Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть та СЧСЧ вплив на ефективнiсть дiяльностi пiдприСФмств харчовоСЧ промисловостi на прикладi рибопереробного пiдприСФмства АТЗТ компанiя "Бастiон"
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
p>По вартостi експорту лiдируючi позицiСЧ у свiтi належать ТаСЧланду i КНР. В останнi роки китайський експорт розвиваСФться бiльш динамiчно i, по оцiнцi ФАО, у 2002 р. КНР випередила ТаСЧланд як найбiльший постачальник рибних товарiв на свiтовий ринок.
Близько 19% мiжнародноСЧ торгiвлi рибою i морепродуктами (у вартiсному вираженнi) приходиться на креветки. Ведучими iмпортерами креветок на свiтовому ринку виступають РДС, Японiя i США, сукупний обсяг закупiвель цих краСЧн визначаСФться в 950 тис. т щорiчно.
Данi за 2002 р. свiдчать про скорочення закупiвель замороженого фiле атлантичноСЧ трiски майже усiма ведучими iмпортерами, що звязано в основному з ростом цiн на цю продукцiю. На думку експертiв ФАО, iстотного змiцнення цiн на фiле трiски в 2003 р. не очiкуСФться, оскiльки воно буде стримуватися ростом пропозицiСЧ продукцiСЧ експортерами КНР.
Результатом реалiзацiСЧ МiжнародноСЧ програми по збереженню рибних ресурсiв стало збiльшення запасiв минтая. Бiля половини виловленого в районi Аляски минтая переробляСФться в пасту "сурими", з якоСЧ в ЯпонiСЧ й iнших азiатських краСЧнах виготовляють ряд продуктiв.
Доннi риби, головним чином минтай, складають основну частину уловiв США. У 2001 р. американським рибопромисловим флотом було добуто 1,9 млн. т на суму 543 млн. дол. (на базi франко-судно). За даними нацiональноСЧ статистики, у зазначеному роцi на доннi риби приходилося 47% по обсязi i 17% по вартостi вiд загального улову риби. Пiсля первинноСЧ переробки вартiсть вивантаженоСЧ риби рiзко збiльшуСФться, у 2001 р. вона досягла 1,4 млрд. дол.
Норвезький сектор донноСЧ риби знаходиться в станi глибокого кризи. Протягом трьох рокiв квота на вилов трiски в Баренцевом море була знижена на 460 тис. т, що не пiдняло цiну на цей вид риби.
Рис.2.5. Структура свiтового вилову риби i морепродуктов (млн. т/рiк)
Рис.2.6. - Структура експортерiв в мiжнароднiй торгiвлi рибою i морепродуктами (млрд. дол./рiк)
Рис.2.7. - Структура експортерiв в мiжнароднiй торгiвлi рибою i морепродуктами (млрд. дол./рiк)
Вiдповiдно до доповiдi ФАО Свiтове рибальство й аквакультура [98] (15.11.2006 року) нi в найближчiй, нi у вiддаленiй перспективi не прогнозуСФться великий стрибок в попитi та пропозицiСЧ рибноСЧ продукцiСЧ. ОчiкуСФться повiльне вiдновлення рiвня постачань пiсля СЧхнього падiння пiд впливом урагану тАЬЕль-НiньотАЭ, а темпи розвитку аквакультури будуть гальмуватися ростом собiвартостi виробництва й обмеженiстю акваторiй, придатних для рибоводних господарств. Рiст попиту буде стримуватися несприятливим станом свiтовоСЧ економiки i бiльш повiльними, нiж передбачалося, темпами росту народонаселення. У наступнi 24 роки пропозицiя буде збiльшуватися, але повiльнiше нiж на початку 90-х рокiв. Особливо сильно сповiльняться темпи зростання виробництва в АзiСЧ, де i для положення в аквакультурi, i для активностi продажiв стали характернi застiйнi явища, у значнiй мiрi обумовленi ростом цiн на продукцiю аква-культури.
До 2010 року темпи зростання виробництва можуть вiдновитися, але попит на рибу i морепродукти почне скорочуватися, оскiльки до демографiчноСЧ i макроекономiчноСЧ проблем додасться такий фактор, як жорстокiсть конкурентноСЧ боротьби з продукцiСФю тваринництва i птахiвництва на ринку продовольства.
Населення землi до 2010 року буде приблизно на 2 % менше, нiж прогнозувалося ранiше. Попит на рибу i морепродукти в РДвропi може скоротитися в порiвняннi з 1995 року на 6 %, у Пiвнiчнiй Америцi на 4 %, в АзiСЧ на 8 %. Рiст попиту на продукцiю тваринництва i птахiвництва стимулюСФться сiльсько-господарською полiтикою РДС.
Загальний обсяг виробництва в аквакультурi до 2010 року може досягти 3540 млн.тонн./рiк. Виробництво культивованого лосося буде збiльшуватися завдяки як зниженню собiвартостi, так i продуманiй маркетинговiй полiтицi розширення бази споживання. Виробництво культивованоСЧ креветки може збiльшитися до 50 % вiд обсягу виробництва в промисловому секторi, але тут серйозними стримуючими факторами СФ скорочення попиту в ЯпонiСЧ й екологiчнi проблеми в основних районах виробництва.
Через ураган тАЬЕль-НiньотАЭ свiтовий вилов скоротився на 35%, але в основному вiд нього постраждали сектори, що забезпечують сировиною виробництво рибного борошна i рибячого жиру, тодi як пропозицiя харчовоСЧ продукцiСЧ продовжувалася рости. За прогнозом ФАО, у 2010 роцi вилов у промисловому секторi складе 95100 млн.тонн/рiк. В останнi роки загальна пропозицiя риби i морепродуктiв на свiтовому ринку стабiлiзувалася на рiвнi, що не перевищуСФ 125 млн. тонн/рiк, тому до 2010 року воно навряд чи може збiльшитися бiльш нiж на 10 %.
Аналiз стану промислових запасiв риби, проведений фахiвцями ФАО, показав, що 44 % свiтових ресурсiв експлуатуються цiлком, 16 % пiддаються перелововi, 6 % знаходяться у виснаженому станi i тiльки 3% мають тенденцiю росту. Резервами для росту вилову володiють такi райони, як пiвнiч i центр захiдноСЧ частини Тихого океану, схiдна i захiдна частини РЖндiйського океану. В iнших районах вилов залишиться на iснуючому рiвнi або скоротиться.
Ще наприкiнцi минулого року авторитетна група вчених опублiкувала насторiнках журналу Science досить невтiшнi оцiнки стану свiтових рибних запасiв. ПоСЧх даним, майже 30% ранiше багатих рибою басейнiв свiту виявилися награнi повного виснаження: вони дають небiльш 10% вiдколишнiх обсягiв вилову, тобто запаси риби скоротилися майже натретину. При цьому тенденцiя збiльшення, що спостерiгаСФться, розмiрiв рибальських судiвi удосконалювання