Засоби масовоСЧ iнформацiСЧ й суспiльна iнтеграцiя та iдентичнiсть
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
В»огiчну комунiкацiйну базу. Тому слiд очiкувати, що в найближчому майбутньому ринок глобальних мас-медiа все бiльше контролюватиметься цими транснацiональними медiа-концернами, що вже зараз викликаСФ критику з боку iнших краСЧн. Проте поряд з цим iснуСФ iнша тенденцiя, i можна прогнозувати, що найближчими десятилiттями вiдбуватиметься розвиток локальних новинних агентств, якi задовольнятимуть мiiевi потреби тiСФСЧ чи iншоСЧ краСЧни (чи регiону) в iнформацiСЧ, враховуючи при цьому специфiку мiiевоСЧ аудиторiСЧ. РЖмовiрнiсть такого шляху розвитку пiдкрiплюСФться й тим, що сьогоднi чимало локальних медiа-компанiй мають у своСФму розпорядженнi таке саме технiчне обладнання, як i свiтовi медiа-концерни [30].
В умовах створення загальнонацiональних глобальних утворень та обСФднань важливою проблемою стаСФ нацiональна iдентичнiсть. Цей процес варто розглядати разом iз поняттям суспiльноСЧ iнтеграцiСЧ, оскiльки вони в умовах глобалiзацiСЧ iнформацiйного суспiльства СФ взаСФмоповязаними.
В нашi днi слово iнтеграцiя набуваСФ все ширшого та ширшого змiсту, адже вживаСФться в рiзних сферах суспiльно-полiтичного та економiчного життя у свiтi:
- iнтеграцiя в РДвропейському Спiвтовариствi (РДС) вступ до нього нових членiв, що певний час перебували в якостi асоцiйованих членiв РДС;
- iнтеграцiя в свiтову економiку, тобто в значеннi вступ, злиття, входження, залучення тощо певного субСФкту чи груп в загальну сукупнiсть СЧх субСФктiв.
Отже, це означаСФ, якщо перенести сказане вище на сферу дiяльностi ЗМРЖ, то вийде, що деякi нацiональнi або ж регiональнi засоби масовоСЧ iнформацiСЧ намагаються ввiйти в всесвiтню "розкрутку", тобто "всi нас чують, всi нас знають, всi на нас орiСФнтуються".
Стосовно останнього, то CNN англiйська телекомпанiя, що випускаСФ цiлодобово "найсвiжiшi" новини, транслюСФться на всю земну кулю компетентне джерело, а в деяких випадках i першоджерелом певноСЧ iнформацiСЧ.
Пiсля подiй 11 вересня 2001 року ранiше вiдома лише в арабських краСЧнах (25мiльйонiв глядачiв) телекомпанiя "АЛЬ-ДЖЕЗРЖРА"(в перекладi з арабськоСЧ "острiв" або ж за назвою вапнякового плато, яке затискаСФ рiку РДвфрату вузькiй долинi)стала всесвiтньо вiдомою: для неСЧ тепер дають iнтервю навiть Кофi Ананд, Тонi Блейер тощо [11, 97].
У результатi таких виявiв глобалiзацiСЧ iнформацiйного суспiльства вiдбуваСФться орiСФнтацiя деяких ЗМРЖ на масову всеохоплюючу у свiтовому масштабi комунiкацiю.
Тут постаСФ питання про нацiональну iдентичнiсть. Чи сприяють засоби масовоСЧ iнформацiСЧ таким процесам всерединi краСЧн, якi прагнуть до загальносвiтовоСЧ глобалiзацiСЧ.
Говорячи про проблему нацiональноСЧ iдентичностi, потрiбно уточнити, що ми розумiСФмо пiд iдентичнiстю й пiд нацiСФю, як СЧСЧ складовою.
РЖснуСФ безлiч визначень iдентичностi. РЖдентичнiсть процес спiввiднесення обСФкта з iншими, виявлення загальних або, навпаки, специфiчних ознак, рис, самоототожнення iндивiда з iншою людиною, групою, зразком, iдеалом, у нашому випадку з певними нацiями [5, 63].
Щодо поняття нацiСЧ, то тут потрiбно видiлити два пiдходи. Перший пiдхiд це спiввiдношення поняття нацiя з етнiчною спiльнотою, тобто етносом з СФдиною мовою i самосвiдомiстю. У цьому значеннi нацiя фактично СФ синонiмом термiну народ. Другий пiдхiд це визначення нацiСЧ через полiтичну спiльноту громадян певноСЧ держави, тобто полiтичну нацiю.
Розглянувши складовi елементи нацiональноСЧ iдентичностi, тепер необхiдно видiлити головний - системоутворючий. Таким зСФднувальним елементом СФ якась важлива цiлiснiсть, що сприймаСФться як характеристика нацiСЧ. Саме дана цiлiснiсть зСФднуСФ всю конструкцiю в СФдине. Змiнити iдентичнiсть неможливо без змiни СЧСЧ головноСЧ iдеСЧ. РЖ навпаки - нiяка iдентичнiсть не встоСЧть, якщо вiдбудеться розмивання "основноСЧ iдеСЧ" [12, 87].
Виходячи зi сказаного, нацiональну iдентичнiсть можна визначити як задану нацiональним образом свiту й нацiональною iсторiСФю основну iдею, якою живе соцiум у дану iсторичну епоху й тому прийнятну для його бiльшостi. РЖдентичнiсть несе в собi вiдповiдь на питання про сутностi свого народу, нацiСЧ, СЧСЧ мiii, ролi й завданнях у свiтовiй iсторiСЧ й iдеальних формах СЧСЧ iснування. Таким чином, нацiональна iдентичнiсть розвиваСФться в процесi iсторичних змiн, являючи собою певний щабель росту нацiональноСЧ самосвiдомостi. Можна говорити про те, що iдентичнiсть - це вiдносно замкнута система поглядiв, а тому вона, з одного боку, досить стiйка, але, з iншого динамiка середовища СЧСЧ перебування (внутрiшнСФ й зовнiшнСФ життя нацiй) приводить до певних змiн у цiй системi. Звязок елементiв iдентичностi досить сильний, а тому замiна одного з них на новий роблять необхiдною потребу СЧСЧ iстотного коректування, якщо не повноСЧ замiни [3, 101]. Чим сильнiше процеси глобалiзацiСЧ проникають у нацiональнi культури, тим активнiше народи намагаються зберегти внутрiшнi компоненти життя народу, такi як культуру, мову, релiгiю. Тобто в перiод глобальних трансформацiй загострюються проблеми нацiональноСЧ iдентичностi, повязанi з прагненням народiв до самобутностi й до самовизначення в сьогоднiшньому свiтi, тобто вiдстояти й зберегти свою iдентичнiсть.
Неминучi процеси глобалiзацiСЧ, що вламуються у вiковi уклади нацiональних культур, приводять найчастiше до мiжнацiональноСЧ, мiжрелiгiйноСЧ напруженостi, що часто виливаються в конфлiкти, звiдси людськi жертви. Саме мiжнацiональнi вiдносини в сучасному свiтi стали однiСФСЧ з головних проблем сьогодення. Багато дослiдникiв в?/p>