Geum.ru


Еколого-економiчнi iнструменти природоохоронноСЧ дiяльностi на ВАТ "АЗОТ"

Дипломная работа - Экология

Другие дипломы по предмету Экология



яючи в органiзм людини, також можуть здiйснювати на нього негативний вплив, в тому числi призводити до рiзного роду захворювань екземи, алергiСЧ тощо.

Матерiальнi забруднення шкiдливо впливають не тiльки на тваринний, але i на рослинний свiт та неживу природу.

Енергетичнi забруднення охоплюють промисловi тепловi викиди та всi види випромiнювань оптичне, електромагнiтне, iонiзуюче, акустичне. Особливостями енергетичних забруднень, на вiдмiну вiд матерiальних, СФ обмеженiсть зони СЧх дiСЧ, а також те, що бiльшiсть з них негативно впливають на навколишнСФ середовище тiльки в перiод генерацiСЧ, тобто подiбнi забруднення (за винятком теплових) не накопичуються в навколишньому природному середовищi.

Як зазначалось, джерелами забруднення атмосфери можуть бути як природнi так i антропогеннi фактори. Природними джерелами забруднення атмосфери СФ вулкани, лiсовi пожежi, пиловi бурi, поверхнi вивiтрювання, i вони не загрожують негативними наслiдками природним екосистемам, за винятком деяких катастрофiчних явищ. Останнiм часом антропогеннi фактори забруднення атмосфери стали перевищувати за масштабами природнi, набуваючи глобального характеру, особливо щодо дiСЧ на клiмат.

За певними пiдрахунками, за рахунок господарськоСЧ дiяльностi людини в свiтi потрапляння забруднюючих речовин в атмосферу (на кiнець 2000 року) набуло таких масштабiв:

  1. оксидiв карбону (СО + СО2) 25,5 млрд. т;
  2. оксидiв сульфуру (SО2, SО3) 190 млн. т;
  3. оксидiв нiтрогену (N02 N0) 65 млн. т;
  4. хлорфторвуглеводнiв (фреонiв) 1,4 млн.т.

Щорiчно при спалюваннi палива викидаСФться понад 700 млн. т пилу та рiзних газоподiбних сполук. Все це призвело до накопичення в атмосферi антропогенних забруднювачiв: оксиду (СО) та дiоксиду (СО2) карбону, метану, оксидiв нiтрогену, дiоксиду сульфуру, озону, фреонiв тощо. Вони суттСФво впливають на глобальний клiмат, викликаючи такi негативнi наслiдки як парниковий ефект, виснаження озонового шару Землi, випадання кислотних опадiв, утворення фотохiмiчного смогу, зниження прозоростi атмосфери, послаблення здатностi атмосфери до самоочищення.

1. Природнi умови обСФкту

  1. Фiзико-географiчне положення

ПiдприСФмство ВАТ Рiвнеазот лежить в Рiвненькому районi, який знаходиться в пiвденнi частинi РiвненськоСЧ областi, що розташована на пiвнiчному заходi УкраСЧни у межах Захiдно-полiського району.

Утворилося дане пiдприСФмство у 1965 роцi. Площа пiдприСФмства знаходиться на вiдстанi 7,5км пiвнiчно-захiдноСЧ частини мiста Рiвного.

Санiтарно-захисна зона пiдприСФмства становить 1000м.

Рiвненський район знаходиться в межах двох фiзико-географiчних зонах: Мiшано-лiсова, воно-широколиста волога, помiрно-тепла зона та лiсостепова волога та недостатньо зволожена тепла зона. Пiвнiч району лежить в Полiськi провiнцiСЧ в областi Волинського Полiсся, iншi частини району лежать в ЗахiдноукраСЧнськi лiсостеповi провiнцiСЧ у Волинськi височинi областi. Клiмат району, де знаходиться пiдприСФмство СФ помiрно-континентальний. В середньому за рiк на земну поверхню надходить близько 92,7 ккал/кв. см. (3,89 МДж сонячного тепла, причому основна частина припадаСФ на весну i лiто -87%). Рiчний радiацiйний баланс району позитивний i становить 1,431,60 МДж/кв. м.

Пересiчна температура сiчня -5, липня +18,5. Перехiд температури понад +10 становить 160 днiв. Вiдносна вологiсть повiтря в осiнньо-зимовий перiод змiнюСФться мало, пересiчно становить близько 80%.

Навеснi, коли рiзко зростаСФ температура повiтря, а iнтенсивнiсть випаровування зростаСФ не стрiмко, вiдносна вологiсть починаСФ зменшуватись 51-60%.

Середня рiчна кiлькiсть опадiв на данiй територiСЧ становить 570629мм., основна частина випадаСФ у теплий перiод року. Найменша кiлькiсть опадiв спостерiгаСФться протягом березня (близько 30мм.). Середня тривалiсть бездощових перiодiв становить 4 днi на пiвднi.

Снiговий покрив в цiлому нестiйкий, що пояснюСФться частими глибокими вiдлигами. Висота снiгового покриву складаСФ 14см.

Серед основних факторiв, що зумовлюють формування й особливостi клiмату областi, вiдзначимо сонячну радiацiю, атмосферну циркуляцiю та характер пiдстиляючоСЧ поверхнi. Всi вони дiють постiйно, але клiматотворча роль кожного з них проявляСФться неоднаково у рiзнi сезони року та у рiзних частинах областi.

Температура повiтря областi. Перехiд середнiх добових температур через 0 C спостерiгаСФться, як правило, у серединi березня. "асне i середня мiсячна температура березня становить близько 0 C, змiнюючи по окремих роках вiд 510 C до 510 С (Табл. 1). У квiтнi в звязку iз збiльшення iнтенсивностi сонячноСЧ радiацiСЧ та повним звiльненням поверхнi вiд снiгового покриву, середня температура зростаСФ до 6,57 С.

Середнi багаторiчнi температури лiтнiх мiсяцiв типовi для територiСЧ з помiрно континентальним клiматом: у червнi 17 С, у липнi 18,5 С, у серпнi 17 -17,5 С.

Таблиця 1.1. Показники температурного режиму повiтря, ?С

Показники/ МiсяцьIIIIIIIVVVIVIIVIIIIXХXIXIIРiкСередня мiсячна i рiчна ? t-5,5-4,4-0,37,513,31618,117,413,27,32,2-2,56,9Абсолютний максимум ?t9 197513 197723 197431 195232 195835 196336 195937 195233 194627 196619 195715 196137 1952Абсолютний мiнiмум ?t-34 1950-29 1963-25 1963-7 1952-4 19651 19786 19512 1966-3 1977-10 1979-20 1965-26 1969-34 1950

Атмосфернi опади. Середня рiчна кiлькiсть опадiв на територiСЧ областi за багаторiчний перiод спостережень змiнювались у межах вiд 600 до 700мм, при чому дещо бiльша частина опадiв випадаСФ на пiвденному заходi областi (Табл. 2).

Основна маса опадiв випадаСФ протягом теплого пер

Copyright © 2008-2014 studsell.com   рубрикатор по предметам  рубрикатор по типам работ  пользовательское соглашение