Гуманiзацiя соцiальноСЧ функцiСЧ украСЧнськоСЧ держави
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Вµржавних коштiв для соцiальноСЧ сфери змушуСФ шукати додатковi джерела для фiнансування соцiальноСЧ сфери.
ОбСФктом права соцiального забезпечення СФ вiдносини з надання соцiальних послуг тим, хто СЧх потребуСФ. Ними СФ: стацiонарне обслуговування громадян похилого вiку та iнвалiдiв у будинках-iнтернатах та iнших соцiальних закладах; надання соцiальних послуг за мiiем проживання пенсiонерам та одиноким непрацездатним громадянам територiальними центрами та вiддiленнями соцiальноСЧ допомоги вдома сфери соцiального захисту населення; забезпечення населення протезно-ортопедичними виробами; забезпечення iнвалiдiв автомобiлями; медична, професiйна i соцiальна реабiлiтацiя iнвалiдiв; забезпечення непрацюючих пенсiонерiв санаторно-курортними путiвками; надання тимчасового притулку безпритульним тощо. До речi, варто зазначити, що в останнi роки збiльшилась кiлькiсть видiв соцiальних послуг, що надаються найбiльш незахищеним верствам населення.
Особлива роль у вирiшеннi питання гуманiзацiСЧ соцiальноСЧ дiяльностi соцiальноСЧ, правовоСЧ держави надаСФться пiльгам i привiлеям. Пiльги - це встановленi законом переваги, що надаються особi (чи групi осiб) порiвняно з iншими особами. За своСФю суттю пiльги СФ соцiально виправданими економiчними компенсацiями та суспiльними вiдшкодуваннями окремим громадянам i певним групам населення. ПривiлеСЧ СФ такими пiльговими перевагами, що не мають нi економiчного обТСрунтування, нi суспiльного виправдання, i суперечать принципам соцiальноСЧ справедливостi.
Особливiсть змiсту соцiальноСЧ функцiСЧ соцiальноСЧ, правовоСЧ держави полягаСФ у тому, що:
по-перше, пiльги являють собою виняток iз правил i як наслiдок, СФ способом диференцiацiСЧ у задоволеннi потреб. Законодавчо закрiпленi пiльги створюють найсприятливiшi умови для життСФдiяльностi окремим субСФктам права;
по-друге, пiльги, це правомiрний виняток, закрiплений в нормативних актах, що приймаються компетентними органами. Вони надаються певним субСФктам права i мають персонiфiкований характер;
по-третСФ, пiльги СФ засобом правовоСЧ пiдтримки окремих осiб для бiльш повного задоволення iнтересiв, для полегшення умов життСФдiяльностi;
i, нарештi, пiльги означають додатковi права i звiльнення вiд певних обовязкiв, виконуючи компенсацiйно-стимулюючi функцiСЧ .
За своСФю економiчною сутнiстю пiльги переважно СФ певними суспiльними компенсацiями, i стосуються значноСЧ кiлькостi громадян. Вони мають бути обТСрунтованими та спрямованими на забезпечення бiльш сприятливих умов життя, працi та вiдпочинку. Але, дуже важливим для визначення кола осiб, що мають право на одержання пiльг вiдповiдно до норм чинного законодавства: особи, якi втратили заробiток внаслiдок страхового ризику i не мають засобiв до iснування, несуть пiдвищенi витрати або знаходяться за межею бiдностi, iнвалiди i особливо, дiти-iнвалiди, пенсiонери, тимчасово непрацюючi з поважних причин, безпритульнi, сiмСЧ з дiтьми тощо. Основними критерiями вiдбору цiСФСЧ групи осiб СФ непрацездатнiсть, нужденнiсть, вiк та стан здоровя.
Як показав досвiд краСЧн ринковоСЧ економiки, система пiльг, тобто застосування переважного права порiвняно з iснуючою загальною системою соцiальних гарантiй, зберiгаСФться в ринковiй системi лише за малозабезпеченими верствами населення, або для стимулювання iнших соцiальних явищ i процесiв: наприклад, стимулювання народжуваностi шляхом встановлення пiльгових гарантiй при народженнi дитини, щодо можливостi отримання кредиту на житло, допомога талановитiй молодi для продовження навчання тощо.
Сьогоднi, за оцiнкою фахiвцiв Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни, пiльгами користуСФться значна частина населення УкраСЧни. Наприклад, безоплатним або пiльговим проСЧздом у транспортi користуСФться 17,5 млн осiб, безоплатним або пiльговим придбанням лiкiв - 17 млн, звiльненням або зменшенням оплати за житло та комунальнi послуги - 6,4 млн осiб. Якщо задовольнити всi вимоги й надати тi пiльги, якi вимагаСФ Верховна Рада УкраСЧни, то сьогоднi для цього потрiбно кiлька рiчних бюджетiв. Таким чином, виняткове та переважне право, що називаСФться пiльгами, перетворилося на загальне правило. У звязку з цим пiльги втрачають своСФ основне (компенсацiйне) призначення - захищати найбiльш вразливi верстви населення.
Але поки що пропозицiСЧ щодо перегляду чинних пiльг ще не мають належного концептуального обТСрунтування, надiйних критерiСЧв та необхiдноСЧ системностi у пiдходах до певних категорiй пiльговикiв. Валовий пiдхiд до пошуку пiльг, якi можна обмежити, СФ органiзацiйно найпростiшим, але з економiчноСЧ точки зору це не найкращий шлях, а з соцiальноСЧ - надзвичайно небезпечний напрям спрощено-примiтивного розвязання складноСЧ соцiальноСЧ проблеми.
Система соцiально-компенсацiйних пiльг, що функцiонуСФ в УкраСЧнi регламентована багатьма актами законодавства. Найбiльш характерною особливiстю СФ те, що вона не базуСФться на СФдиних принципах формування. Крiм законiв та декретiв пiльги, що надаються сьогоднi населенню, встановленi указами та розпорядженнями Президента УкраСЧни, постановами Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни (у тому числi Ради Мiнiстрiв колишнього СРСР), наказами галузевих мiнiстерств i вiдомств, iншими нормативними актами. У звязку з цим СФ потреба прийняття Верховною Радою УкраСЧни Соцiального кодексу УкраСЧни у якому мають бути систематизованi та зведенi всi закони.
Упорядкування системи пiльг можливо також шляхом прийняття Кодексу про пiльги, в якому можна було б систематизувати всi пi?/p>