Засоби масовоСЧ iнформацiСЧ й суспiльна iнтеграцiя та iдентичнiсть
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
ишуться журналiстськими колективами для широкоСЧ громадськостi. Нiщо не передаСФ так дух епохи, як отi пожовклi пiдшивки.
Кожен iз вищезазначених видiв засобiв масовоСЧ iнформацiСЧ маСФ свою аудиторiю, проте, як уже вказувалося, глобальна мережа iнтернет починаСФ переважати усi iншi традицiйнi ЗМРЖ, що в перiод глобалiзацiСЧ в iнформацiйному суспiльствi стаСФ досить важливою проблемою [17, 46].
1.2 Вплив ЗМРЖ на iнтегративнi процеси в суспiльствi у перiод глобалiзацiСЧ
Еволюцiя постiндустрiального суспiльства, що супроводжуСФться корiнними соцiальними перетвореннями у свiтi, а також i в нашiй краСЧнi, веде до становлення глобальноСЧ iнформацiйноСЧ iндустрiСЧ, яка переживаСФ перiод технологiчноСЧ конвергенцiСЧ, органiзацiйного злиття, законодавчоСЧ лiбералiзацiСЧ, до структурних змiн у зайнятостi та до появи нових форм "електронноСЧ демократiСЧ". Цi радикальнi трансформацiСЧ вiдбуваються в iсторично стислi термiни, i внаслiдок цього протягом останнiх десятирiч сформувалися передумови для широкомасштабного переходу до iнформацiйного суспiльства. Хоча цi передумови не скрiзь виявилися повною мiрою i не всi держави, у тому числi й УкраСЧна, пройшли необхiднi етапи, але глобалiзацiя економiчного життя, зняття iдеологiчних барСФрiв, стрiмкий технологiчний прогрес суттСФво скорочують час, вiдпущений краСЧнам для формування такоСЧ полiтики, що даСФ змогу безконфлiктно вийти на новий рiвень розвитку, властивий iнформацiйному суспiльству [21, 85-89].
Оскiльки основою формування iнформацiйного суспiльства СФ розвиток компютерних, iнформацiйних i телекомунiкацiйних технологiй, а масова комунiкацiя набуваСФ глобального характеру, на рух iнформацiйних потокiв уже не впливають iстотно державнi кордони, а спроби обмежити вiльне поширення iнформацiСЧ лише шкодить тiй сторонi, яка прагне здiйснити такi обмеження. Крiм того, значно виросли можливостi збирання, обробки, зберiгання, передачi iнформацiСЧ, доступу до неСЧ, завдяки чому зростаСФ вплив iнформацiСЧ на розвиток рiзних сфер людськоСЧ дiяльностi. ПоглиблюСФться процес децентралiзацiСЧ суспiльства; вiдбуваСФться перехiд до нових форм зайнятостi; триваСФ процес формування нових трудових ресурсiв за рахунок збiльшення кiлькостi зайнятих в iнформацiйнiй iндустрiСЧ, оскiльки, як ми вже згадували, у постiндустрiальнiй економiцi промисловiсть за показниками зайнятостi та своСФю часткою в нацiональному продуктi дедалi бiльше поступаСФться мiiем сферi послуг, яка, своСФю чергою, значною мiрою повязана з рiзними формами обробки iнформацiСЧ [15, 64].
Таким чином, при визначеннi поняття "iнформацiйне суспiльство" можемо керуватися такими поняттями. По-перше, це суспiльство, в якому створенi значнi iнформацiйнi ресурси. Виробництво, зберiгання, поширення i передача аудiовiзуальноСЧ продукцiСЧ, а також дiловоСЧ та розважальноСЧ iнформацiСЧ стаСФ найважливiшою частиною економiки; сформовано iнформацiйну iндустрiю, яка включаСФ в себе компютерну й телекомунiкацiйну промисловiсть, розробникiв аудiовiзуального змiсту та програмного забезпечення, виробникiв елементноСЧ бази для компютерноСЧ та комунiкативноСЧ технiки, побутовоСЧ електронiки тощо. При цьому суттСФво зростаСФ технiчна й правова можливiсть доступу громадян до рiзноманiтних джерел iнформацiСЧ. По-друге, iнформацiйне постiндустрiальне суспiльство можна вважати наступним (пiсля стадiй аграрного та iндустрiального суспiльства) етапом соцiально-економiчного розвитку суспiльства, на якому домiнуючим обСФктом виробництва й споживання стають iнформацiйнi продукти та послуги, переважаючи за обсягом споживання товари, виробленi промисловiстю i сiльським господарством [23, 68].
Власне iнформацiйне суспiльство i породжуСФ рiзноманiтнi глобальнi процеси. Глобалiзацiя обСФктивне явище сучасного свiту, тобто таке, що не залежить вiд субСФктивних бажань, уподобань i антипатiй. Глобалiзацiя це рух людства до формування цiлiсноСЧ глобальноСЧ цивiлiзацiСЧ. В основi цього руху лежать економiчнi чинники. Економiкам краСЧн стаСФ тiсно у своСЧх нацiональних рамках. Економiка планети стаСФ справдi глобальною. Глобалiзацiя економiки у найширшому значеннi цього поняття означаСФ, що державнi кордони та вiдмiнностi мiж свiтовими фiнансовими ринками втратили своСФ колишнСФ значення. Цьому сприяли передусiм такi тенденцiСЧ:
- глобалiзацiя фiнансiв;
- пiдвищення ролi транснацiональних корпорацiй;
- розширення експорту прямих iнвестицiй з ПiвнiчноСЧ Америки, ЗахiдноСЧ РДвропи та СхiдноСЧ АзiСЧ;
- мiжнародна спецiалiзацiя виробництва i торгiвлi товарами та послугами;
- глобалiзацiя третинного сектору (сфери послуг) економiки;
- глобалiзацiя управлiнських функцiй;
- перетворення туризму на галузь свiтового масштабу;
- глобалiзацiя проблем навколишнього середовища;
- мiжнародна економiчна iнтеграцiя [8, 65].
Специфiкою глобалiзацiйних процесiв в умовах становлення iнформацiйного суспiльства СФ те, що полiтичнi iнститути держави поступово втрачають контроль над змiстом iнформацiйного простору. Це явище маСФ i позитивний бiк, пiдвищуючи вiдкритiсть нацiональних iнформацiйних систем, i негативний, оскiльки втрата контролю за змiстом ЗМРЖ призводить до суттСФвих утруднень у проведеннi цiлеспрямованоСЧ iнформацiйноСЧ полiтики.
Глобальнi iнформацiйнi агентства CNN, BBC, Reuter тощо, якi найчастiше здiйснюють пряму трансляцiю з мiiь подiй, створили всесвiтнi мережi новин, i саме цi багатi медiа-концерни спроможнi фiнансувати вiдповiдну техно?/p>