Застава у цивiльному правi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
м, що предмет застави залишаСФться у заставодавця, однак встановлюються спецiальнi позначення, що свiдчать про те, що предмет заставлений. Вiдмiнностi мiж цими двома видами закладу полягають у тому, що до твердого закладу застосовуються всi правила звичайного закладу, якщо це не суперечить сутi вiдносин заставодержателя iз заставодавцем при такiй заставi.
Друга особливiсть закладу полягаСФ в тому, що оскiльки предмет застави передаСФться заставодавцевi, то у нього виникаСФ можливiсть користуватися заставленим майном (крiм випадкiв твердоСЧ застави). Однак ст. 46 Закону УкраСЧни "Про заставу" встановлюСФ, що заставодержатель маСФ право користуватися предметом закладу тiльки у тому разi, якщо це передбачено договором.
У звязку з тим, що предмет закладу передаСФться у володiння заставодержателя, закон бiльшу увагу придiляСФ законодавчому закрiпленню його прав та обовязкiв. Цим питанням присвяченi статтi 45, 46 та 48 Закону УкраСЧни "Про заставу". Оскiльки предмет застави при закладi переходить у володiння заставодержателя, головним його обовязком СФ належне збереження i вжиття необхiдних заходiв для збереження заставленого майна. Заставодержатель також зобовязаний страхувати предмет закладу в обсязi його вартостi за рахунок та в iнтересах заставодавця, сплачувати податки та збори, повязанi з володiнням заставленою рiччю. Заставодержатель повинен негайно повiдомити заставодавця про виникнення загрози загибелi, зменшення вартостi чи пошкодження майна. При цьому засобом захисту iнтересiв заставодержателя вiд можливоСЧ недобросовiсностi заставодавця СФ право вимагати замiни предмета закладу у випадку, якщо загроза виникла не з його вини, а в разi вiдмови заставодавця виконати цю вимогу може достроково звернути стягнення на предмет закладу.
З можливiстю заставодержателя користуватися предметом застави повязана друга група його обовязкiв. Встановлено, що коли користування предметом застави повязано з отриманням доходiв, то такi доходи спрямовуються на покриття витрат на утримання предмета закладу, а також зараховуються у рахунок погашення вiдсоткiв по боргу, забезпеченого закладом зобовязання або самого боргу, зокрема позики. При цьому, оскiльки власником речi продовжуСФ залишатись заставодавець, то розподiл названих доходiв не може бути предметом угоди сторiн. Звiдси випливаСФ обовязок заставодержателя регулярно надсилати заставодавцевi звiт про користування предметом закладу i право заставодавця у будь-який час вимагати припинення застави та (або) достроково виконати забезпечене закладом зобовязання, якщо заставодержатель зберiгаСФ або використовуСФ предмет закладу неналежним чином.
Ще однiСФю особливiстю закладу, повязаною з тим, що його предмет перебуваСФ у володiннi заставодержателя, СФ те, що заставодержатель вiдповiдаСФ за втрату, недостачу або пошкодження предмета закладу, якщо не доведе, що така втрата, недостача або пошкодження виникли не з його вини.
Якщо заставодержателем СФ ломбард або iнша органiзацiя, для якоСЧ надання кредитiв громадянам пiд заклад СФ предметом СЧСЧ дiяльностi, то СЧх вiдповiдальнiсть ще вища. Вони звiльняються вiд вiдповiдальностi, якщо доведуть, що втрата, недостача або пошкодження предмета закладу сталися внаслiдок непереборноСЧ сили. Тому заставодержатель зобовязаний довести наявнiсть обставин, якi СФ необхiдними i достатнiми для його звiльнення вiд вiдповiдальностi за втрату, недостачу або пошкодження предмета застави.
ОднiСФю з найважливiших новел цивiльного законодавства, передбачених Законом УкраСЧни "Про заставу", СФ запровадження або скорiше рецепцiя застави прав.
За змiстом роздiлу V "Застава майнових прав" Закону УкраСЧни "Про заставу" предметом застави можуть бути тiльки майновi права. Вiдповiдно до ст. 49 Закону УкраСЧни "Про заставу" заставодавець може укласти договiр застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги за зобовязаннями, у яких вiн виступаСФ кредитором, так i тих, що можуть виникнути в майбутньому. При цьому, слiд мати на увазi положення ст. 4 вказаного закону про те, що предметом застави не можуть бути вимоги особистого характеру, а також iншi вимоги, застава яких забороняСФться законом. Необхiдно взяти до уваги також, що майновi права можуть мати строковий характер. Наприклад, майновi права, що виникли з патенту на промисловий зразок, iснують 10 рокiв (на прохання власника патенту строк його дiСЧ може бути подовжений Держпатентом УкраСЧни, але не бiльше нiж на 5 рокiв). Такi права вимоги, що належать заставодавцевi, можуть бути предметом застави тiльки до закiнчення строку його дiСЧ. Крiм того, оскiльки в договорi маСФ бути вказана особа, яка СФ боржником щодо заставодавця (видавництво, патентонабувач i т.д.), предметом застави можуть бути тiльки такi майновi права, при заставi яких вiдомий боржник.
При заставi прав, якщо iнше не передбачено договором, на основi ст. 50 Закону УкраСЧни "Про заставу" заставодавець зобовязаний: виконати дiСЧ, необхiднi для забезпечення дiйсностi .заставленого права; не поступатися заставленим правом; не виконувати дiй, що можуть призвести до припинення заставленого права або зменшення його вартостi; захищати заставлене право вiд третiх осiб; надавати заставодержателевi вiдомостi про змiни в заставленому правi, про його порушення третiми особами та про домагання третiх осiб на це право. Якщо заставодавець не виконуСФ цих вимог, заставодержатель маСФ право вимагати у су?/p>