Еколого-економiчнi iнструменти природоохоронноСЧ дiяльностi на ВАТ "АЗОТ"
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
ка правобережна притока р. Случ.
Довжина р. Горинь 659км, площа басейну водозбору 27700 км2. Загальне падiння рiчки 218м., середнiй похил водноСЧ поверхнi 0,33%.
Русло р. Горинь помiрно звивисте. Дно по бiльшостi пiщане, на перекатах iнколи покрито галькою, у верхiвСЧ рiчки на окремих дiльницях камянисте.
Живлення рiчки визначаСФться як мiшане: переважно снiгодощове з помiтним вкладом ТСрунтових вод. На долю талих снiгових вод припадаСФ 5565% рiчного стоку.
У рiчному ходi рiвнiв води на рiчцi простежуються певна закономiрнiсть: iнтенсивне пiдняття рiвнiв навеснi (пiд час повенi) змiнюСФться помiтним СЧх зниженням влiтку та взимку (межень), причому рiвнi зимовоСЧ меженi майже завжди встановлюються вище, нiж влiтку. Меженний хiд рiвнiв перериваСФться короткочасними пiдняттями пiд час лiтнiх та осiннiх дощових паводкiв.
Початок весняного пiдняття рiвнiв води в р. Горинь здебiльшого припадаСФ на першу декаду березня, в окремi роки на кiнець лютого.
Швидкiсть пiдняття рiвнiв залежить вiд наявностi снiгозапасiв i дружностi весни. Повеневi рiвнi припадають на кiнець березня початок квiтня, причому в окремi роки спостерiгаСФться протягом повенi два (часом три) пiки рiвнiв.
В середньому iнтенсивнiсть пiдняття рiвнiв в роки з високою повiнню коливаСФться в межах 1050см на добу, при низьких повенях 520см на добу. Загальна тривалiсть високих рiвнiв повенi на Горинi сягаСФ 80 днiв.
Паводковi пiдняття рiвня води повязують з iнтенсивними дощами, часто зливами, якi переважно випадають у другiй половинi лiта та восени.
Стiк р. Горинь формуСФться пiд впливом комплексу найрiзноманiтнiших природних i господарських факторiв клiмату, геологiчноСЧ будови, геоморфологiчних та гiдрогеологiчних умов, гiдротехнiчних мелiорацiй.
Стiк води протягом року нерiвномiрний. Найбiльш багатоводною рiчка буваСФ весною. Нерiвномiрнiсть стоку визначаСФться як зональними факторами, так i азональними: характером ТСрунтiв та рослинного покриву, геоморфологiчною будовою басейну, гiдрологiчними умовами. [3. 9]
1.6 Характеристика рослинного свiту
Рiвненська область за своСЧм рослинним покривом належить до СхiдноСФвропейськоСЧ провiнцiСЧ РДвропейськоСЧ широколистяно-лiсовоСЧ зони. У рослинному покривi переважають лiси (бiльше 30% площi), 10% займають луки та 78% болота. При цьому слiд зауважити, що заболоченiсть дуже нерiвномiрна i варiюСФ вiд 40% на пiвночi до 23% на пiвднi. Луки, як правило, зосередженi в заплавах рiчок. Бiльшiсть болiт низиннi, менш поширенi переходовi та верховi.
Луки 1015% наявнi в долинах р. Горинь, Стиру. Луки заплави р. Горинь представленi формацiями справжнiх лук (кострицi лучноСЧ, тонконога лучного, пирiю повзучого), рiдше болотистих лук (з формацiСФю очеретянки, мiтлицi повзучоСЧ, тонконога болотного). Нечисленнi болота повязанi виключно з долинами невеликих рiчок та струмкiв. Всi болота евтрофнi, переважно осоково-гiпновi та вiльховi. Багато болiт вироблено чи осушено. Пiд лiсами в Рiвненському районi зайнято 25,6 тис. га.
Основнi породи: сосна (54% лiсовкритоСЧ площi), дуб (27%), береза, вiльха. Серед рослинних угруповань, занесених до ЗеленоСЧ книги УкраСЧни на територiСЧ району виявлено 10 угруповань:
Воднi угруповання:
1. Формацiя латаття бiлого.
2. Формацiя латаття снiжно-бiлого.
3. Формацiя глечикiв жовтих, та iншi.
На територiСЧ пiдприСФмства СФ невеликi дiлянки iз озелененням, що представленi травяним покривом. На трасi Городок-Меткiв бiля пiдприСФмства з лiвоСЧ сторони зростають невеликi посадка яблунi та сливи.
1.7 Характеристика тваринного свiту
За зоогеографiчним положенням територiя Рiвненщини лежить у межах Захiдно-Волинського зоогеографiчного району Полiського округу бореально-лiсовоСЧ зоогеографiчноСЧ зони.
Зооценози оброблювальних земель сформувались на трансформованих господарською дiяльнiстю дiлянках природи. Серед плазунiв зустрiчаються ящiрка прудка та звичайний вуж. АмфiбiСЧ представленi ропухами, травяною жабою. Широко представлена орнiтофауна, у складi якоСЧ найбiльшу щiльнiсть мають перепел, горлиця, одуд, галка, шпак, польовий жайворонок. Серед ссавцiв у зооценозi оброблювальних земель поширенi як шкiдливi (хомяки полiвки, мишi) так i кориснi види, що знищують комах-шкiдникiв (бiлозубка, крiт, рукокрилi).
Рiвненська область за своСЧм рослинним покривом належить до СхiдноСФвропейськоСЧ провiнцiСЧ РДвропейськоСЧ широколистяно-лiсовоСЧ зони. У рослинному покривi переважають лiси (бiльше 30% площi), 10% займають луки та 78% болота. При цьому слiд зауважити, що заболоченiсть дуже нерiвномiрна i варiюСФ вiд 40% на пiвночi до 23% на пiвднi. Луки, як правило, зосередженi в заплавах рiчок. Бiльшiсть болiт низиннi, менш поширенi переходовi та верховi.
Луки 1015% наявнi в долинах р. Горинь, Стиру. Луки заплави р. Горинь представленi формацiями справжнiх лук (кострицi лучноСЧ, тонконога лучного, пирiю повзучого), рiдше болотистих лук (з формацiСФю очеретянки, мiтлицi повзучоСЧ, тонконога болотного).
Нечисленнi болота повязанi виключно з долинами невеликих рiчок та струмкiв. Всi болота евтрофнi, переважно осоково-гiпновi та вiльховi. Багато болiт вироблено чи осушено.
Пiд лiсами в Рiвненському районi зайнято 25,6 тис. га.
Основнi породи: сосна (54% лiсовкритоСЧ площi), дуб (27%), береза, вiльха.
Серед рослинних угруповань, занесених до ЗеленоСЧ книги УкраСЧни на територiСЧ району виявлено 10 угруповань:
Воднi угруповання:
1. Формацiя латаття бiлого.
2. Формацiя латаття снiжно-бiло
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение