Гуманiзацiя соцiальноСЧ функцiСЧ украСЧнськоСЧ держави
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
р.) [9], Законами УкраСЧни Про збiр на обовязкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi (1999 р.), Про загальнообовязкове державне соцiальне страхування на випадок безробiття (2000 р.) [6], Про розмiр внескiв на деякi види загальнообовязкового державного соцiального страхування (2001 р.) [3] та iн., а також iншими нормативно-правовими актами.
Чому держава вимушена пiдтримувати програму соцiального страхування? Тому що ринкова економiка хоч i СФ привабливою та бiльш ефективною чим планове господарювання, проте вона СФ безжалiсною до конкурентно неспроможних громадян. Не зважаючись на те, що ринки можуть запропонувати страховку вiд непередбачених обставин, вони, як правило, не в змозi органiзувати захист за прийнятною цiною вiд таких рискiв як, наприклад, старiсть, погане здоровя, чи втрата роботи [3, с. 18].
Вiдповiдно до Основ законодавства про всезагальне обовязкове державне соцiальне страхування, прийняте у сiчнi 1998 р., в УкраСЧнi заплановано створити пять програм соцiального страхування: 1) пенсiйне; 2) на випадок безробiття; 3) у звязку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими народженням чи похованням; 4) вiд нещасних випадкiв на виробництвi i професiйного захворювання; 5) медичне страхування. Сьогоднi уже дiють першi чотири програми соцiального страхування. Медична програма поки що не дiСФ. Адмiнiструванням чотирьох програм займаються формально напiвавтономнi фонди. Цi установи перебувають пiд загальним наглядом Мiнiстерства працi i соцiальноСЧ полiтики, але у всiх iнших питаннях у них дiСФ режим самоуправлiння i вони очолюються, окрiм Пенсiйного фонду, тристороннiм правлiнням професiйних спiлок, роботодавцiв та уряду [1, с. 18].
У 2004 р. сукупнi видатки на першi чотири програми соцiального страхування становили 47 млрд грн чи 13,5 ВВП, з яких 39,2 млрд грн чи 8 % загальноСЧ суми - це пенсiйнi витрати. ПенсiСЧ i соцiально-страховi допомоги отримали 13,5 млн пенсiонерiв, 2,9 млн безробiтних i членiв СЧх сiмей, 6 млн осiб, що тимчасово втратили працездатнiсть з причини хвороби чи народження дитини, а також бiльше 300 тисяч тих, що постраждали вiд нещасних випадкiв на виробництвi [5, с. 57]. У 2005 р. зайняте населення сплачувало соцiальнi податки до чотирьох фондiв соцiального страхування.
Особливе мiiе в реалiзацiСЧ гуманiстичного спрямування соцiальноСЧ функцiСЧ правовоСЧ держави посiдаСФ фiнансове, правове та органiзацiйне забезпечення життСФвого рiвня громадян УкраСЧни. Визначення життСФвого рiвня громадян значною мiрою залежить вiд розмiру мiнiмального прожиткового мiнiмуму, мiнiмального споживчого бюджету, чи межi бiдностi. Цi сумiжнi поняття являються певним стандартом рiвня добробуту суспiльства i кожного його члена зокрема.
Соцiальний стандарт життя - це суспiльний стандарт органiзацiйно-методичного характеру, який встановлюСФ норму, звязок, вимоги до соцiального захисту людей на основi досягнутого рiвня життя в краСЧнi, РДвропi i слугуСФ стимулом прогресивного розвитку економiки [4, с. 71].
При розробцi соцiальних стандартiв життя враховуються два аспекти:
стандартизацiя соцiальних прав;
соцiальнi стандарти рiвня життя [3, с. 67].
Перша група соцiальних стандартiв була представлена в РДвропейськiй соцiальнiй ХартiСЧ, яка присвячена формуванню i захисту соцiальних прав людини. До цього часу бiльше ста краСЧн свiту приСФдналися до цiСФСЧ ХартiСЧ.
Друга група соцiальних стандартiв життя повязана iз стандартизацiСФю рiвня життя в краСЧнi. Цi стандарти насамперед мають характеризувати мiнiмальнi соцiальнi норми, якi гарантують гiдний рiвень життя людинi.
До соцiального стандарту життя бiльшiсть науковцiв належать:
)тривалiсть життя (вiд 25 мiн.) до 85 (макс.);
)рiвень освiченостi населення (100 %);
)середня кiлькiсть рокiв навчання (18 рокiв);
)реальний розмiр ВВП на душу населення (купiвельна спроможнiсть), вiд 200 доларiв (мiн.) США до 40000 (макс.);
)сумарний коефiцiСФнт народжуваностi (середня кiлькiсть дiтей, народжених жiнкою у вiцi 20-45 рокiв);
)коефiцiСФнт старiння населення (частка населення старше 65 рокiв вiд загальноСЧ чисельностi населення (7 %);
)спiввiдношення 10 % найбiднiшого i до 10 % найбагатшого (10:1);
)частка населення, яка проживаСФ за межею бiдностi (10 %);
)спiввiдношення мiнiмальноСЧ i середньоСЧ заробiтноСЧ плати (1:3), мiнiмальний, погодинний рiвень заробiтноСЧ плати (3долари США);
)рiвень безробiття (з урахуванням прихованого) 8-10 %;
)кiлькiсть правопорушень на 100 тисяч населення (5 тис.);
)рiвень депопуляцiСЧ (кiлькiсть народжених до кiлькостi вмерлих) - 50:50 [34, с. 67].
Першi чотири показники використовуються у свiтовiй практицi в ООН для розрахунку iмiджу людського розвитку краСЧни. РЖндекс людського розвитку в цiлому iнтегруСФ три складовi: 1) рiвень життя; 2) рiвень освiти; 3) довголiття. Тому сам по собi вiн може вважатися соцiальним стандартом життя. РЖншi - вiд 5 до 10 застосовуються для аналiзу i прогнозування полiтичноСЧ ситуацiСЧ в краСЧнi. Соцiальний стандарт життя окремоСЧ краСЧни залежить вiд свiтових моделей соцiального захисту [1, с. 97].
Правовi засади формування та застосування державних соцiальних стандартiв викладено в Законi Про державнi мiнiмальнi соцiальнi стандарти вiд 15 лютого 1999 р. № 3049 [183], та Про державнi соцiальнi стандарти вiд 11 травня 1999 р. № 3259 [4].
Одна iз гострих проблем, поставлених перед украСЧнською державою у 2005-2006 рр., СФ визначення i забезпечення хоча б мiнiмальних соцiальних стандартiв дл?/p>