Застава у цивiльному правi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
b>можна вiднести регулювання застави цивiльними республiканськими кодексами, що були прийнятi в перiод НЕПу (20-тi роки ХХ ст.), коли в цивiльному обiгу брав участь приватний капiтал. Предметом застави могло бути будь-яке майно, що не вилучене з обiгу, а також договiрнi вимоги, та право на тАЬгорный отводтАЭ i на тАЬразработки месторождений полезных ископаемыхтАЭ. ОбСФктом застави могли бути i цiннi папери. Застава цiнних паперiв на предявника здiйснювалась згiдно правил, що були встановленi для застави речей. Застава ордерних паперiв вчинювалась шляхом тАЬпередаточной надписитАЭ (iндосаменту).
Вiдповiдно до цивiльного кодексу заставлене майно, окрiм будiвель, передавалось заставодержателю. За домовленiстю сторiн майно могло залишатися у боржника пiд замком i печаткою кредитора. РЖндивiдуально визначена рiч могла бути залишеною у володiннi заставодавця, але на таку рiч накладались певнi знаки, що свiдчили про СЧСЧ перебування в заставi. Набувач такого майна вважався недобросовiсним.
Допускалась перезастава, тобто застава майна кiлькома заставодержателями. Така угода потребувала спецiального оформлення.
В той же час зявляються новi види застави: застава товару в оборотi i застава товару в переробцi. Предметом цих застав СФ оборотнi ресурси пiдприСФмств.
Пiд час застави товару в оборотi майно залишалося в заставодавця або передавалося для переробки третiм особам, яким надавалось право замiнювати однi предмети заставленоСЧ товарноСЧ маси iншими, за умови, що в наявностi знаходився залишок товарноСЧ маси, не менший того, який був обумовлений сторонами. При заставi товару в переробцi сировина i напiвфабрикати перетворювались в готову продукцiю.
Для дiйсностi угоди про заставу товару в оборотi чи переробцi необхiдно було дотримуватись наступних умов:
- товар вiдокремлювався вiд усього iншого майна i знаходився в певному примiщенню, вiдповiдно до угоди (магазин, склад i т.п.);
- складався опис тих товарiв, що заставляються, з вiдповiдною вказiвкою на предмети, якi дозволялось замiнювати;
- майно, що вибуло з встановленого угодою примiщенням, звiльнялось вiд застави, а те майно, що потрапило в це примiщення, автоматично ставало предметом застави.
Другим етапом правового регулювання застави можна вважати початок 60-х початок 90-х рокiв. На цей час з внутрiшнього обороту вилучаСФться застава боргових зобовязань, значно скорочуСФться перелiк речей, якi можуть бути предметом застави. Саме на початку 60-х приймаСФться Цивiльний кодекс УРСР (18 липня 1963 р.), який i став основним регулятором вiдносин, що стосувалися застави. РЖ лише згодом, у 1992 роцi 2 жовтня Верховною Радою УкраСЧни був прийнятий i введений в дiю закон тАЬПро заставутАЭ.
На сьогоднiшнiй час видано цiлу низку нормативно-правових актiв, що врегульовують питання застави, в тому числi постанова Пленуму Верховного Суду вiд 26 березня 1999 року №6 тАЬПро практику застосування судами застави як запобiжного заходутАЭ, розроблено новий проект Цивiльного кодексу УкраСЧни, проект (2322) вiд 21 грудня 1998 року Закон УкраСЧни тАЬПро iпотекутАЭ тощо.
2. Поняття та сутнiсть застави.
Вiдповiдно до статтi 1 Закону УкраСЧни вiд 2 жовтня 1992 року тАЬПро заставутАЭ Застава - це спосiб забезпечення зобовязань. В силу застави кредитор (заставодержатель) маСФ право в разi невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобовязання одержати задоволення з вартостi заставленого майна переважно перед iншими кредиторами.
Пiдстави виникнення застави. Пiдставами виникнення застави в УкраСЧнi СФ закон i договiр. Застава на пiдставi закону застосовуСФться незалежно вiд волi сторiн при вiдповiдних правовiдносинах, передбачених у законi.
Але головним джерелом виникнення заставного права залишаСФться договiр, коли для виникнення застави мiж заставодержателем i заставодавцем маСФ бути досягнуто згоди щодо встановлення застави. При цьому договiр про заставу може бути самостiйним, тобто вiдокремленим вiд договору, за яким виникаСФ забезпечене заставою зобовязання. Хоча умову про заставу може бути включено i до основного договору, а це пiдтверджуСФ похiдний характер застави, закрiплений у ч. 3 ст. 3 Закону УкраСЧни тАЬПро заставутАЭ. Похiднiсть застави виявляСФться у тому, що застава може збiльшуватись i зменшуватись в залежностi вiд суми основноСЧ вимоги. Залежнiсть застави вiд основноСЧ вимоги пiдтверджуСФться також тим, що визнання недiйсностi основного зобовязання тягне за собою i недiйснiсть застави. Окрiм того похiднiсть застави тiсно повязана з тим, що застава завжди слiдуСФ долi основного зобовязання i не маСФ самостiйного життя щодо забезпеченоСЧ нею вимоги. Задоволення основного зобовязання автоматично стаСФ пiдставою для припинення застави. Якщо ж заставу було встановлено стосовно вимоги, яка може виникнути у майбутньому, то невиконання зобовязання боржником основного зобовязання маСФ значення лише у разi виконання кредитором - заставодержателем прийнятих на себе зобовязань (за основним зобовязанням).
Вiдповiдно до ст. 3 Закону УкраСЧни вiд 2 жовтня 1992 року тАЬПро заставутАЭ застава може забезпечувати лише дiйсну вимогу. Дiйснiсть застави означаСФ, по-перше те, що нею забезпечуються лише вимоги, якi вiдповiдають закону та непогашенi за давнiстю, а по-друге, заставою не може бути забезпечена уявна вимога. МаСФться на увазi, що якщо пiсля укладеного основного договору позики, забезпеченого заставою певного майна, не вiдбулося фактичноСЧ передачi позики боржниковi, то у кредито