Засоби масовоСЧ iнформацiСЧ й суспiльна iнтеграцiя та iдентичнiсть
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
залежнiсть дитини вiд РЖнтернету можуть засвiдчувати такi ознаки: дитина виглядаСФ стомленою, у неСЧ погiршуСФться успiшнiсть, вона втрачаСФ iнтерес до захоплень i хобi, цураСФться друзiв i приятелiв, перестаСФ слухатися, особливо коли це стосуСФться обмеження часу роботи в РЖнтернетi [30].
Феномен iнтернет-залежностi постiйно видозмiнюСФться разом зi стрiмким розвитком РЖнтернету i заслуговуСФ досконалого вивчення.
В будь-якому випадку, вiдомо усiм, що iнтернет сьогоднi стаСФ для багатьох формою проведення дозвiлля, тому важливим кроком як зi сторони споживачiв, так i зi сторони адмiнiстрацiСЧ рiзноманiтних сайтiв, маСФ бути корисний вплив, який насамперед iнтегруватиме окремi нацiСЧ, народи, визначатиме СЧх суспiльну iнтеграцiю, з чого i починаСФться "здорове" використання iнформацiСЧ.
Висновки
Отже, iнформацiйнi технологiСЧ значно доступнiшi та зручнiшi в користуваннi, анiж традицiйнi комунiкацiйнi технологiСЧ та мас-медiа. В нашу цифрову добу для особи з достатнiми ресурсами i мотивацiями, компютери, електронна пошта, РЖнтернет та iншi електроннi товари та послуги пропонують справдi надзвичайнi можливостi. Вiд швидкоСЧ електронноСЧ пошти, "чатiв", на будь-яку тему, доступу до мiльйонiв джерел iнформацiСЧ, до можливостей створити власну веб-сторiнку i розпочати власний бiзнес у свiтовому масштабi дуже малим коштом, усе це змушуСФ визнати навiть найкритичнiших спостерiгачiв, що iнформацiйнi технологiСЧ можуть успiшно використовуватись багатьма людьми, якi, за iнших умов, опинилися "за бортом". РЖнформацiйнi технологiСЧ значно розширюють спектр засобiв, стилiв та дискурсiв комунiкацiСЧ. Цi можливостi й далi зростатимуть по мiрi iнтегрування телекомунiкацiй, iнтернет-технологiй i засобiв звязку. Набудуть бiльшого поширення такi види iнтерактивноСЧ комунiкацiСЧ, як родиннi вiдео-селекторнi наради, електронна вiдео-пошта та компютерний вiдеозапис. Пошук, передача i збереження рiзних видiв iнформацiСЧ стане значно зручнiшим для споживачiв, даючи СЧм значно ширшi можливостi керування власним часом, грошима та досвiдом.
Електроннi мас-медiа не лише поширюють iдеологiчнi сюжети та спричиняють переосмислення й перепланування часу та простору; вони також впливають на нашi домiвки на те, як ми сприймаСФмо, формуСФмо й використовуСФмо мiiя свого мешкання; як ми взаСФмодiСФмо з тими, хто спiвiснуСФ з нами. Саме в домiвках, у рамках повсякденного побуту новi комунiкацiйнi технологiСЧ змiнюють свiт людини, i часом доволi радикально. Але водночас саме в домiвках час i простiр очевидно не скасованi, соцiальнi категорiСЧ не позливались одна з одною, а традицiйнi авторитети iснують i далi, часом навiть посилюючись iз розвитком споживацьких технологiй. Скажiмо, звичаСЧ перегляду телебачення в родинах, або використання домашнiх компютерiв, вiдеомагнiтофонiв та CD-плеСФрiв усi вони вiдображають гендернi та вiковi iСФрархiСЧ.
Розглядаючи ЗМРЖ в якостi важливого фактора активiзацiСЧ та розвитку особистостi i людського спiлкування, не можна разом з тим недооцiнювати тих обСФктивних суперечливих тенденцiй. Що можуть бути закладенi в самому процесi розгортання названих засобiв в сучасному суспiльствi.
З одного боку, ЗМРЖ в багато разiв збiльшили можливiсть людини наблизитись до суспiльства, до свiту iнших людей, отримати знання про цей свiт, про думки та почуття iнших людей, СЧх устроСЧ, звички i традицiСЧ, отримати безлiч корисноСЧ iнформацiСЧ. Але з iншого швидкий розвиток цих засобiв внiс змiни в структуру мiж особистiсних людських стосункiв. Первиннi вiдносини (дружнi, сусiдськi) стали з розвитком ЗМРЖ все бiльше доповнюватися вторинними звязками мiж людьми, що не знають один одного, але тим не менше складають СФдине цiле суспiльство. Все бiльше забираючи вiльний час, вони зменшують безпосереднi людськi контакти.
Отож, як бачимо, процеси глобалiзацiСЧ iнформацiйного суспiльства призводять до загального обСФднання усiх народiв, нацiй "пiд егiдою" однiСФСЧ так би мовити загальновизнаноСЧ краСЧни. Дуже часто в таких умовах унiкальнiсть окремих народiв втрачаСФться, саме тому важливими процесами, якi потребують уваги як зi сторони самих людей, так i зi сторони полiтичного керiвництва краСЧн, СФ процеси суспiльноСЧ iнтеграцiСЧ та нацiональноСЧ iдентичностi. РЖ велику роль у формуваннi цих процесiв вiдiграють засоби масовоСЧ iнформацiСЧ, i найбiльший вплив сьогоднi здiйснюСФ найпоширенiший засiб глобальна мережа iнтернет.
Список використаних джерел та лiтератури
- Закон УкраСЧни "Про iнформацiю" №2658-ХРЖРЖ вiд 2 жовтня 1992 р. [Текст]// УкраСЧна: iнформацiя i свобода слова: Збiрник законод. актiв, нормат. докум. та статей фахiвцiв / Упоряд. А.М.Задвроний. К.: Молодь, 1997. 832с.
- Стюарт Т. Интеллектуальный капитал. Новый источник богатства организации [Текст]/ Новая постиндустриальная волна на Западе:Антология / Под ред. В.Л.Иноземцева.- М.: Асаdemia, 1999.
- Махлуп Ф. Производство и распространение знаний в США [Текст]: Пер. с англ.- М.:1966.
- Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество [Текст]: Пер. с англ.- М.: Асаdemia, 1999.
- Бочан РЖ.О. Глобальна економiка [Текст]: Пiдручник.- К.: Знання, 2007.- 403 с.
- Чухно А.А. Постiндустрiальна економiка: теорiя, практика та СЧх значення для УкраСЧни [Текст].- К.: Логос, 2003.
- Кастельс М. Информационная экономика: экономика, общество и культура [Текст].- М.: ГУВШЭ, 2000.
- Ходжсон Дж. Социально-экономические последствия прогресса знаний и нарастания стоимости [Текст]// Вопросы экономики.- 2001.-№8.
- Гриценко