Государственное стимулирование инвестиционного процесса: опыт США и Юго-Восточной Азии
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
и мiжусобицями i нападом монголiв дещо пiдриваСФ популярнiсть Тризуба, з яким починаСФ конкурувати родовий знак Мономаховичiв архангел МихаСЧл. 3 утворенням УкраСЧнськоСЧ КозацькоСЧ держави знак КиСЧвського Архистратига (архангела МихаСЧла), як земський герб, витiсняСФться на другий план козацьким гербом 3апорiзького Вiйська, тобто зображенням лицаря-козака з мушкетом. Як мiському гербу КиСФва, архангеловi МихаСЧдовi доводиться вiдступити пiд тиском герба киСЧвського магiстрату Кушi. Популярнiсть Кушi, на думку деяких знакознавцiв (А. В. Толстой, 1882 та iн.), пояснюСФться його спорiдненiстю з старокиiвським Тризубом. Боротьба згаданих украСЧнських гербiв за першiсть не СФ, однак, антагонiстичною, тобто боротьбою на знищення, на повну замiну. Герби iснують поряд, часто поСФднуючись i пiдтримуючи один одного. Так герб зi Святим Архистратигом МихаСЧлом спокiйно вживався i з Кушею, i з гербом 3апорiзького Вiйська, i з гетьманськими гербами . Бачимо змiнене зображення архангела i на бердишi Богдана Хмельницького, i на його хоругвi, з якою гетьман зявився пiд Львовом 1665 року, i на козацьких хоругвах у XVРЖРЖ та ХVШ сторiччях. 3 руйнуванням УкраСЧнськоСЧ КозацькоСЧ держави i перетворенням УкраСЧни на колонiю СЧСЧ герб зникаСФ з-посеред СФвропейських державних гербiв. Однак пiсля революцiйних подiй 1848 року в ролi всеукраСЧнського державного герба було прийнято герб Романовичiв 3олотий лев на 6лакитному щитi. Ця функцiя зберiгалась за ним аж до 1918 року, тобто до проголошення УНР i визнання нею державним гербом 3олотого Тризуба на голубому щитi.
Пiсля батиСЧвського погрому на КиСЧвських землях завмерла усяка нацiональна i державна дiяльнiсть. Коли ж нацiя почала оживати, вiдродилась i символiка. Нацiональна барва зявляСФться по всiй УкраСЧнi i, насамперед, у розписах церков та у церковних речах ризах, фарбованiй рiзьбi iконостасiв, у мальованих ставниках. Ця барва оживаСФ також у творах мистецтва мiнiатюрах i прикрасах, у масовому виготовленнi жовто-блакитних тканин , у гербах украСЧнських земель, мiст i старшинських родiв. 3а нашими пiддрахунками (по даних В. Лукомського i В.Мадзолевського), понад сто дворянських украСЧнських родiв мали жовто-блакитнi герби i понад пятдесят комбiнованi релiгiйне злато-блакитне в поеднаннi з соцiальним (варновим) набором червоне, чорне, срiбне (бiле). Жовто-блакитна барва пануСФ i в гербах вiдроджуваних мiст УкраСЧни: герб мiста Лубен рука, що тримаСФ золоту булаву на голубому полi; Миргорода золотий хрест на голубому полi; Городища перехрещенi золотi шабля й ключ на голубому полi. Майже всi герби КиСЧвщини обрамлялися жовто-блакитними корогвами. Жовто-блакитна барва типова також для гербiв повiтових мiст Чернiгiвiцини: герб Прилук золота голова бика з рогами (двозуб) на голубому тлi; герб Лохвицi в золотому полi ворота з трьома гострокiнчастими вежами (тризуб) iз голубими флюгерами. Жовто-блакитну барву зустрiчаСФмо i в прапорах та поховальному сукнi ремiсничих цехiв, тобто мiщан, i в поховальному обрядiсiльськогонаседення. Жовто-блакитнi козацькi прапори зафiксованi також РЖ. РСФпiним у знаменигiй картинi 3апорожцi пишуть листа турецькому султановi. Картину РЖ. РСФпiна можна вважати iсторичним документом у силу багатьох причин, з яких назвемо три. Перша полягаСФ в тому, що РЖ. РСФпiн ставився до своСЧх картин на iсторичнi теми як до свiдоцтв, що мали документально точно вiдтворювати тогочасну iсторичну ситуацiю. Перед СЧх написанням вiн довго i ретельно дослiджував усе вiд дрiбних деталей одягу до типажу зображуваних осiб . Друга полягаСФ в тому, що картина створювалась пiд безпосереднiм науковим керiвництвом найбiльшого знавця 3апорiзького козацтва, академiка Д.Яворницького. Третя причина спецiальне дослiдження правомiрностi жовто-блакитних прапорiв у запорожцiв, виконане петербурзькими вченими за завданням росiйського iмператора, який вирiшив придбати картину. Висновок експертизи був такий: ... знамена козацкие, изображенные художником Репиным на картине, ... отражают в себе извечную преемственность цветов золотых и небесных, постоянно присущих для всех знаков отличий в Южной Руси (Малороссии) еще со времен Великих Князей Киевских, вплоть до роспуска запорожской вольницы императрицей Екатериной Великой. Сказаному имеется предостаточно письменных подтверждений в отечественных и иностранных сугубо исторических источниках в виде предметов материального искусства тех древних времен. У XVРЖРЖРЖ ст. жовто-блакитнi барви сяють на полкових знаменах КиСЧвського, Лубенського, Чернiгiвського полкiв. 1717 року для Полтавського полку було створено нову хоругву блакитну з жовтим хрестом. 3 листа полтавського полковннка Черняка до гетьмана (цього ж року) довiдуСФмось, що на сотеннi хорогви куплено блакитного лудану, а жовтий лудан дано на крижi. Нацiональнi барви переважали в одежi реСФстрового козацтва голубi жупани i жовтi свити, або жовтi жупани i голубi контушi та шаровари. Найчастiше жовто-блакитнi барви вживалися у козацькому вбраннi за часiв ВизвольноСЧ вiйни пiд проводом Богдана Хмельницького та у гайдамацькому одязi часiв КолiСЧвщини. Найдовше жовто-блакитний одяг утримувався в Чорноморському козацькому вiйську на Кубанi, заснованому там пiсля лiквiдацiСЧ 3апорозькоСЧ Сiчi. Нацiональним одягом кубанцiв i досi СФ синi жупани. Показова також метаморфоза герба МстиславовоСЧ гiлки Мономаховичiв архангела МихаСЧла, що мав бiло-червону барву, як i належить вiйськово-магнатським атрибутам. Ставши за литовсько-польськоСЧ до?/p>