Гуманiзацiя соцiальноСЧ функцiСЧ украСЧнськоСЧ держави
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ання системи пiльг i привiлеСЧв;
матерiальне, органiзацiйне i праве забезпечення соцiальних програм тощо.
Зростання ролi держави у розвязаннi проблеми соцiального захисту громадян полягаСФ у створеннi якiсно нових i бiльш гуманних правових iнструментiв соцiального захисту громадян, що зумовлено необхiднiстю використання всього наявного потенцiалу державних iнститутiв влади.
В умовах обСФктивно зростаючих соцiальних ризикiв матерiальноСЧ незабезпеченостi громадян, насамперед найманих робiтникiв i членiв СЧх сiмей держава маСФ шляхом розробки i використання законiв, економiчних i органiзацiйних механiзмiв координувати зусилля всiх субСФктiв правовiдносин, створювати ефективнi механiзми системи соцiальноСЧ пiдтримки i захисту громадян.
Питання соцiального захисту та соцiального забезпечення безпосередньо повязанi з розподiльчими процесами соцiальноСЧ, правовоСЧ держави, що розкривають змiст соцiальноСЧ функцiСЧ держави, спрямованоСЧ на задоволення соцiальних прав людини, утвердження принципiв соцiальноСЧ справедливостi.
При розвязаннi завдань задоволення соцiальних прав людини, виникають додатковi проблеми, зумовленi неоднозначнiстю застосування наукових термiнiв соцiальний захист, соцiальне забезпечення, соцiальна допомога. Вони потребують чiткого визначення для характеристики гуманноСЧ спрямованостi соцiальноСЧ, правовоСЧ держави, СЧСЧ соцiальноСЧ функцiСЧ i, зокрема, прийняття Соцiального кодексу УкраСЧни.
Водночас законодавча практика незалежноСЧ УкраСЧни склалася таким чином, що термiн соцiальний захист часто застосовуСФться для характеристики соцiальноСЧ допомоги окремим категорiям громадян - ветеранам вiйни, iнвалiдам, громадянам, якi постраждали вiд ЧорнобильськоСЧ катастрофи, вiд полiтичних репресiй. Законодавцi вклали у це поняття певний, саме захисний змiст: тут передбаченi рiзнi пiльги (трудовi, житловi, медичнi, транспортнi), надбавки до пенсiй тощо [3, с. 444].
У проектi Соцiального кодексу УкраСЧни ст. 3. термiн соцiальний захист розглядаСФться як комплекс суспiльно-державних заходiв iз матерiальноСЧ та органiзацiйноСЧ пiдтримки населення у разi настання пiдстав, повязаних iз соцiальним ризиком, з метою усунення негативних наслiдкiв вiдповiдних подiй[4, с. 4].
Виходячи iз положень чинноСЧ КонституцiСЧ, проекту Соцiального кодексу УкраСЧни на нашу думку, слiд визнати, що провiдними засобами (формами) конституцiйно-правовоСЧ обТСрунтованостi соцiального захисту населення УкраСЧни СФ: 1) соцiальне забезпечення; 2) соцiальне страхування; 3) соцiальна допомога; 4) соцiальне обслуговування; 5) медичне обслуговування; 6) соцiальна служба; 7) захист трудових прав громадян; 8) захист майнових i особистих немайнових прав громадян; 9) захист прав, свобод та iнтересiв батькiв та дiтей; 10) благодiйнiсть; 11) добровiльнi форми соцiального забезпечення. Всi цi форми, правовi засоби мають гуманiстичне спрямування, i мають вiдповiдне матерiальне забезпечення, фонди i правову регламентацiю.
Соцiальне забезпечення визначаСФться також як органiзацiйно-правова дiяльнiсть держави, спрямована на покращання життя людей, що передбачаСФ матерiальне забезпечення, соцiальне утримання, обслуговування, надання медичноСЧ допомоги за рахунок спецiально створених фiнансових джерел особам, якi зазнали соцiального ризику, внаслiдок чого втратили здоровя та (або) засоби до iснування i не можуть матерiально забезпечити себе та своСЧх утриманцiв.
Гуманiстичний змiст соцiального забезпечення полягаСФ у тому, що це СФ дiяльнiсть держави спрямована на задоволення життСФво необхiдних особистих потреб (фiзичних, соцiальних, iнтелектуальних) старих людей, хворих, iнвалiдiв, дiтей, утриманцiв, що втратили годувальника, безробiтних, всiх членiв суспiльства з метою охорони здоровя i нормального вiдтворення робочоСЧ сили за рахунок спецiальних фондiв, створених в суспiльствi, у випадках i на умовах встановлених в соцiальних, в тому числi правових нормах Крiм цього, соцiальне забезпечення не можна ототожнювати виключно з турботою про вразливi групи населення, а соцiальний захист тлумачити як залишковий продукт економiчного розвитку, що стосуСФться проблем бiдностi, безробiття та iн. Перед системою соцiального захисту поставлено конкретнi соцiальнi розподiльчi й економiчнi завдання, що повязанi з розвитком людських ресурсiв шляхом пiдтримання здоровя, добробуту, певноСЧ квалiфiкацiСЧ тощо [3, с. 10-11].
Соцiальне забезпечення створюСФться iз позабюджетних фондiв соцiального страхування i перерозподiлу частини державного бюджету з метою задоволення потреб фiзичних осiб при обставинах втрати заробiтку чи трудового доходу, при додаткових витратах з утримання та виховання дiтей, пiдтримцi iнших членiв сiмСЧ, якi потребують догляду, вiдсутностi засобiв в обсягi прожиткового мiнiмуму за обСФктивними соцiально значущими причинами, а також з надання медичноСЧ допомоги i соцiального обслуговування [5, с. 8].
Гуманiзм соцiальноСЧ функцiСЧ держави значною мiрою розкриваСФться через систему гарантiй. Якщо розглядати сутнiсть категорiСЧ соцiальнi гарантiСЧ у широкому розумiннi, то вони охоплюють як економiчнi, так i полiтичнi гарантiСЧ. Тому до СЧх складу мають бути включенi абсолютно всi умови та джерела, що забезпечують захист прав i свобод людини i громадянина, багатоманiтнiсть реальних проявiв СЧх життСФдiяльностi, гарантованих нормами чинного законодавства. У вузькому розумiннi соцiальнi гарантiСЧ - це лише тi законодавчо закрiпленi конкретнi норми, якi стосуються вирiше?/p>