Еколого-економiчнi iнструменти природоохоронноСЧ дiяльностi на ВАТ "АЗОТ"
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
iоду року з чiтко виявленим максимумом у липнi. Найменша кiлькiсть опадiв спостерiгаСФться протягом березня. Найбiльшi мiсячнi суми опадiв в окремi роки сягають 200250мм, а добовi максимум до 120170мм. В областi нерiдко бувають зливи i зливовi дощi, коли за короткiй промiжок часу може випадати понад 100мм опадiв. Такi зливи носять катастрофiчний характер i приводять до порушень у природi, завдаючи великих збиткiв.
Таблиця 1.2. Середня мiсячна та рiчна кiлькiсть опадiв за багаторiчний перiод, мм
Види опадiвIIIIIIIVVVIVIIVIIIIXXXIXIIРiкРiдкi45736577484745438289470Твердi1817112-----151569Мiшанi9101192---16101674Разом313229475974847455454340613
Вiтер. Вiтровий режим зумовлюСФться головним чином атмосферною циркуляцiСФю i характером пiдстиляючоСЧ поверхнi. У холодну пору року, коли описувана територiя знаходиться пiд впливом антициклонiв (особливо Сибiрського) та атлантичних циклонiв, переважають пiвденно-схiднi, пiвденнi, пiвденно-захiднi та захiднi вiтри (Табл. 3). Навеснi, коли зменшуСФться циклонiчна дiяльнiсть i зростаСФ вплив мiiевих факторiв, здебiльшого панують вiтри пiвденно-схiдного та пiвнiчно-захiдного напрямкiв. [4]
В лiтню пору, в звязку з посиленням фронтальноСЧ дiяльностi на заходi, на територiСЧ областi домiнують вiтри захiдних та пiвнiчно-захiдних румбiв, якi восени поступаються спочатку пiвденним та захiдним вiтрам (вплив Азовського антициклону), а з другоСЧ половини осенi починають переважати вiтри з пiвденного сходу, якi знаменують перехiд до зимового типу атмосферноСЧ циркуляцiСЧ.
Таблиця 1.3. Середня мiсячна i рiчна швидкiсть вiтру, м/с
МетеостанцiСЧIIIIIIIVVVIVIIVIIIIXXXIXIIРiкмст Сарни3,63,73,83,33,02,72,62,42,52,93,63,63,1АГМС Рiвне5,96,15,74,94,34,03,83,73,94,55,55,54,8
СуттСФву клiматотворча, загально природничу i господарську роль вiдiграСФ швидкiсть вiтрових потокiв. Середня швидкiсть вiтрiв у полiськiй областi становить 2,43,6м/с, а на пiвднi вона зростаСФ до 3,76,1м/с. Проте в окремi днi, особливо у холодну пору року, швидкiсть вiтру може сягати 1015м/с. Такi буревiСЧ, не зважаючи на короткочасний прояв. Завдають вiдчутних збиткiв народному господарству областi.
Рис.2 Роза вiтрiв
1.3 РельСФф
В цiлому Рiвненщина характеризуСФться рiвнинною поверхнею основу сучасного рельСФфу утворюють моноклiнальнi структури Волино-ПодiльськоСЧ плити та СЧСЧ пiвнiчноСЧ окраСЧни ПолiськоСЧ плити. Безпосередню участь у формуваннi поверхнi Волинського Полiсся беруть карбонатнi вiдклади туринського ярусу верхньоСЧ крейди.
Основне мiiе в сучасному рельСФфi займають долиннi форми, створеннi рiчковими системами крупних приток Припять Стир та Горинi. По долинах цих рiчок чiтко простежуються широкi заболоченi заплави, супiщано-суглинистi першi надзаплавнi тераси та фрагменти вкритих лесовими комплексами других надзаплавних терас.
ПiдприСФмство знаходиться на територiСЧ Рiвненського району i лежить на Волино-Подiльськiй плитi. ОднiСФю з характерних ознак Волино-ПодiльськоСЧ плити можна вважати чiткий багатоповерховий характер СЧСЧ будови: на урвистих схiдцях кристалiчного фундаменту послiдовно залягають моноклiнальнi пласти осадових i вулканiчних утворень пiзнього протерозою, раннього i середнього палеозою та мезозою. Верхнiй поверх ВолинськоСЧ плити складають кайнозойськi утворення (палеоген, неоген), якi майже суцiльно перекриваються нашаруванням четвертинного перiоду.
Серед четвертинних утворень СФ алювiальнi утворення, що складають заплави рiчок. Нерозчленованi еолово-делювiальнi утворення представленi породами лесового комплексу вкривають майже всю частину району, перериваючись лише вузькими смугами рiчкових долин, глибоких ярiв i балок.
Найбiльшу потужнiсть лесовий покрив маСФ на пiвденному заходi областi (1520м), на дiлянках, прилеглих до долини р. Стир, звiдки його потужнiсть поступово зменшуСФться.
1.4 ТРрунтовий покрив
ПiдприСФмство ВАТ Рiвнеазот розташована у агроклiматичнiй пiдзонi достатнього зволоження ТСрунту та у вологiй помiрно-теплiй агроклiматичнiй зонi.
Найпоширенiшими для даноСЧ територiСЧ СФ такi ТСрунти: чорноземи типовi, мало гумусовi (84% площi району); ясно-сiрi, лiсовi та темно-сiрi; опiдзоленi та чорноземи опiдзоленi; в долинах рiчок за зниженням рельСФфу поширенi дерновi i лучнi. В пiвнiчнiй частинi району спостерiгаСФться болотнi ТСрунти.
Опiдзоленi ТСрунти сформувались переважно на лесовидних породах. У формуваннi ТСрунтiв цього типу проявився вплив двох основних ТСрунтоутворюючих процесiв пiдзолистого i чорноземного.
Лучнi ТСрунти зустрiчаються в заплавах, днищах балок. Формуються переважно пiд травянистою рослиннiстю на алювiальних та делювiальних вiдкладах в умовах надмiрного тимчасового зволоження.
Аналiз водно-фiзичних та фiзико-хiмiчних властивостей ТСрунтового покриву показуСФ, що переважна бiльшiсть ТСрунтiв може досить ефективно використовуватись у сiльськогосподарському виробництвi лише за умови штучного полiпшення, тобто вимагаСФ застосування науково обТСрунтованоСЧ системи гiдротехнiчних i хiмiчних мелiорацiй.
1.5 Характеристика основних водних обСФктiв
До основних водних обСФктiв належить р. Горинь.
Рiчка Горинь СФ найбiльшою великою рiчкою в Рiвненськiй областi. Вона належить до басейну р. Припять та СФ СЧСЧ правою притокою. Рiчка Горинь бере початок за межами областi, на Волино-Подiльському плато з джерел поблизу с. Волиця у Тернопiльськiй областi. У середнiй та нижнiй течiСЧ в р. Горинь уливаСФться значна кiлькiсть невеликих приток, а також вели
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение