Главная / Категории / Типы работ

Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть та СЧСЧ вплив на ефективнiсть дiяльностi пiдприСФмств харчовоСЧ промисловостi на прикладi рибопереробного пiдприСФмства АТЗТ компанiя "Бастiон"

Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство

Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство



ивiсть придбати обладнання чи орендувати його й надалi, i незалежно вiд того, придбаСФ вiн обладнання за номiнальною цiною чи вiн орендуСФ обладнання за лiзинговi платежi.

1.3 Вплив вступу УкраСЧни до СОТ на ЗЕД пiдприСФмств, в тому числi на рибопереробну галузь

Свiтова органiзацiя торгiвлi (СОТ) це мiжнародна економiчна органiзацiя, членами якоСЧ вже нинi СФ 148 краСЧн, частка яких в обсягах свiтовоСЧ торгiвлi становить близько 95%. Пiсля приСФднання низки краСЧн, якi нинi СФ кандидатами на вступ, СОТ здiйснюватиме майже весь свiтовий торговельний оборот товарiв та послуг [100].

За останнi роки значно розширилася сфера дiяльностi СОТ, яка нинi далеко виходить за межi власне торговельних операцiй. Вона СФ потужною i впливовою мiжнародною структурою, здатною виконувати функцiСЧ мiжнародного економiчного регулювання. Членство у СОТ стало практично обовязковою умовою для будь-якоСЧ краСЧни, що прагне iнтегруватися у свiтове господарство.

ПриСФднання до СОТ маСФ для УкраСЧни стратегiчне значення з точки зору двох важливих факторiв: це умова для подальшоСЧ поступовоСЧ, iнтеграцiСЧ УкраСЧни у СФвропейськi та свiтовi процеси i структури, i системного реформування нацiональноСЧ економiки згiдно з принципами лiбералiзацiСЧ та вiдкритостi ринку. Крiм того, iнтеграцiСЧ до СОТ це ознака сталого розвитку краСЧни економiчного, полiтичного, соцiального.

Вступ УкраСЧни до СОТ означатиме подальшу лiбералiзацiю зовнiшньоСЧ торгiвлi, що матиме як позитивнi, так i можливi негативнi наслiдки для економiки УкраСЧни. Набуття УкраСЧною членства в СОТ сприятиме зростанню реального нацiонального валового внутрiшнього продукту, збiльшенню експорту украСЧнськоСЧ продукцiСЧ, що буде повязано насамперед iз зменшенням втрат вiд антидемпiнгових розслiдувань та послабленням тарифних барСФрiв для експорту вiтчизняноСЧ продукцiСЧ на зовнiшнi ринки, збiльшенню надходжень iноземноСЧ валюти та передбачаСФ стабiльнiший курс гривнi до свiтових валют.

Зi вступом УкраСЧни до СОТ буде скасовано бiльшiсть пiльг на сплату ввiзного мита, що надаються субСФктам зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi. Це призведе до суттСФвого збiльшення частки оподаткованого iмпорту в загальному обсязi iмпорту (на початок 2007 року питома вага оподаткованого iмпорту в загальному обсязi iмпорту становила близько 25 %). ОчiкуСФться, що втрати вiд зниження митних тарифiв будуть компенсованi завдяки збiльшенню оподаткованого iмпорту.

Отже, нинi можна припустити, що за умови прийняття виважених рiшень та скорочення податкових пiльг, факторiв, що загрожуватимуть збереженню бюджетноСЧ збалансованостi не виявлено, а навпаки, вступ УкраСЧни до СОТ позитивно вплине на Державний бюджет, економiку УкраСЧни в цiлому та окремi СЧСЧ галузi.

Основнi наслiдки вступу УкраСЧни до СОТ:

1. РЖнтеграцiя до мiжнародноСЧ ринковоСЧ економiки, створення правових засад для стабiльного i передбачуваного ведення бiзнесу та мiжнародноСЧ торгiвлi.

2. Збiльшення надходжень прямих iноземних iнвестицiй.

3. Спрощення умов доступу до ринкiв 148 краСЧн-членiв СвiтовоСЧ органiзацiСЧ торгiвлi.

4. СуттСФве посилення позицiй вiтчизняних пiдприСФмств в антидемпiнгових розслiдуваннях, а також запобiгання застосуванню проти себе iнших обмежувальних та дискримiнацiйних заходiв.

5. Пожвавлення торговельно-економiчних звязкiв не тiльки з краСЧнами ЗахiдноСЧ таЦентральноСЧ РДвропи, а й з краСЧнами СхiдноСЧ РДвропи та БалтiСЧ.

6. Збiльшення надходжень до Державного бюджету завдяки скасуванню пiльг, кiлькiсного збiльшення бази для справляння митних платежiв, зростання обсягiв виробництва та активiзацiСЧ торговельного обороту.

7. Ширший вибiр товарiв i послуг. Це створюСФ умови для пiдвищення якостi та конкурентноздатностi вiтчизняноСЧ продукцiСЧ.

Розглядаючи негативнi наслiдки вступу УкраСЧни до СОТ, можна видiлити наступнi:

1. УкраСЧнська промисловiсть не захищена вiд впливу дешевоСЧ конкурентноСЧ продукцiСЧ з зовнi. Це призведе до того, що доведеться перепрофiлювати украСЧнськi промисловi пiдприСФмства.

2. Дуже серйозним моментом СФ i накладення деяких обмежень на проведення економiчноСЧ полiтики. Угоди СОТ прямо забороняють краСЧнi використання певних iнструментiв, що звужуСФ можливостi одних механiзмiв, але разом з тим примушуСФ шукати певнi компенсацiйнi механiзми.

3. Подальша лiбералiзацiя торгiвлi поступово пiдсилить вплив свiтовоСЧ конюнктури на економiку УкраСЧни, зумовить пiдвищення економiчних ризикiв в перiоди глобальноСЧ економiчноСЧ нестабiльностi. Цi ризики можуть неадекватно компенсуватися позитивним впливом свiтовоСЧ конюнктури в перiоди СЧСЧ сприятливого розвитку, - враховуючи те, що лiбералiзацiя i включення в глобальнi процеси автоматично не приводять до виправлення структурних недолiкiв менш розвинених краСЧн [100].

4. Цiлком можливi тимчасовi ускладнення у сферi державного регулювання економiчного розвитку, викликанi необхiднiстю переходу на новi, мiжнародно-узгодженi умови державного регулювання економiки i вiдмови вiд використовування традицiйних важелiв економiчноСЧ, i перш за все вертикальноСЧ промисловоСЧ полiтики, а саме: можливостi застосовувати пiльги до оподаткування, мита i iнших платежiв, списувати заборгованiсть пiдприСФмств перед державою, використовувати державнi закупiвлi як iнструмент стимулювання вiтчизняного виробництва, контролювати i регулювати фiнансовi потоки, висувати до iноземних iнвесторiв вимоги з приводу джерел придбання ними комплектуючих (вимога мiiево