Государственное стимулирование инвестиционного процесса: опыт США и Юго-Восточной Азии
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
тризуб i у своСФму цiлком зрозумiлому та справедливому прагненнi довести спорiдненiсть цих гуцульськiiх знакiв з гербом УНР i старокняжим гербом проiгнорував мiiеву (як вiн, очевидно, думав) назву знака i назвав його тризубом. Можна пояснювати цi знаки, пнсав В. Сiчинський, як комбiнацiСЧ хрисгиянського хреста, чи трисвiчника, чи чимось iншим, але елементи знаку тризуба тут надто виразнi i типовi та находять аналогiСЧ до типiв тризубiв на iсторичних емблематичних памятках. Далi в текстi автор вже прямо називаСФ цi знаки тризубами, попри те, що всi вони, крiм останнього, на зуби зовсiм не схожi i гуцули СЧх так не називали... Вони трактували СЧх як охоронний засiб вiд всього злого, нещастя i т. iн., як знак, що притягаСФ добре. Як тут не згадати вислiв Бог трiйцю любить, широко вживаний по всiй УкраСЧнi й до сьогоднi. Кожен украСЧнець чув цей вираз, але навряд чи задумувався над тим, що вiн звучить до нього з глибини тисячолiть, оскiльки в цьому виразi однозначно йдеться не про Святу Трiйцю християн, яка сама СФ Богом, а про дохристиянську трiйцю, як знак триСФдностi свiтобудови, який Бог любить як свiй знак, як символ своСФСЧ триединоСЧ сили. Вшанування символу трiйцi характерне для сотень поколiнь наших предкiв починаючи вiд праарiСЧв i якнайдавнiшнх арiСЧв. Воно характерне й для пiзньоарiйськоСЧ (кiммерiйськоСЧ, скитськоСЧ та сарматськоi) iдеологiСЧ, космологiСЧ, суспiльного ладу, полiтичноСЧ i жрецькоСЧ органiзацiй, символiки, кольорiв. Характерне воно й для перiоду КиСЧвськоСЧ Русi.
Коли ж саме знак трiйцi став нацiональним символом нашого народу? Це не могло статись одномоментно в декретному порядку, що характерне для утвердження державних символiв. Як справедливо визначив В. Сiчинський, Нацiональний знак чи герб витворюСФться протягом вiкiв i входить у свiдомiсть народу, як певна дорогоцiнна традицiя, що маСФ звязок з нацiональним i державним житгям та почуггям СФдностi цiлого народу. 3нак наглядним способом символiзуСФ походження, розвиток, ментальнiсть, а також цiле культурне спрямування i геополiтику народу. Отже, за якоСЧ iсторичноСЧ доби знак трiйцi увiйшов у свiдомiсть нашого народу? 3а найдавнiшими переказами тризуб i жовто-блакитна барва були символами легендарноСЧ Атлантиди, i нiбито вiдтодi шануються нашими пращурами, нащадками атлантiв. Чи ймовiрно це? Жартiвливий ритуал морякiв широко популяризував тризуб грецького бога Посейдона (римське iмя Нептун, етруське Нетун, скiфське Тагiмасад) як бога моря. Однак, далеко не всi знають, що Гомер називав Посейдона земледержцем, тобто володарем землi; що Посейдону поклонялися як богу прiсноСЧ води рiк, озер, джерел i звязаноСЧ з ним плодючостi землi; що Посейдон персонiфiкував собою творчу силу природи i був покровителем усiх (грецьких) родiв, богом будiвництва, конярства, родоначальником атлантiв i царських скитiв. Як i годиться, Посейдон заповiв своСЧм нащадкам закони i символiку. 3а свiдченням Платона, царi атлантiв, виконуючи заповiт, кожнi 56 рокiв збирались у головному святилищi Посейдона для взаСФмоконтролю. Обовязковими атрибутами зустрiчi було священне блакитне вбрання i золота дошка, на якiй записували своСЧ рiшення. Пiсля ритуальноСЧ зустрiчi жовто-блакитну символiку золоту дошку й блакитний одяг лишали у святилищi як iсторичнi документи i священнi релiквiСЧ. Атлантида, повiдомляють легенди, була затоплена водами моря i захована на морському днi Посейдоном, який i досi зберiгаСФ iСЧ символiку голубе вбрання i золотий тризуб. А може, цю символiку зберiгають i тi нащадки Посейдона, що не були поглинутi потопом? Як вiдомо, значна частина украСЧнських земель СФ унiкальною в тому планi, що нiколи не заливалася водами морiв i океанiв , отже, й не могла зазнати руйнацiСЧ вiд свiтового потопу. Якщо припустити, що перекази СФгипетськнх жерцiв, переданi Платоном, та скитськi й еллiкськi мiфи вiдображають реальнi подiСЧ, то цiлком iмовiрно, що тризуб, як i жовто-блакитна барва, живе на украСЧнськiй землi з допотопних часiв, тобто з часiв легендарноСЧ Атлантиди, а нашi предки скити СФ нащадками атлантiв. У звязку з цим варто вiдзначити, що культ Посейдона найбiльше був поширений у мiстах-державах Причорноморя i маСФ чимало спiльних рис iз староукраСЧнською мiфологiСФю та народнимн обрядами. Але навiть i в тому разi, коли мiфи не вiдбивають реальносгi i нiякоСЧ Атлантиди нiколи не було, ситуацiя не змiнюСФться тризуб, за свiдченням археологiчного аналiзу наскельних знакiв, гончарних виробiв, зброСЧ, монет, прикрас та iнших матерiальних знахiдок, з найдавнiших часiв шануСФться на територiСЧ УкраСЧни як могутнiй магiчний знак життСФтворення. 3нак Тризуба лежить в основi найархаСЧчнiших культiв наших предкiв культу ВеликоСЧ Родоначальницi, Праматерi; культу життСФдайного Вогнища (триСФдиного Агнi) та культу хранителя мудростi, вогненосного 3мiя (Нага, Дракона). Всi три згаданi культи, по сутi, являють собою первiсне вираження учення про життСФтворчу Трiйцю i тiсно повязанi знаком Тризуба символом триСФдиноСЧ сутностi життСФтворчих сил: енергiй Праматерi, Вогнища i 3мiя. Ця триеднiсть зображалась у виглядi Трiйцi в руцi ВеликоСЧ Матерi чи трипалих лап 3мiя бiля неСЧ; у виглядi триязикого (трисвiтного, триголового) полумя Вогнища Агнi та у виглядi триголовостi 3мiя чи iрипалостi його кiнцiвок. У прямих предкiв сучасних украСЧнцiв слов`янського племенi полян, званих також русь i сколоти, як i у СЧхнiх попередникiв, панувала трикомпонентна структура сусп?/p>