Документно-iнформацiйнi ресурси з мистецтва публiчних бiблiотек
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?ло, що чим значнiший обсяг документного фонду мистецтва, рiзноманiтнiший його видовий та типологiчний склад, тим бiльшу кiлькiсть способiв, джерел, методiв та форм документозабезпечення необхiдно йому використовувати.
Про необхiднiсть пiдвищення якостi документозабезпечення бiблiотечних фондiв, в т.ч. з мистецтва йшлося в Указi Президента УкраСЧни №490 вiд 22.04.2000 р. Про невiдкладнi заходи щодо розвитку бiблiотек УкраСЧни. Кабiнету Мiнiстрiв доручено вжити заходiв щодо створення нацiональноСЧ системи електронного iнформацiйно-бiблiотечного ресурсу, передбачити збiльшення асигнувань на поповнення фондiв бiблiотек та iн. На жаль, лише через два роки на виконання Наказу Президента Постановою Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни №900 вiд 1.07.2002 р. була затверджена Програма поповнення бiблiотечних фондiв на перiод до 2005 року, спрямована на подолання кризовоСЧ ситуацiСЧ в надходженнi до бiблiотек нових видань, в т.ч. з мистецтва.
З удосконаленням законодавчоСЧ та нормативно-методичноСЧ бази комплектування бiблiотечних фондiв, в т.ч. з мистецтва першочерговоСЧ уваги фахiвцiв заслуговують такi стратегiчнi напрями оптимiзацiСЧ системи документозабезпечення як активiзацiя спiвробiтництва бiблiотек з усiма субСФктами книжкового ринку; створення та реалiзацiя проектiв корпоративноСЧ та консорцiумноСЧ взаСФмодiСЧ бiблiотек у сферi формування розподiлених документно-iнформацiйних ресурсiв; освоСФння джерел та засобiв поповнення СЧх електронноСЧ складовоСЧ.
ГарантiСФю подальшого зростання значущостi документних ресурсiв з мистецтва публiчних бiблiотек для духовного та культурного розвитку суспiльства СФ забезпечення ними доступу користувачiв до iнформацiСЧ на новiтнiх носiях. Бiблiотечний фонд мистецтва як вiдкрита система, що самоорганiзовуСФться пiд впливом змiн iнфосфери, нинi не може ефективно функцiонувати без кумулювання, зберiгання та органiзацiСЧ використання мережевих та аналогових електронних видань, питома вага яких у свiтовому документному потоцi постiйно збiльшуСФться.
Особливостi життСФвого циклу рiзних видiв електронних документiв з мистецтва зумовлюють форми СЧх розповсюдження, якi суттСФво впливають на органiзацiю документозабезпечення бiблiотечних фондiв мистецтва публiчних бiблiотек. Аналоговi електроннi видання з мистецтва на портативних носiях - магнiтних та оптичних дисках - надходять до публiчних бiблiотек з традицiйних джерел: видавничих або документоторговельних установ; передплатних агентств, iнформацiйних центрiв - генераторiв рiзноманiтних баз даних, обмiнних фондiв бiблiотек. Разом з цим у традицiйнiй системi документозабезпечення бiблiотек iнтенсивно формуСФться електронна надбудова до якоСЧ належать РЖнтернет-видавництва та магазини, електроннi передплатнi агентства та електроннi бiблiотеки, веб-сторiнки урядових органiзацiй, бази даних iнформацiйних центрiв, iншi РЖнтернет-ресурси.
Законом УкраСЧни Про закупiвлю товарiв, робiт i послуг за державнi кошти i Постановою Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни вiд 27 вересня 2000 р. №469 про органiзацiйнi заходи щодо фiнансування системи державних закупiвель передбачалося проведення тендеру при закупiвлi документовидань, в т.ч. з мистецтва бiльш як на суму 12 тис. грн.
За думкою як авторитетних теоретикiв, так i практикiв бiблiотечноСЧ справи, обовязкове проведення тендерноСЧ закупiвлi документовидань з метою формування книжкового фонду публiчних бiблiотек суттСФво звужуСФ коло джерел СЧх документозабезпечення, значно ускладнюСФ процедури вiдбору дiйсно необхiдних користувачам, а не просто дешевих видань потрiбноСЧ галузi, замiсть економiСЧ державних коштiв призводить до збiльшення затрат на експертизу цiнових пропозицiй книжкового ринку, пiдготовку численноСЧ конкурсноСЧ документацiСЧ, проведення конкурсноСЧ процедури на засiданнi тендерного комiтету, оплату технiчного приладдя та послуг звязку i iн.
Законодавчi та управлiнськi органи повиннi зрозумiти, що видавнича продукцiя маСФ унiкальнi властивостi i СФ таким специфiчним видом товару, для якого не можна проводити тендер за загальною процедурою, прийнятою для iнших промислових виробiв. Зазвичай, унiверсальнiй науковiй або публiчнiй бiблiотецi потрiбне широке коло назв у невеликiй кiлькостi примiрникiв. За законами ринку, асортимент бiльшостi книготорговельних фiрм фактично неповторний, тому, якщо тендер виграСФ одна фiрма, бiблiотека втрачаСФ можливiсть придбання тих назв або тематичних напрямiв видань, за якими спецiалiзуються iншi видавцi та книгорозповсюджувачi. Окрема закупiвля цих видань в iнших джерелах коштуватиме бiблiотецi додаткових зусиль та розходiв. Досвiд роботи публiчних бiблiотек на книжковому ринку свiдчить, що часто замiсть уникнення корупцiСЧ, на яке спрямоване тендерне законодавство, проведення тендерiв навпаки може провокувати СЧСЧ на рiзних рiвнях. Вiдомо, що видавництва та книготорговельнi фiрми прагнуть отримати гарантоване державне фiнансування будь-яким способом. Вимоги тендерного законодавства суперечать Закону УкраСЧни Про бiблiотеки i бiблiотечну справу, який гарантуСФ бiблiотекам право самостiйно визначати джерела поповнення своСЧх фондiв, в т.ч. i фондiв мистецтва.
Великого значення у повсякденнiй дiяльностi публiчних бiблiотек набувають iндивiдуальнi контакти з користувачами, авторами видань з мистецькоСЧ тематики, журналiстами, якi приносять в дар книги з мистецтва для бiблiотеки. Цьому сприяють акцiСЧ пiд девiзом Подаруй мистецьку книгу бiблiоте