застосовують до товарів виробничого призначення..., які ...перебувають у приватній власності, а вироблюваний ними дохід належить їх власникам.[8, с. 64, 72]
Дж. С. Мілль під капіталом розумів попередньо нагромаджений запас продуктів минулої праці. Він забезпечує необхідні для виробничої діяльності будівлі, охорону, знаряддя і матеріали, а також засоби існування для працівників під час виробничого процесу. Мілль вважав капіталом ту частину власності підприємця (фабриканта), яка утворює фонд для здійснення нового виробництва.
Оригінальними є погляди Дж. С. Мілля на те, що виробнича діяльність обмежується розмірами капіталу; що капітал є наслідком не споживання, а заощадження (зберігання); що капітал постійно споживається, але одночасно й відновлюється (відтворюється); що не праця викликає попит на капітал, а, навпаки, капітал викликає попит на працю.
Сучасна західна економічна думка під капіталом розуміє засоби виробництва, створені людиною, які полегшують здійснення процесу праці, в багато разів збільшуючи її продуктивність. Тобто капітал розглядається як ресурс виробництва, поряд з працею, землею та підприємницькою здатністю.
Вихідним пунктом виникнення капіталу є гроші.
Масовими і панівними економічними відносинами капітал стає за умов капіталістичного виробництва. Згідно із загальноекономічною точкою зору для даного виробництва (капіталістичної економіки) характерні такі принципові обставини:
- по-перше, наявність юридичної свободи працівника, з одного боку, та відсутність у нього засобів виробництва і засобів для життя (окрім здатності до праці робочої сили) з іншого;
- по-друге, економічне примушення людини продавати свою робочу силу (послуги праці) власникам засобів виробництва на певний час, протягом якого капіталіст організовує і контролює її використання;
- по-третє, оскільки за таких умов процес праці є взаємодією факторів, які купив капіталіст, то і результат їх взаємодії продукт виробництва (товар, послуга) належить капіталістові. Для нього немає принципового значення, які товари (споживчі блага) виробляти, оскільки він організує їх виробництво тому, що вони є носіями вартості, і перш за все нової вартості, яка для безпосереднього процесу виробництва більша за авансову вартість на відповідну величину (приріст).[1,ст.167-170]
Наймаючи працівників, підприємець (капіталіст) купує не лише їхню здатність до праці (чи послуги праці), а й найголовніше здатність до створення додаткового продукту.
Отже, капітал це вартість, що приносить додаткову вартість шляхом експлуатації найманих робітників.
1.2 Перетворення грошей в капітал. Загальна формула руху капіталу
Однією з особливостей економічної системи з розвинутими ринковими відносинами є те, що гроші стають капіталом. Гроші і капітал це два різні поняття. Гроші самі по собі не є капіталом, вони стають ними, коли власнику грошей приносять додаткові гроші, приносять дохід або прибуток.
Найбільш загальною формулою руху грошей як капіталу є формула:
Г Т Г , де Г = Г + ?Г.
Загальна формула капіталу стверджує, що гроші можуть бути капіталом лише тоді, коли за них купують товар, який при його продажі, принесе більші гроші, тобто:
Г = Г +?Г.
Наявність приросту грошей - ?Г і є свідченням того, що гроші капітал. Класики, в тому числі К. Маркс, приріст грошей ?Г - назвали додатковою вартістю.
Таким чином, гроші функціонують як капітал, коли вони приносять додаткову вартість.
Щоб вирішити проблему, яким чином зявляється