Засоби масовоСЧ iнформацiСЧ й суспiльна iнтеграцiя та iдентичнiсть
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
?ажають, що в умовах глобалiзацiСЧ не потрiбно концентруватися на етнiчнiй iдентифiкацiСЧ кожноСЧ краСЧни, а потрiбно представляти свою державу та iдентифiкуватися як економiчна та наукова потуга, адже кожна краСЧна маСФ для цього величезний потенцiал, особливо наша краСЧна УкраСЧна [2, 14-17].
Отож, як бачимо, процеси глобалiзацiСЧ iнформацiйного суспiльства призводять до загального обСФднання усiх народiв, нацiй "пiд егiдою" однiСФСЧ так би мовити загальновизнаноСЧ краСЧни. Дуже часто в таких умовах унiкальнiсть окремих народiв втрачаСФться, саме тому важливими процесами, якi потребують уваги як зi сторони самих людей, так i зi сторони полiтичного керiвництва краСЧн, СФ процеси суспiльноСЧ iнтеграцiСЧ та нацiональноСЧ iдентичностi. РЖ велику роль у формуваннi цих процесiв вiдiграють засоби масовоСЧ iнформацiСЧ, i найбiльший вплив сьогоднi здiйснюСФ найпоширенiший засiб глобальна мережа iнтернет. Про вплив цього каналу комунiкацiСЧ ми поговоримо у наступному роздiлi.
2. Глобальна мережа iнтернет як один iз найвпливовiших засобiв масовоСЧ iнформацiСЧ сучасного суспiльства
2.1 Поняття iнтернету та його характеристики
Електроннi мас-медiа вiдiграють особливо впливову роль у сучасних взаСФмодiях, керованих правилами. Мас-медiа допомагають формулювати i обстоювати правила та iдеологiчнi настанови, що лежать в СЧх основi, адже СЧхнi унiкальнi й потужнi технiчнi можливостi та привабливий змiст роблять СЧх найефективнiшими засобами поширення iнформацiСЧ. Мас-медiа перетинають не тiльки географiчнi кордони, але й межi класiв, рас, культур, полiтик, освiти i статi, поширюючи розваги та iнформацiю, якi прививають чи оновлюють певнi погляди та способи мислення, як регулярний продукт своСФСЧ дiяльностi. Артикулюючи такi iдеологiчнi синтези, якi стимулюють однi погляди й виключають iншi та привязуючи iдеологiчнi модуляцiСЧ до джерел влади, мас-медiа допомагають творити i регулювати соцiальну реальнiсть, структуруючи найзагальнiший досвiд своСФСЧ аудиторiСЧ.
Сьогоднi РЖнтернет - глобальна мережа, що охопила всi сфери суспiльного життя УкраСЧни, один з найбiльших винаходiв людства. Працюючи за компютером, можна спiлкуватись iз свiтом чи отримувати найсвiжiшу iнформацiю з усiх, навiть, найвiддаленiших куточкiв Землi [25].
Поява нових методiв масовоСЧ комунiкацiСЧ завжди спричиняла суттСФвий ривок людськоСЧ цивiлiзацiСЧ на новий рiвень. Серед важливих вiх цього процесу науковцi вiдзначають: винайдення мови (усна комунiкацiя) письма (можливiсть комунiкацiСЧ в часi та на вiдстанi) друкарського верстату (поява дешевоСЧ масовоСЧ комунiкацiСЧ) винайдення електронних ЗМРЖ (радiо, телебачення можливiсть одночасноСЧ комунiкацiСЧ з мiльйонами людей) [18, 49].
Мережа iнтернет СФ наступним кроком цiСФСЧ еволюцiСЧ, i, безсумнiвно вона започаткувала змiни в нашому суспiльствi. Якщо друкована книга зробила доступ до iнформацiСЧ масовим i "навчила" широкi верстви населення читати, то iнтернет знищив вiдстанi мiж iнформацiСФю всього свiту i дав можливiсть людям не лише читати опублiкованi тексти, фото, графiку, звуки та вiдео, а й самим публiкувати СЧх без особливих труднощiв. Саме через це засновник компютерноСЧ фiрми Microsoft Бiл Гейтс вважаСФ, що iнтернет СФ величезним "самвидавом".
Для кращого розумiння та аналiзу засобiв масовоСЧ iнформацiСЧ, а зокрема глобальноСЧ мережi iнтернет, СЧх часто зображають у виглядi певноСЧ моделi, в рамках якоСЧ вiдбуваСФться процес комунiкацiСЧ.
Фактично всi основнi процеси взаСФмодiСЧ сучасних ЗМРЖ з аудиторiСФю можна описати за однiСФю моделлю (Додаток А).
В основi комунiкативноСЧ моделi традицiйних ЗМРЖ лежить процес "один до багатьох", при якому фiрма передаСФ iнформацiю групi споживачiв, використовуючи певний засiб комунiкацiСЧ. Основною особливiстю, що знаходиться в основi взаСФмодiСЧ традицiйних ЗМРЖ зi споживачами, СФ вiдсутнiсть iнтерактивноСЧ взаСФмодiСЧ [19, 74].
На вiдмiну вiд цiСФСЧ моделi, в основi iнтернет лежать два кардинально iншi принципи. По-перше, при комунiкацiСЧ в iнтернетi взаСФмодiя вiдбуваСФться через специфiчне середовище, яке робить великий внесок у взаСФмодiю, що вiдбуваСФться. Це добре видно на наступнiй моделi (Додаток Б).
Ця модель пiдкреслюСФ, що першопочаткове спiлкування вiдбуваСФться не мiж вiдправником та реципiСФнтом iнформацiСЧ, а мiж користувачем та своСФрiдним середовищем, комунiкативним простором, причому два учасники дiалогу СФ як вiдправниками, так i отримувачами iнформацiСЧ. У цiй моделi зроблений крок вiд простого обмiну даними мiж "передавачем" та "приймачем" до створення iнформацiйного середовища, яке сприймаСФться i . можливо, модифiкуСФться учасниками дiалогу [27].
По-друге, iнтернет являСФ собою багатовекторну комунiкативну модель "багато до багатьох", в якiй кожен абонент сiтки маСФ можливiсть звертатися до iнших окремих абонентiв чи груп або вiд свого iменi, або вiд iменi групи (Додаток В).
У моделi, зображенi в додатку В, засобом комунiкацiСЧ СФ визначена компютерна сiтка, а iнформацiя може бути представлена як звичайним чином, так i у виглядi гiпермедiа. В рамках цiСФСЧ моделi iнтерактивна взаСФмодiя можлива як з iншими користувачами iнтернету (мiжособистiсна взаСФмодiя), так i з самим середовищем безпосередньо, причому останнiй вид вважаСФться переважаючим. РЖнформацiя не просто передаСФться вiд вiдправника до споживача, але i саме середовище створюСФться та змiнюСФться пiд його дiСФю i вже в новому перевтiленому виглядi сприймаСФться не просто мiiем моделювання реального середо?/p>