Засоби масовоСЧ iнформацiСЧ й суспiльна iнтеграцiя та iдентичнiсть
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
психологiчного й соцiального характеру. Неконтрольоване й нерацiональне використання РЖнтернет-ресурсiв учнями й студентами спричиняСФ неуспiшнiсть у навчаннi й виникнення академiчних заборгованостей. Використання робочого доступу в РЖнтернет в особистих цiлях працiвниками й службовцями знижуСФ продуктивнiсть працi, провокуСФ виникнення виробничих конфлiктiв.
Таким чином, компютерна залежнiсть являСФ собою один зi способiв адиктивноСЧ реалiзацiСЧ, яка СФ характерною для осiб з певним преморбiдним фоном.
Прагнення до виходу у вiртуальне середовище може бути обумовлено рядом причин як психологiчного так i соцiального характеру (стрес, депресiя, тривожнiсть, комунiкативнi й iнтимно-особистiснi проблеми, учбово-виробничi конфлiкти й iн.) [30].
Користувач, що випробовуСФ проблеми в реальному свiтi, поринаючи у вiртуальне середовище намагаСФться пiти вiд психотравмуючоСЧ ситуацiСЧ й компенсувати невдачi, якi мали мiiе в його дiйсному життi як наслiдок зниження психологiчноСЧ стiйкостi особистостi. Оскiльки вона оберiгаСФ особистiсть вiд дезiнтеграцiСЧ i особистiсних розладiв, складаСФ основу внутрiшньоСЧ гармонiСЧ, повноцiнного психiчного здоров`я, то зниження психологiчноСЧ стiйкостi призводить до дезiнтеграцiСЧ особистостi, порушення регуляцiСЧ поведiнки та дiяльностi, розпаду системи життСФвих цiнностей, мотивiв, цiлей, що пiдвищуСФ ризик виникнення залежностi.
РЖнтернет-простiр, завдяки своСЧм перевагам, являСФ собою своСФрiдну альтернативу реальному свiту, у якому адикт прагне компенсувати своСЧ фрустрованi потреби, насамперед у комунiкативнiй сферi.
Серед iнтернет-залежних осiб 91,0% становлять особи, якi використовують РЖнтернет тiльки заради спiлкування, якого не вистачаСФ [25].
На наш погляд, iснують iндивiди, якi мають певнi особистiснi особливостi, що сприяють формуванню й розвитку адиктивноСЧ поведiнки, якi пiдсилюСФ iнтернет-середовище, завдяки своСЧм специфiчним особливостям.
Дослiдники рiзних галузей знання вважають, що адиктивна поведiнка виникаСФ як результат складноСЧ взаСФмодiСЧ спадкових, бiохiмiчних, соцiальних та iндивiдуально-психологiчних факторiв. Серед таких можна вiдокремити: зовнiшнi умовисередовища; зовнiшнi соцiальнi умови; внутрiшнi спадково-бiологiчнi, психофiзiологiчнi та iндивiдуально-типологiчнi передумови; внутрiшньоособистiснi причини i механiзми узалежненоСЧ поведiнки.
Азартна поведiнка користувачiв РЖнтернету привертаСФ дедалi бiльше уваги. Центр онлайновоСЧ залежностi розробив трирiвневу модель, яка пояснюСФ прихильнiсть багатьох людей до азартного застосування РЖнтернету. Вiдповiдно до моделi, залежнiсть вiд РЖнтернету виникаСФ внаслiдок доступностi вiдповiдних дiй - магазини i казино завжди до послуг клiСФнтiв. Тобто не треба чекати СЧхнього вiдкриття i не потрiбно залишати будинок, щоб здiйснити покупки чи зiграти на бiржi. Крiм того, результати зазвичай стають вiдомi вкрай швидко. МаСФ значення контроль за власними дiями i наслiдками прийнятих рiшень (не потрiбнi посередники). Важливий також емоцiйний пiдйом, збудження вiд результатiв власних дiй - можливих виграшiв/програшiв, отриманих доходiв (у тому числi й втрат), перемог чи поразок на аукцiонах тощо [29].
Практичнi рекомендацiСЧ щодо рятування вiд залежностi. М. Орман рекомендуСФ всiм, хто прагне позбутися вiд iнтернет-залежностi, такi дiСЧ:
- Визначити час, який можна проводити в РЖнтернетi.
- Змушувати себе час до часу кiлька днiв поспiль не працювати в РЖнтернетi.
- Програмними дiями заблокувати доступ до певних ресурсiв.
- Встановити для себе правило: у жодному разi не заходити в РЖнтернет упродовж робочого дня (якщо тiльки це не СФ частиною робочих обовязкiв).
- Ввести вагомi для себе (однак без заподiяння шкоди здоровю) санкцiСЧ за недотримання цих правил i обмежень.
- Накладати на себе такi санкцiСЧ доти, доки не вiдновиться здатнiсть виконувати обiцянки самому собi.
- Змушувати себе замiсть роботи в РЖнтернетi займатися чимось iншим.
- ПризвичаСЧтися до iнших насолод, здатних замiнити або перевершити задоволення, яке даСФ РЖнтернет.
- Звертатися по допомогу щоразу, коли власних зусиль недостатньо.
- Уникати зустрiчей i перебування в мiiях, що могли б спонукати повернутися до аддиктивноСЧ поведiнки [26].
Д. Грiнфiлд пропонуСФ скорочувати тривалiсть сесiй в РЖнтернетi i влаштовувати "вихiднi" (спершу - раз на тиждень), уникаючи при цьому контактiв з людьми, якi могли б спонукати "зiрватися". Як i М. Орман, вiн рекомендуСФ нi вiд кого, i особливо вiд друзiв i членiв родини, не приховувати своСФ захоплення РЖнтернетом, а в разi необхiдностi звернутися до фахiвця з психiчного здоровя. Радить також знайти новi iнтереси, нових друзiв i приятелiв [28].
Набiр симптомiв, на пiдставi яких менеджер може зробити висновок про наявнiсть у працiвникiв залежностi вiд РЖнтернету: швидка стомлюванiсть, частi посилання на нездужання i необхiднiсть звернутися до лiкаря; зменшення продуктивностi роботи i збiльшення кiлькостi помилок; пiдвищена дратiвливiсть або, навпаки, депресивнiсть; мiнiмiзацiя спiлкування з колегами i нетерплячiсть у робочих контактах; пiдвищена готовнiсть говорити про РЖнтернет або, навпаки, уникання цiСФСЧ теми в розмовах з колегами; надто часте перевiряння електронноСЧ поштовоСЧ скриньки.
РЖснуСФ низка рекомендацiй батькам i вихователям. Необхiдно привчити дiтей звертатися по допомогу дорослих, яким вони довiряють, якщо хтось закликаСФ СЧСЧ до неетичних або заборонених батьками дiй. Про