Гуманiзацiя соцiальноСЧ функцiСЧ украСЧнськоСЧ держави
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
? всiх прошаркiв населення, без яких певна частина населення не може iснувати. У такому аспектi потрiбно розмежувати поняття прожитковий мiнiмум, мiнiмальний споживчий бюджет, межа малозабезпеченостi, фiзiологiчний рiвень, межа фiзiологiчного виживання. На фаховому рiвнi користуються також поняттями мiнiмальний споживчий кошик, мiнiмальний споживчий рiвень, рiвень мiнiмального забезпечення, тощо. Звичайно, кожне поняття маСФ своСФ змiстовне навантаження, але загалом велике значення маСФ не тiльки наукове визначення, але й цiннiснi характеристики. З цiннiсноСЧ точки зору, бажано вживати споживчий соцiальний стандарт життя, а не принизливе для гiдностi людини поняття мiнiмальний споживчий бюджет чи фiзiологiчний рiвень виживання.
Межею малозабезпеченостi Закон УкраСЧни Про межу малозабезпеченостi вiд 4 жовтня 1994 р. визначаСФ величину середньодушового сукупного доходу, якi забезпечуСФ непрацездатних громадян споживаних товарiв i послуг на мiнiмальному рiвнi, встановленому законодавством УкраСЧни Закон УкраСЧни Про прожитковий мiнiмум (2005 р.) i переглядаСФться кожнi пять рокiв. У лютому 2006 р. уряд переглянув споживчий кошик вiдповiдно до iснуючих соцiальних стандартiв i згiдно з економiчними можливостями держави.
Значне упорядкування питань соцiального захисту населення покладаСФться на пiдготовку i прийняття Соцiального Кодексу УкраСЧни, який визначаСФ основи соцiального захисту в УкраСЧнi. Проект Соцiального кодексу УкраСЧни (реСФстрацiйний номер 1159) 16 червня 1998 р. розроблено, але поки що його не прийнято. Сьогоднi у Верховнi Радi УкраСЧни пiдготовлений Проект Соцiального кодексу УкраСЧни (на замiну ранiше поданого) народними депутатами О. РДвдокимовим, О. Плужниковим, В. Зайцем.
Проект Соцiального кодексу УкраСЧни визначаСФ правовi засади i гарантiСЧ здiйснення громадянами УкраСЧни права на соцiальний захист, що базуСФться на нормах, встановлених КонституцiСФю УкраСЧни. Вiн маСФ на метi забезпечити зростання рiвня соцiального захисту населення УкраСЧни на основi удосконалення та систематизацiСЧ соцiального законодавства, гармонiзацiСЧ вiтчизняних систем соцiального захисту з нормами мiжнародного права [2]. Але поки що багато вкрай потрiбних законiв не прийнято Верховною Радою УкраСЧни, ще iснуСФ багато недолiкiв у чинному законодавствi, то поки що недостатньо умов для СЧх унiверсальноСЧ систематизацiСЧ у Соцiальному кодексi.
Гуманiстична сутнiсть сучасноСЧ соцiальноСЧ полiтика украСЧнськоСЧ держави значною мiрою залежить не стiльки вiд пiдтримки бiдних прошаркiв населення, а передусiм вiд того, наскiльки держава пiдтримуСФ i створюСФ саморегулюючi механiзми соцiального захисту на принципах самовiдповiдальностi та колективноСЧ вiдповiдальностi. Створення такого механiзму залежить вiд рiвня розвитку громадянського суспiльства, вiд того, скiльки i якi функцiСЧ, повноваження передала держава громадянському суспiльству, i якi перебрала на себе.
Особливо важлива роль у гуманiзацiСЧ соцiальноСЧ дiяльностi держави надаСФться проблемi подолання безробiття, забезпечення трудовоСЧ зайнятостi населення, зокрема, створення умов для повного здiйснення громадянами права на працю, забезпечення рiвних можливостей у виборi професiСЧ та роду трудовоСЧ дiяльностi, органiзацiю професiйного навчання, пiдготовку i перепiдготовку кадрiв, контроль за належними, безпечними i здоровими умовами працi, регулювання заробiтноСЧ плати у державному секторi економiки тощо.
Попри всi зусилля украСЧнськоСЧ держави поки що не вдаСФться вирiшити проблему безробiття, яка набула загрозливого характеру. Звичайно, ми маСФмо безробiття набагато бiльшого масштабу нiж даСФ офiцiйна статистика. Згiдно зi статистикою ми маСФмо 1,9 млн, а не 918 тис. осiб, якi зареСФстрованi. Проблема насправдi набагато бiльша. Вибiркове обстеження домогосподарств свiдчить, що у 2,1 млн домогосподарств не працюють усi дорослi особи працездатного вiку. Це приблизно може становити 3-4 млн наших громадян. Крiм того, по селах безробiття понад 50 %, приховане загальнолегiтимне i нелегiтимне по краСЧнi - понад 20 %.
Безробiття це величезна соцiальна проблема i для громадян, якi втратили роботу i для суспiльства. 78 % iз опитаних РЖнститутом соцiологiСЧ НацiональноСЧ академiСЧ наук бояться iнфляцiСЧтАЪ 68 % - безробiття. Це найбiльшi соцiальнi лихатАЪ яких боСЧться людина. Незайнятий громадянинтАЪ безробiтний громадянин породжуСФ низку соцiальнихтАЪ кримiнальних проблем.
Особливого значення проблема гуманiзацiСЧ соцiальноСЧ дiяльностi держави набуваСФ у звязку iз захистом найбiльш поширеноСЧ, i найменш захищеноСЧ соцiальноСЧ групи - пенсiонерiв, проблема справедливостi в нарахуваннi та виплатi пенсiй.
Поки що до кiнця не вiдбулася пенсiйна реформа: з одного боку пануСФ зрiвнялiвка (пiсля перерахування пенсiй СЧх розмiр загалом мало вiдрiзняСФться у рiзних категорiй працiвникiв), а з iншого боку, iснуСФ величезна прiрва у розмiрах пенсiй окремих привiлейованих верств населення - працiвникiв-службовцiв, номенклатури.
Особливо складним завданням з погляду реальноСЧ гуманiзацiСЧ соцiальноСЧ функцiСЧ держави СФ здiйснення пенсiйноСЧ реформи. Проведення цiСФСЧ реформи передбачаСФ системний пiдхiд у пенсiйному забезпеченнi, що тiсно повязано iз реформуванням правових засад пенсiйного законодавства, крiм того, такими питаннями: система заробiтноСЧ плати, регулювання ринку працi, податковоСЧ i бюджетноСЧ системи. Наприклад, низький рiвень пенсiйного забезпечення частково можна пояснити через недостатньою повязанiсть правових норм, регулюючи