Захист довкiлля вiд iонiзуючого випромiнювання
Дипломная работа - Безопасность жизнедеятельности
Другие дипломы по предмету Безопасность жизнедеятельности
потужностi дози ?-випромiнення. Дiапазон вимiрювань Р-частинок вiд 100 до 1 000 000 розпадiвДхв см2), ?-випромiнення вiд 0,2 до 2000 мР/год.
Наявнiсть автоматичноСЧ компенсацiСЧ у-фону до 200 мР/год (0,2 Р/год) даСФ можливiсть вимiрювати забрудненiсть особового складу формувань, технiки. Живлення приладу вiд гальванiчних батарей або вiд акумуляторiв.
У системi цивiльного захисту прилад ГБР-3 можна застосовувати для ведення радiацiйноСЧ розвiдки в широкому iнтервалi потужностi дози ?-випромiнення до 100 Р/год. Цей прилад можна використовувати замiсть дозиметрiв ДП-5А, ДП-5Б i ДП-5В.
Можна використовувати також переноснi прилади, такi як унiверсальний бета-гамма радiометр "Звезда", радiометр-сигналiзатор "Сигнал" унiверсальний бета-гамма радiометр "Луч-А", радiометр РПП-1, пошуковий радiометр СРП-2, "Бета" прилад i КРБ-1.
3.4 Захист вiд iонiзуючих випромiнювань
Питання захисту людини вiд негативного впливу iонiзуючого випромiнювання постали майже одночасно з вiдкриттям рентгенiвського випромiнювання i радiоактивного розпаду. Це зумовлено такими факторами: по-перше, надзвичайно швидким розвитком застосування вiдкритих випромiнювань в науцi та на практицi, i, по-друге, виявленням негативного впливу випромiнювання на органiзм.
Заходи радiацiйноСЧ безпеки використовуються на пiдприСФмствах i, як правило, потребують проведення цiлого комплексу рiзноманiтних захисних заходiв, що залежать вiд конкретних умов роботи з джерелами iонiзуючих випромiнювань i, передусiм, вiд типу джерела випромiнювання.
Закритими називаються будь-якi джерела iонiзуючого випромiнювання, устрiй яких виключаСФ проникнення радiоактивних речовин у навколишнСФ середовище при передбачених умовах СЧхньоСЧ експлуатацiСЧ i зносу.
Це гамма-установки рiзноманiтного призначення; нейтроннi, бета-i гамма-випромiнювачi; рентгенiвськi апарати i прискорювачi заряджених часток. При роботi з закритими джерелами iонiзуючого випромiнювання персонал може зазнавати тiльки зовнiшнього опромiнення.
Захиснi заходи, що дозволяють забезпечити умови радiацiйноСЧ безпеки при застосуваннi закритих джерел, основанi на знаннi законiв поширення iонiзуючих випромiнювань i характеру СЧхньоСЧ взаСФмодiСЧ з речовиною. Головнi з них такi:
- доза зовнiшнього опромiнення пропорцiйна iнтенсивностi випромiнювання i часу впливу;
- iнтенсивнiсть випромiнювання вiд точкового джерела пропорцiйна кiлькостi квантiв або часток, що виникають у ньому за одиницю часу, i обернено Пропорцiйна квадрату вiдстанi;
- iнтенсивнiсть випромiнювання може бути зменшена за допомогою екранiв.
З цих закономiрностей випливають основнi принципи забезпечення радiацiйноСЧ безпеки:
1) зменшення потужностi джерел до мiнiмальних розмiрiв ("захист кiлькiстю");
2) скорочення часу роботи з джерелом ("захист часом");
3) збiльшення вiдстанi вiд джерел до людей ("захист вiдстанню");
4) екранування джерел випромiнювання матерiалами, що поглинають iонiзуюче випромiнювання ("захист екраном").
Найкращими для захисту вiд рентгенiвського i гамма-випромiнювання СФ свинець i уран. Проте, з огляду на високу вартiсть свинцю й урану, Можуть застосовуватися екрани з бiльш легких матерiалiв просвинцьованого скла, залiза, бетону, залiзобетону i навiть води. У цьому випадку, природно, еквiвалентна товща екрану значно збiльшуСФться.
Для захисту вiд бета-потокiв доцiльно застосовувати екрани, якi виготовленi з матерiалiв з малим атомним числом. У цьому випадку вихiд гальмiвного випромiнювання невеликий. Звичайно як екрани для захисту вiд бета-випромiнювань використовують органiчне скло, пластмасу, алюмiнiй.
Вiдкритими називаються такi джерела iонiзуючого випромiнювання, при використаннi яких можливе потрапляння радiоактивних речовин у навколишнСФ середовище.
При Цьому може вiдбуватися не тiльки зовнiшнСФ, але i додаткове внутрiшнСФ опромiнення персоналу. Це може вiдбутися при надходженнi радiоактивних iзотопiв у навколишнСФ робоче середовище у виглядi газiв, аерозолiв, а також твердих i рiдких радiоактивних вiдходiв: Джерелами аерозолiв можуть бути не тiльки виконуванi виробничi операцiСЧ, але i забрудненi радiоактивними речовинами робочi поверхнi, спецодяг i взуття.
Основнi принципи захисту:
- використання принципiв захисту, що застосовуються при роботi з джерелами випромiнювання у закритому видi;
- герметизацiя виробничого устаткування з метою iзоляцiСЧ процесiв, що можуть стати джерелами надходження радiоактивних речовин у зовнiшнСФ середовище;
- заходи планувального характеру;
- застосування санiтарно-технiчних засобiв i устаткування, використання спецiальних захисних матерiалiв;
- використання засобiв iндивiдуального захисту i санiтарноСЧ обробки персоналу;
- дотримання правил особистоСЧ гiгiСФни;
- очищення вiд радiоактивних забруднень поверхонь будiвельних конструкцiй, апаратури i засобiв iндивiдуального захисту;
- використання радiопротекторiв (бiологiчний захист).
Радiоактивне забруднення спецодягу, засобiв iндивiдуального захисту та шкiри персоналу не повинно перевищувати припустимих рiвнiв, передбачених Нормами радiацiйноСЧ безпеки НРБУ-97.
У випадку забруднення радiоактивними речовинами особистий одяг i взуття повиннi пройти дезактивацiю пiд контролем служби радiацiйноСЧ безпеки, а у випадку неможливостi дезактивацiСЧ СЧх слiд захоронити як радiоактивнi вiдходи.
Рентгенорадiо