Государственное стимулирование инвестиционного процесса: опыт США и Юго-Восточной Азии
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
елю, на плитах хорiв та на кованих дверях у СофiСЧ КиСЧвськiй; золотими шестикутними зорями вкрито блакитну башню Видубецького монастиря i низки iнших украСЧнських церков. Крiзь рiвнобiчний трикутник зi стiн християнських храмiв дивиться на нас Всевидяче око свiтотворча сила християн Тризубами прикрашенi кiнцi хреста, або його центр. Тризуб на час прийняття Руссю-УкраСЧною християнства був настiльки популярним, що хрест довелось обСФднати з ним в один знак, для сприймання широкими верствами народу. ПоСФднання хреста й тризуба (який у християнськiй символiцi маСФ тенденцiю до зменшення розмiрiв на користь хреста) i сьогоднi височить над КиСФвом на макiвцi реставрованих 3олотих ворiт, на макiвках Володимирського собору (де тризуб уже ледь помiтний) та на макiвках ряду iнших украСЧнських церков. Кожен символ ставить акценти на рiзних аспектах свiтобудови, графiка кожного знаку лаконiчна, чiтка i промовиста. Якщо хрест концентруСФ увагу на значимостi для свiтобудови третьоСЧ сили, iудейська зiрка плетивом свого рисунка наголошуСФ на статицi двох сил, то тризуб, вiдображаючи як триСФднiсть свiтобудови, так i троСЧстiсть полумя-енергiСЧ, символiзуСФ динамiчний аспект, принцип вогню i поступу.
Досi один iз головних знакiв КосмiчноСЧ ТриСФдиноСЧ Сили ми називали тризубом, не вдаючись у походження та правомiрнiсть цього термiну. Тепер, розширивши своСФ уявлення про символ, що стоСЧть за цим знаком, розглянемо питання термiнологiСЧ докладнiшСФ. Бiльшiсть дослiдникiв украСЧнськоСЧ символiки вважаСФ своСЧм обовязком вiдзначити, що термiн тризубець (тризуб) увiв до вжитку росiйський iсторик Карамзiн. На цьому й заспокоюються щодо назви нацiонального символу. РЖншi вживають термiн без згадки про його автора, породжуючи тим хибну думку, нiби назва нацiонального символу тризубець традицiйно народна... Однак символ старший вiд Карамзiна принаймнi на кiлька тисяч (або й на кiлька десяткiв тисяч) рокiв. Вiн не мiг нi бути безiменним, нi зватися конкретним словом тризубець, оскiльки цим словом в украСЧнськiй мовi називали звичайнiсiнькi вила , а нацiональний знак, як ми вже знаСФмо, був найсвятiшим, найiнтимнiшим i найбiльш шанованим у народi символом СвятоСЧ Трiйцi. 3нак i справдi маСФ свою прадавню народну назву, i цiСФю назвою СФ тiльки-но згадане слово Трiйця, яке в украСЧнськiй мовi означаСФ Бог у трьох лицях. Чому Карамзiн вжив не це слово, а вигадав нове, здогадатись не важко. Просто вiн не знав нi украСЧнськоСЧ мови, нi украСЧнського житгя, у якому стародавнСФ слово трiйця ще на повну силу виражало символ триСФдностi. Не знав цей iсторик i довгого ряду варiацiй знакiв СвятоСЧ Трiйцi, що символiзували СЧСЧ в духовному життi украСЧнського народу, варiацiй, дуже мало подiбних на зуби... . Вiн знав лише один знак цього ряду державну емблему старокняжого КиСФва. Ця емблема (за браком ширшоСЧ iнформацiСЧ хибно оцiнена Карамзiним як родовий знак Рюриковичiв ), справдi нагадуСФ три зубцi на спiльнiй основi, однак зображаСФ вона триязике полумя давньоарiйського (як i давньословянського) бога Огня (Агнi), яке, в свою чергу, символiзуСФ Святу Трiйцю космiчних енергiй, органiзований простiр, Дерево Житгя. Утвердженню пiдмiненого термiну сприяло те, що з поширенням християнства на словянських землях все бiльшого значення серед образiв СвятоСЧ Трiйцi почало набувати iСЧ християнське, антропоморфне трактування (Бог Отець, Бог Син i Бог Дух Святий). Оскiльки росiйська мова сформувалася у християнськi часи , то для Карамзiна та iнших росiйськомовних вченнх слово трiйця (троица) повязувалось виключно з християнською Трiйцею. 3розумiло, що СЧм i на думку не спадало назвати цим словом якийсь загадковий для них дохристиянський, варварський знак. УкраСЧнська мова, як ми вже згадували, задовго до Карамзiна мала слово тризубець, яке означало тризубi вила. Мовна ситуацiя, однак, рiзко змiнилась у першiй половинi ХХ ст. у звязку з визнанням старокняжого державного знаку КиСФва за державний герб УкраСЧнськоСЧ НародноСЧ Республiки. Оскiльки на ту пору не було жодного дослiдження, присвяченого правомiрностi карамзiнськоСЧ назви знаку, то при обговореннi i затвердженнi державного герба УНР вживався найбiльш поширений i усталений на той час карамзiнський термiн, що узвичаiло його i в украСЧнськiй мовi. При тому термiн набрав видозмiненоСЧ форми тризуб, що наблизило його до первiсного глибинного значення, оскiльки перенесло акцентування з зубчастостi на троСЧстiсть. Сьогоднi термiн тризуб набув значного поширення в украСЧнськiй мовi i вiдтiснив стару назву символу на другоряднi ролi . Це явище цiлком зрозумiле за кiлька десяткiв рокiв, що минули вiд затвердження державного символу, сотнi тисяч украСЧнських патрiотiв поклали своСФ життя, захищаючи право украСЧнськоСЧ нацiСЧ на iснування, гiднiсть i символ цiСФСЧ гiдностi, який вони називали Тризубом. Тим самiiм термiн тризуб став священннм для кожного нацiонально свiдомого украСЧнця. Разом з тим, навряд чи доцiльно пускати у небуття стару назву символу, тим бiльше, що термiн трiйця значно точнiше i повнiше виражаСФ глибинний змiст знаку... До того ж термiн ще живий, його ще й сьогоднi вживають у найменш зросiйщених украСЧнських землях. У першiй половинi ХХ сторiччя вiдомому дослiдниковi украСЧнськоСЧ нацiональноСЧ символiки Володимировi Сiчинському вдалося зафiксувати знаки Трiйцi, зображенi на гуцульських хатах. Дослiдник, однак, не мав жодного сумнiву щодо термiну