Засоби масовоСЧ iнформацiСЧ й суспiльна iнтеграцiя та iдентичнiсть
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
Вµханiзмiв СЧСЧ розвитку. Усе, взяте у цiлому, вiдiграСФ вирiшальну роль у трансформацiСЧ соцiальноСЧ структури.
Породженням доби РЖнтернету стала субкультура "флешмобiв". Незнайомi користувачi отримують час та iенарiй зiбрання. Така група учасникiв анонiмна нiхто точно не знаСФ, але з боку вона виглядаСФ як органiзована, оскiльки натовп здiйснюСФ спiльнi дiСЧ. Таке зiбрання характерне короткочасною комунiкацiСФю (зазвичай до 5 хвилин). РЖ хоча така спонтанна група дiСФ за наперед розробленим планом дiй, кожна людина поводиться так, нiби опинилася тут випадково i нiчого про флешмоб не знаСФ. РЖнструкцiСЧ про те, що робити в певному мiii в певний час продумують i передають iншим через РЖнтернет або SMS. ВважаСФться, що вперше флешмоб був органiзований у Нью-Йорку в червнi 2003 р., коли кiлька сотень чоловiк заходили в дорогий меблевий магазин, пiдходили до найближчого дивана й говорили: "Оце диван!" РЖ йшли далi. РЖ хоча такий хепiнiнг маСФ жартiвливий характер, така група вiдображаСФ особливiсть СЧСЧ знаходження в соцiальнiй структурi мобiльнiй групi. Пiсля видовища "хепiнiнгу" всi швидко розходяться, розчиняючись у натовпi так само швидко, як i зявилися [16, 58].
РЖнтернет-групи мають ознаки, якi змiнюють або пiдтверджують усталене уявлення про територiальнi, етнiчнi, демографiчнi показники.
Таким чином, можемо передбачати, що соцiальна структура пiд впливом iнформацiйного суспiльства перестаСФ бути iнфраструктурою в класичному розумiннi, вiдображенням класичних теорiй соцiальних структур. Суспiльство стаСФ бiльш динамiчним i неврiвноваженим, оскiльки в ньому вiдбуваються швидкi оновлення "когнiтивних", "iнтелектуальних", а не "механiчних" взаСФмодiй [22, 41-44].
Отже, РЖнтернет це глобальна компютерна мережа, яка обСФднуСФ велику кiлькiсть мереж, мiльйони компютерiв на планетi з метою обмiну даними i доступу до спiльних iнформацiйних ресурсiв.
До РЖнтернету мають доступ десятки мiльярдiв користувачiв. Зростання i розвиток РЖнтернету триваСФ, на наш погляд, очiкуСФться значне збiльшення ролi РЖнтернету в усiх соцiальних процесах.
Унiкальна роль РЖнтернету в трансформацiСЧ соцiальноСЧ структура полягаСФ в тому, що вiн створюСФ широкi соцiальнi групи та локальнi спiвтовариства в альтернативному значеннi iснуючiй, на думку користувачiв, соцiальнiй структурi. Вiн безпосередньо породжуСФ явище самоорганiзацiСЧ та самокерування, що, у свою чергу, може виступати моделлю змiн у соцiальнiй структурi та даСФ змогу стати учасником iнформацiйноСЧ структури людинi з будь-якого соцiального рiвня. Завдяки РЖнтернету людина здатна виконувати рiзноманiтнi соцiальнi функцiСЧ та програвати рiзнi соцiальнi ролi, "ламати" соцiальнi барСФри [20, 10-12].
Данi дослiдження кiлькостi РЖнтернет-користувачiв, якi опублiковало, "Унiан" свiдчать, що в УкраСЧнi РЖнтернет-простiр швидко наповнюСФться. Так, у пiдсумковому документi Держзвязку "Галузь звязку" наведено даннi про кiлькiсть користувачiв РЖнтернету станом на 01.07.2008 р.. Порiвнюючи цi данi з росiйськими та свiтовими, можна обрахувати вiдносний показник представлення РЖнтернет-спiльноти в структурi населення (Додаток Д, Таблиця 1).
За рейтингом кiлькостi користувачiв на першому мiii КиСЧв. Його частка становить 58,82% вiд загальноСЧ кiлькостi користувачiв в УкраСЧнi. Далi Одеса, Днiпропетровськ, Донецьк, Харкiв, Львiв, Запорiжжя, Крим. РЗхня сумарна частка становить 30,89%. Найменша активнiсть користувачiв РЖнтернету зафiксована в Чернiвецькiй i Житомирськiй областях 0,17%. На решту регiонiв припадаСФ 9,95% користувачiв. Показово, що такi данi корелюють з процесами перерозподiлу соцiальноСЧ структури в регiонах [28].
Доступ до РЖнтернету даСФ необхiднi передумови для формування вiдкритого суспiльства, яке вимагаСФ трансформацiСЧ соцiальноСЧ структури суспiльства. Вiн характеризуСФ процеси не тiльки у сферi людськоСЧ iнформацiйноСЧ комунiкацiСЧ, але й вiдображаСФ динамiку людського спiлкування в соцiологiчних категорiях соцiальноСЧ мобiльностi.
Оскiльки мережа СФ вiдкритою системою, то вона долаСФ комунiкацiйнi барСФри, якими насичений соцiальний простiр. РЖнша особливiсть полягаСФ у тому, що час створення комунiкацiйних мереж залежить вiд технiчних характеристик самого компютера та його периферiСЧ модема. Технiчнi характеристики постiйно вдосконалюються, отже, мережева система постiйно зазнаСФ впливу iнновацiй. РЖ усi цi змiни активно впливають на соцiальну iнтеграцiю, що в своСФ чергу видозмiнюСФ нацiональну iдентичнiсть.
3. ПропозицiСЧ та рекомендацiСЧ стосовно уникнення негативноСЧ дiСЧ iнтернету та використання соцiальних мереж на користь суспiльства
Залежнiсть вiд iнтернету дедалi бiльше непокоСЧть психологiв. З кожним днем кiлькiсть годин, проведених у вiртуальнiй мережi зростаСФ. Поява нових сервiсiв та можливостей притягуСФ веб-користувачiв - хтось менше часу проводить iз сiмСФю, зменшуСФться продуктивнiсть працi на роботi. А в результатi такi процеси призводять до глобальних змiн у всьому суспiльствi, а що стосуСФться нашоСЧ роботи то такий вплив значно змiнюСФ ставлення людей до поняття нацiональноСЧ СФдностi, iдентичностi. Проте цей вплив може бути не лише негативним, але i позитивним, тому завдання сучасних соцiальних мереж здiйснювати iнтегративну та iдентифiкацiйну функцiю в суспiльствi, аби процеси глобалiзацiСЧ не знищили самобутнiсть кожного народу [14, 52].
Часто-густо вiдсутнiсть у користувачiв РЖнтернет-культури й елементарних навичок правильноСЧ роботи в Мережi створюСФ ряд проблем