Документно-iнформацiйнi ресурси з мистецтва публiчних бiблiотек
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
лiння, установи культури, постачальникiв iнформацiйних ресурсiв та послуг. Враховуючи вплив мiкросередовища, необхiдно зважати на те, що крiм звязкiв взаСФмодiСЧ тут активно дiють звязки протидiСЧ: конкурентна боротьба мiж видавничими, документоторговельними установами, низький рiвень правовоСЧ культури щодо знання та виконання закону про необхiднiсть надсилання видавцями документних фондiв ОП документiв, численнi бюрократичнi перепони з боку чиновникiв владних структур, якi обмежують можливостi вибору фондоутримувачами оптимальних джерел документозабезпечення
З точки зору системно-функцiонального пiдходу, нинiшня нестабiльнiсть функцiонування складових iнфраструктури документозабезпечення маСФ i своСЧ позитивнi сторони, бо протирiччя в системi сприяють виявленню та вiдбору кращого досвiду. Шляхом адаптацiСЧ до умов, що стрiмко змiнюються, генеративнi, транзитнi та термiнальнi документальнi системи шукають новi форми взаСФмодiСЧ, самовдосконалення, кооперацiСЧ зусиль проти податкового тиску, диктату чиновникiв, порушень законодавства про авторське право, розквiту пiратства на вiтчизняному книжковому ринку та iн.
Система елементiв документозабезпечення як i кожне системне утворення маСФ своСЧ елементи. Основними елементами системи документозабезпечення документних фондiв мистецтва публiчних бiблiотек СФ джерела, способи, форми та методи.
Джерела документозабезпечення документних фондiв мистецтва подiляються на двi групи:
-джерела спецiального призначення, орiСФнтованi виключно чи в значнiй мiрi на постачання бiблiотек документовиданнями;
-iншi джерела, що використовуються широким колом споживачiв, в т.ч. i публiчними бiблiотеками.
Вибору джерела i встановлення з ним дiлових контактiв, вiд правильностi в значнiй мiрi залежать повнота i оперативнiсть формування документного фонду мистецтва
Бiблiотечний колектор - це спецiалiзована державна книготоргова установа, призначена для планомiрного забезпечення бiблiотек документовиданнями рiзних галузей в т.ч. i документами мистецькоСЧ тематики. До 1990-х рр. вiн був основним джерелом документозабезпечення бiблiотек, забезпечуючи 80% нових надходжень. Товарообiг бiбколекторiв становив близько 20% загального книготоргового обiгу краСЧни. Публiчнi бiблiотеки укладали з колектором договiр термiном на один рiк, в якому вказувалися сума асигнувань на придбання лiтератури потрiбноСЧ галузi, розподiл коштiв по кварталах, приблизне вiдсоткове спiввiдношення галузей необхiдноСЧ СЧм лiтератури i т.п. та зобов'язалося своСФчасне перерахування коштiв.
Публiчнi бiблiотеки, що укладали з колекторами договiр отримували Тематичний план-рубрикатор для комплектування фондiв бiблiотек в т.ч. фондiв мистецтва по схемi обовязкового платного примiрника. По мiрi надходження новинок, колектор формував замовлення для бiблiотек на основi iндивiдуального Тематичного плану-рубрикатора.
Централiзована система документозабезпечення бiблiотек, яка ТСрунтувалася на бiбколекторах, мала своСЧ переваги, забезпечуючи можливiсть замовлення та отримання бiльшоСЧ частини документовидань потрiбноСЧ галузi через один канал, що спрощувало технологiю комплектування фондiв бiблiотек. Але це була жорстка система, котра контролювала репертуар i обсяги надходжень до документних фондiв, не завжди зважаючи на iнтереси бiблiотек. Часто книготорги збували через бiбколектори нереалiзованi залишки непотрiбноСЧ СЧм лiтератури.
У ринкових умовах бiбколектор уже не може iснувати як установа, в основi дiяльностi якоСЧ не закладено рацiонального економiчного механiзму. З виникненням конкуренцiСЧ з боку посередницьких комерцiйних фiрм та приватних бiбколекторiв, котрi гнучко реагують на потреби бiблiотек, пропонуючи СЧм суттСФвий перелiк якiсних послуг, державнi бiбколектори почали виходити з пiдпорядкування книготоргам, набуваючи юридичну самостiйнiсть та змогу перебудовувати свою роботу на засадах економiчноСЧ зацiкавленостi.
Пристосовуючись до умов жорсткоСЧ конкуренцiСЧ, широкий спектр нових можливостей i послуг щодо комплектування публiчних бiблiотек i дистрибуцiСЧ книжок украСЧнських видавництв надають нинi приватнi бiбколектори, передплатнi агентства, мережа дилерiв i дистриб'юторiв видавництв та оптових пiдприСФмств. Так, наймiцнiшим централiзованим джерелом в УкраСЧнi стаСФ науково-виробниче пiдприСФмство РЖдея, яке крiм вiтчизняних видань, пропонуСФ для передплати бiблiотекам УкраСЧни 3500 найменувань неперiодичних та перiодичних, аудiо-продуктiв i CD-ROM. Цiни на основну частину передплатних видань у РЖдеСЧ вiд 5% до 70% нижчi, нiж в iнших передплатних агентствах краСЧни. Бiблiотекам доставляються видання у найкоротший термiн - не менше двох разiв на тиждень. Це пiдприСФмство першим на територiСЧ держави впровадило повний автоматизований контроль за виданнями вiд СЧх виходу в свiт до доставки передплатникам. Нинi на веб-сайтi РЖдеСЧ можна дистанцiйно замовити та сплатити видання з такого асортименту: 36800 назв книг 720 провiдних видавництв УкраСЧни, понад 97500 назв 2630 росiйських видавництв вiд 260 постачальникiв, 3200 назв перiодичних украСЧнських видань, 6000 назв перiодики РосiСЧ та краСЧн СНД, 6300 назв газет та журналiв далекого зарубiжжя. РЖдея маСФ своСЧ регiональнi представництва у 21 областi УкраСЧни, СЧСЧ послугами користуються близько 1000 бiблiотек, серед яких: двi нацiональнi, 18 обласних унiверсальних бiблiотек, провiднi вузiвськi, науково-дослiднi, виробничi та публiчнi бiблiотеки У?/p>