Екзистенцiалiзм А. Камю

Информация - Философия

Другие материалы по предмету Философия



?десят мiльйонiв насильницьких смертей, про якi говорить Камю (сьогоднi ми знаСФмо, наскiльки неадекватноСЧ була ця цифра - дiйснiсть ще бiльше трагiчна) - це не тiльки вiйськова, або ще полiтична, проблема; вона також проблема етична й фiлософська. Звертаючи увагу на цей аспект СЧСЧ, Камю зовсiм прав. Вiн указав на страшну прикмету нашого часу, очевидно, навiть нiчого не знаючи про мiльйони людей, що загинули в сталiнських таборах; мало що вiн знав i про втрати в локальних вiйнах, у яких насамперед гине цивiльне населення, звiряче знищення якого перетворюСФться в засiб брудноСЧ полiтики. Не звернув вiн уваги й на погрозу масового тероризму.

Якщо ранiше Камю повiдомляСФ неприпустимим i неправомiрним самогубство, то тепер вiн обговорюСФ в тiм же ключi питання про вбивство.

Убивство й самогубство - двi сторони однiСФСЧ й тiСФСЧ ж медалi - нещасноСЧ свiдомостi, що борошнам обмеженостi людськоСЧ долi вiддаСФ перевагу темному захвату, у якому зливаються, знищуючись, земля й небо...

... якщо заперечуСФш доводи на користь самогубства, не знайдеш СЧх i на користь убивства (14, 123). Втiм, в одному випадку, на його думку, убивство все-таки знаходить вiдоме, хоча б моральне, виправдання - якщо платою за вбивство людини стаСФ власне життя вбивцi; коли СЧСЧ продовження - це принципово важливо! - виявляСФться нестерпним борошном для нього самого.

Однак, убивство, що перетворилося в пересiчну повсякденнiсть, теж маСФ потребу у фiлософському поясненнi. Видимо, i воно входить у саме людську природу, специфiка якоСЧ в тiм, що людина - СФдина iстота, що вiдмовляСФться бути тим, що воно СФ. Убивство, думаСФ Камю, випливаСФ з людського прагнення змiнити мир. Ми, мiркуСФ Камю, прагнемо перетворити дiйснiсть, зробити з хаосу порядок, ми бунтуСФмо проти безглуздоСЧ, безладноСЧ дiйсностi. Бунт хоче, бунт кричить i вимагаСФ, щоб скандальний стан миру припинилося й нарештi-те запамяталися слова, якi неспинно пишуться вилами по водi. Цiль бунту - перетворення. Але перетворювати - значить дiяти, а дiя вже завтра може означати вбивство, оскiльки бунт не знаСФ, законно воно або незаконно. Причини бунту можуть мiнятися, але сам вiн зявляСФться як iстотний вимiр людськоСЧ природи. Звичайно, людина не зводиться до повстання. Але сьогоднiшня iсторiя, з СЧСЧ звадами, змушуСФ нас визнати, що бунт - це один з iстотних вимiрiв людини. Вiн СФ нашою iсторичною реальнiстю. РЖ нам потрiбно не бiгти вiд СЧСЧ, а знайти в нiй нашi цiнностi.

Почати з того, що сама соцiальнiсть, точнiше, солiдарнiсть людей як умова соцiальностi, проявляСФться в бунтi й виростаСФ з бунту. ...Для себе самого iндивiд зовсiм не СФ тiСФю цiннiстю, що вiн хоче захищати. Для створення цiСФСЧ цiнностi потрiбнi всi люди. У бунтi, виходячи за своСЧ межi, людина зближаСФться з iншими, i iз цього погляду людська солiдарнiсть СФ метафiзичноСЧ.

Бунтар Камю - це iндивiдуалiст, для якого сенс життя полягаСФ в тому, щоб проявляти свою бунтарську натуру. Якби не було проти чого бунтувати, вiн вiдчув би себе без справи.

По цьому питанню мiж Сартром i Камю виникли розбiжностi. Сартр навiть назвав Камю буржуа, що, звичайно, було несправедливо. Якби Камю дожив би до молодiжних виступiв 60-ых рокiв, вiн напевно став би СЧхнiм лiдером. Але до цього часу вiн не дожив.

Екзистенцiалiзм Сартра й Камю був своСФрiдним розвитком iдей Гайдеггера i Ясперса в специфiчних умовах, що зложилися пiсля трагедiСЧ першоСЧ свiтовоСЧ вiйни, революцiСЧ в РосiСЧ, тимчасовоСЧ перемоги нiмецького фашизму, другоСЧ свiтовоСЧ вiйни, окупацiСЧ ФранцiСЧ, нарештi, розгрому фашистського режиму й перетворення комунiстичного Радянського Союзу в домiнуючу силу в РДвропi.

Екзистенцiалiзм - дуже складне й суперечливе явище духовного життя, що не пiддаСФться однозначнiй оцiнцi. Багато iдей його представникiв увiйшли в золотий фонд фiлософськоСЧ й взагалi духовноСЧ культури людства.

Лiтература

1. Камю А. Бунтующий человек. М., 1990.

2. Людина: Фiлософське-енциклопедичний словник / Пiд ред. РЖ.Т.Фролова. - К., 2000.

3. Це людина. Антологiя. - К., 2005

4. Арефьева Г. С. Общество, познание, практика. М., 1994.

Copyright © 2008-2014 studsell.com   рубрикатор по предметам  рубрикатор по типам работ  пользовательское соглашение