Еколого-економiчнi iнструменти природоохоронноСЧ дiяльностi на ВАТ "АЗОТ"
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
Вступ
Наша епоха увiйде в iсторiю цивiлiзацiСЧ не лише як ера великих досягнень людства, бурхливого розвитку науки, технiки й технологiй, освоСФння Космосу, а й, на жаль, як доба глобальноСЧ екологiчноСЧ кризи, СЧСЧ спричинили: демографiчний вибух, прогресуюче забруднення атмосфери, гiдросфери й верхнього шару лiтосфери, величезнi нагромадження вiдходiв людськоСЧ дiяльностi за одночасного виснаження практично всiх видiв природних ресурсiв. Деградацiя природних систем життСФзабезпечення стаСФ дедалi ймовiрнiшою, а наростання руйнiвних процесiв у першоосновi iснування бiосферi очевидним.
Людству загрожуСФ загибель найближчими десятилiттями, якщо воно термiново не перегляне свого ставлення до природи, не змiнить стилю своСФСЧ дiяльностi й не переоцiнить життСФвих цiнностей. Людям необхiднi нова фiлософiя життя, високi екологiчна культура й свiдомiсть. [1]
Досi людина в своСЧх дiях керувалась iдеСФю антропоцентричного гуманiзму, тобто пiдкорення СЧй усього, що СФ в природi, панування над природою. Життя показало хибнiсть цiСФСЧ iдеСЧ. Загальнолюдський iнтелект разом iз найсучаснiшою технiкою, попри всю СЧхню могутнiсть, сьогоднi не в змозi штучно пiдтримувати нормальне функцiонування тисяч екосистем бiосфери, в якiй мiльйони видiв живих iстот протягом сотень тисячолiть еволюцiйно формували своСЧ численнi звязки (через обмiн речовин, енергiСЧ та iнформацiСЧ) для гармонiйного спiвiснування, а тим паче не можуть управляти ними. Вже доведено, що людина не здатна створити iдеальноСЧ глобальноСЧ соцiосистеми з регульованою народжуванiстю, керованим споживанням, iз соцiальною та економiчною стабiльнiстю. Сучаснi технологiСЧ це поки що потужний iнструмент, за допомогою якого людство споживаСФ набагато бiльше, нiж природа може продукувати, й водночас викидаСФ в довкiлля стiльки вiдходiв, скiльки природа нейтралiзувати неспроможна.
Ми живемо на днi великого повiтряного океану атмосфери. Повiтряне середовище одна з найважливiших складових частин бiосфери земноСЧ оболонки, яка наповнена живими органiзмами, що населяють Землю. РЖснування флори та фауни, а також всього живого на Землi (у тому числi i людини) неможливо без повiтряного середовища. Хоча загальна потужнiсть повiтряноСЧ оболонки досягаСФ лише половини радiусу Землi, за космiчними масштабами вона виглядаСФ тонкою плiвкою. Загальна вага атмосфери надзвичайно мала (5,15х1015т) всього 1/1000000 ваги Землi, але захиснi функцiСЧ атмосфери переоцiнити важко. Земне життя вразливе до космiчних променiв та потребуСФ постiйного i надiйного захисту.
Повiтряна оболонка Землi, як i будь-який зовнiшнiй шар, здiйснюСФ i захиснi функцiСЧ. Хоча за нашими мiркуваннями атмосфера нiяк не вкладаСФться в поняття засобу захисту, саме атмосфера безвiдмовна перешкода для згубного впливу космосу. Атмосфера надiйно захищаСФ планету вiд космiчного та ультрафiолетового випромiнювання, визначаСФ загальний тепловий режим поверхнi Землi, впливаСФ на клiматичнi умови, а через них на режими рiчок, грунтово-рослинний шар та процеси рельСФфоутворення. Пробити атмосферу можуть лише крупнi метеорити з початковою вагою в десятки та сотнi тонн явище, як вiдомо, надзвичайне. Метеорити меншоСЧ ваги явище не рiдкiсне, проте вони повнiстю згорають в атмосферi.
Вiд Сонця на Землю потрапляСФ енергiя, а значить i сама можливiсть життя. Саме атмосфера вiдмiряСФ життСФву дозу сонячноСЧ енергiСЧ. Якщо б не було атмосфери, вдень Сонце розiгрiвало б земну поверхню до +100С, а вночi до -100 С охолоджував би СЧСЧ космос. 200-градусний перепад добових температур набагато перевищуСФ можливостi виживання бiльшостi, якщо не всiх, форм земного життя.
На зовнiшню поверхню атмосфери щосекунди потрапляСФ потужний потiк сонячних та iнших космiчних випромiнювань широкого дiапазону хвиль та енергiй: ?-випромiнювання, жорсткi рентгенiвськi променi, ультрафiолетовi променi, видиме свiтло, iнфрачервоне випромiнювання тощо. Якщо б всi вони досягли земноСЧ поверхнi, то миттСФво вбивча СЧх енергiя все живе перетворила б на попiл. Цього не трапляСФться i на Землi iснуСФ життя завдяки атмосферi.
Для нормальноСЧ життСФдiяльностi людини та всього живого на Землi необхiдно не тiльки присутнiсть повiтря, але i його певний склад. Вiд складу повiтря залежить стан органiзму людини, його здоровя. Порушення нормального складу повiтряного середовища може завдавати негативного впливу не тiльки на здоровя людини, але i на розвиток людського органiзму, i як наслiдок, призвести до генетичних змiн в ньому.
Повiтряне середовище необхiдна умова iснування фауни та флори Землi визначаСФ процеси геологiчного розвитку Землi, кругообiг речовин в природi. Без повiтряного середовище на сучасному етапi розвитку людства неможливо здiйснення життСФво важливих технологiчних процесiв.
Атмосфера, газоподiбна оболонка Землi, будучи складовою бiосфери, являСФ собою рiвноважну систему, в якiй безперервно проходять процеси обмiну речовин, якi проходять за певними законами. Характер цих процесiв визначаСФться багатьма факторами, i в першу чергу, складом самоСЧ атмосфери. Порушення цього складу, яке викликане дiяльнiстю людини, може призводити до змiни природних процесiв в атмосферi. Завдяки компенсацiйним можливостям атмосфери, цi змiни антропогенного впливу на атмосферу не будуть незворотними. Проте збiльшенням масштабiв такого впливу на атмосферу (як середовище в цiлому) цi компенсацiйнi можливостi можуть бути вичерпаними, що може мати катастрофiчнi наслiдки не тiльки для окр?/p>
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение