Засоби масовоСЧ iнформацiСЧ й суспiльна iнтеграцiя та iдентичнiсть
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
?ища, а СЧСЧ альтернативою та основою для побудови новоСЧ вiртуальноСЧ сфери комунiкацiСЧ.
Отож, iнтернет володiСФ усiма характеристиками, якi пристосованi до здiйснення неабиякого впливу на споживачiв iнформацiСЧ, тому дане питання ми розглянемо детальнiше у наступному пiдпунктi.
2.2 Вплив iнтернету на процеси iнтеграцiСЧ та iдентифiкацiСЧ в суспiльствi
Було б помилкою вважати РЖнтернет та iншi iнфокомунiкацiйнi технологiСЧ панацеСФю вiд кризи громадянського суспiльства. Як пише С. Назаренко, "без постiйного iнформацiйного контакту взагалi неможливi повноцiнний розвиток людини й нормальне функцiонування соцiальних груп i всього суспiльства в цiлому. Однак поза увагою залишався той факт, що iнформацiйно-комунiкативнi процеси можуть приховувати в собi i небезпеку для розвитку особистостi й суспiльства" . Як i будь-який технологiчний засiб, РЖнтернет може використовуватися як на благо, так i на шкоду людству. Його iнформацiйний потенцiал може застосовуватися не тiльки для поширення шляхетних iдей, але й для пропаганди суспiльно небезпечних поглядiв. Так, в США чимало органiзацiй з оборони громадянських прав i свобод споживачiв стурбованi поширенням несанкцiонованого використання персональних даних. Широкi, майже необмеженi можливостi компютерних технологiй дають можливостi, не докладаючи великих зусиль, створювати "iнформацiйний портрет" iндивiда, що дозволяСФ державним i приватним iнститутам використовувати таку iнформацiю у своСЧх iнтересах. Коли це стаСФ вiдомим людинi, то викликаСФ в неСЧ почуття невпевненостi, нiби вона перебуваСФ пiд скляним ковпаком. Як пишуть С. Каннiнгем i А. Портер, "бази даних, складенi на людей, можуть призвести до втрати людиною iндивiдуального, приватного життя й особистоСЧ свободи, створюють можливiсть дискримiнацiСЧ в небачених ранiше масштабах" . Дослiдники вiдзначають, що вплив iнформацiйних потокiв на свiтосприймання людини, СЧСЧ самоiдентифiкацiю робить контроль над нею могутньою i небезпечною зброСФю. Крайнiй ступiнь такого контролю монополiзацiя iнформацiйних каналiв даСФ монополiстовi необмежену владу над суспiльством [6, 46].
Останнiм часом зявилися дослiдження, що дають можливiсть глибше оцiнити наслiдки впливу РЖнтернету на суспiльство. Так, результати репрезентативного "Дослiдження цифрового громадянина" показали, що, всупереч поширеному стереотипу, так звана цифрова культура не викликаСФ деградацiСЧ колишнiх мiжособистiсних звязкiв. "Стереотип, вiдповiдно до якого РЖнтернет став якимось притулком для обмежених, соцiально iзольованих iстот, що не розумiють важливi подiСЧ, якi вiдбуваються за межами СЧх вузького свiту, писав, узагальнюючи результати дослiдження 1997 року, експерт з проблем соцiального впливу РЖнтернету Дж. Кац, може бути тепер спростовано як мiф". "Громадяни "цифрового свiту", констатував вiн, не вiдчуженi нi вiд iнших людей, нi вiд громадських iнститутiв. Для них не характерне неуцтво стосовно того, як функцiонуСФ наша система, чи байдужiсть до соцiальних i полiтичних питань, з якими зiштовхуСФться суспiльство. Навпаки, онлайновий свiт охоплюСФ багатьох з найбiльш iнформованих i полiтично активних громадян, яких ми мали будь-коли чи хотiли б мати" [29].
Так, 2006 року число користувачiв РЖнтернету наблизилося до 304 мiльйонiв. Однак щiльнiсть СЧх розподiлу вкрай нерiвномiрна: 88 % користувачiв живуть в краСЧнах, чисельнiсть населення яких складаСФ менше 15 % жителiв Землi. У США й Канадi, де живе менше 5 % свiтового населення, зосереджено бiльше половини користувачiв РЖнтернету. Та й там типовим користувачем Мережi СФ людина, молодша 35 рокiв, з вищою освiтою та високим рiвнем прибутку . Розвиток РЖнтернету вiдбуваСФться, в основному, за рахунок великих мiст. Так, у РосiСЧ Москва i Санкт-Петербург утворюють свого роду "iнтернет-державу": на них припадаСФ бiльше половини всiх користувачiв [9, 87].
ЗдаСФться, що оцiнки, якi даються в окремих публiкацiях щодо просування УкраСЧни в глобальному iнформацiйному просторi, дещо завищенi. За деякими даними, кiлькiсть украСЧнських користувачiв РЖнтернету наприкiнцi 2006 року досягла 650 тисяч, що складаСФ трохи бiльше 1 % населення . 2008 року користувачами РЖнтернету стали вже 2,5 мiльйона чоловiк (5 % населення). За розвитком iнформацiйних технологiй (телефонний i мобiльний звязок, РЖнтернет) УкраСЧна посiдаСФ 85 мiiе у свiтовому рейтингу. Правда, до цих даних треба ставитися iз засторогою: точних масштабiв iнтернетизацiСЧ у нас не знаСФ нiхто.
До речi, сьогоднiшнiй РЖнтернет вiдрiзняСФться вiд того, яким вiн був ще пять рокiв тому. По-перше, користувачiв РЖнтернету поглинаСФ величезний потiк iнформацiСЧ. Так, група вчених, членiв Ради з економiчних i соцiальних дослiджень, вiдзначаСФ, що близько 2 мiльйонiв користувачiв РЖнтернету у ВеликобританiСЧ припинили регулярне користування Мережею через надмiр отриманих iнтерактивно даних i необхiднiсть витрачати багато часу для дослiдження новоСЧ iнформацiСЧ. По-друге, як вiдзначаСФ учасниця багатонацiонального проекту "Вiртуальне суспiльство" С. Вiатт, з досить рафiнованого академiчного ресурсу РЖнтернет перетворюСФться на комерцiйний обСФкт, що в людей викликаСФ вiдразу. "ЗдаСФться, що любовна прелюдiя з РЖнтернетом сягаСФ кiнця, виникаСФ зрiле, прагматичне ставлення до його можливостей, мiiя i ролi в життi суспiльства" [26].
РЖнтернет вiртуальна модель суспiльних вiдносин, яку можна розглядати в традицiйнiй для соцiологiСЧ системi категорiй i понять, законiв i закономiрностей, методiв i м?/p>