Государственное стимулирование инвестиционного процесса: опыт США и Юго-Восточной Азии
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?льства i була поширена легенда про походження полянськоСЧ (киСЧвськоi) держави вiд трьох братiв, що сiли на трьох киСЧвських горах. 3начення тризуба, як символу, було виняткове. Був це знак - талiсман, предмет, що приносить щастя. Був вiн грiзний i немилосердний для всього недоброго i ворожого, а добрий i чарiвний для тих, хто був пiд його охороною. Найвищого рiвня популярнiсть украСЧнського тризуба досягла в ХХРЖРЖРЖ ст. На тi часи припадаСФ i найзначнiше його географiчне поширення вiд Криму до Новгорода i вiд Кавказу до ФранцiСЧ та ШвецiСЧ. Тризуб зображено на варязькому мечi (очевидно, виготовленому в КиСФвi), на нагробнику святого Ерiка (Швецiя) родича Володимира Великого тощо. До ФранцiСЧ тризуб був занесений у родовому знаковi та в монетах дочки Ярослава Мудрого, французькоСЧ королеви Анни, а до Новгорода придворними Ярослава, коли юний князь перебував там. На землях власне КиСЧвськоСЧ Русi (територiя сучасноСЧ УкраСЧни) тризуб був поширений у всiх князiвствах , маючи центром КиСЧв. До Х ст. форми тризуба, що панували на УкраСЧнi, мало чим рiзнились вiд первiсного арiйського знаку архаСЧчно - класичноСЧ форми i були близькими до тризубiв iнших нащадкiв причорноморських арiСЧв елiнськоСЧ трiалiСЧ, iндiйськоСЧ тришули, боспорського тридента та скiфських i сарматських тамгових знакiв. 3 Х ст. вона видозмiнюСФться. Ускладнення знаку найiмовiрнiше повязане з особливостями державноСЧ органiзацiСЧ украСЧнського суспiльства, з переходом вiд простоСЧ полiтики РЖду на ви, до складноСЧ плутанини дипломатичних стосункiв всеСФвропейського масштабу. 3гадане ускладнення украСЧнського суспiльства не могло не вiдбитись на формах свiтосприймання, мислення, образотворчостi. Не останню роль в запровадженнi плетiнковоСЧ форми тризуба вiдiграли, очевидно, впливи схематичного зображення Дерева Життя в Каббалi, яке являСФ собою три напрямнi, переплетенi мiж собою складними звязками; поширення романськоСЧ й скандинавськоСЧ плетiнковоСЧ орнаментики та деяка трансформацiя архаСЧчного арiйського тризуба, що почала формуватись ще в еллiнськi часи. На прiСФнськiй монетi, пише В. Сiчинський, тризуб зовсiм втрачаСФ вигляд знаноСЧ посейдоновоСЧ трiалiСЧ, вiн не маСФ продовгастоСЧ форми, композицiйно вписуСФться у форму кола i так бiльше вiдповiдаСФ знаку монети. Крiм того, дiстаСФ рiжнi додатки, що мали, очевидно, символiчне значення. Це вiдноситься до двох симетричних завиткiв, що зСФднують бiчнi зуби з середнiм. Середня палиця, що в посейдоновому тризубi завжди довга, тут зовсiм коротка та маСФ з двох бокiв додатки у формi двох перстнiв. Цi останнi зустрiчаються в деяких посейдонових тризубах i знанi на понтiйських монетах. Цi завиткичи перстнi на середньому стовбурi пояснюють як символ вiчноСЧ дороги, безконечного життя. 3гаданi додатки прiСФнського тризуба зовсiм вiдповiдають подiбним елементам украСЧнськоiо трнзуба. Пiсля повалення КиСЧвськоСЧ держави i зруйнування КиСФва монголами Тризуб на певний час втратив своСФ значення державного символу i своСФ столичне пристанище, зберiгаючись, однак, як нацiональний символ у гербах провiнцiйних мiст, украСЧнських магнатiв, дворян, старшин та в рукописнiй традицiСЧ заставок. ЦСФ було уможливлене високим рiвнем освiченостi й духовностi украСЧнського народу, а також тим, що староукраСЧнськi роди i мiста мали своСЧ давнi, освяченi традицiСФю знаки, званi знаменами, якi, з виникненням у ХРЖРЖРЖ ст. геральдики, оформлювались як герби i затверджувались украСЧнськими королями й князями. Внаслiдок цього на зламi ХРЖРЖРЖ й XIV ст. усталились першi зразки украСЧнського гербiвництва. Найдавнiшi герби визначалися тяжiнням до символу Трiйцi (а отже, й Тризуба), руноподiбними гербовими титлами й червленими щитами типовою деталлю традицiйного озброСФння староукраСЧнських воСЧнiв та боярства. Крiм споконвiчних мiстичних знакiв тризуба, жовто-блакитноСЧ барви i двозуба, украСЧнська державна символiка включаСФ ряд знакiв, що посiли своСЧ особливi мiiя в державницьких змаганнях нацiСЧ. Найзначнiшi з них архангел МихаСЧл, 3олотий лев, Козак з мушкетом i Куша. 3ображення на червоному щитi бiлоСЧ (срiбноi) постатi архангела МихаСЧла Небесного Покровителя Украни та СЧСЧ 3бройних Сил веiоме з Х11 ст. Спочатку це був державно-династичний знак киСЧвських Мономаховичiв Мстислава 1 (11251132) та його нащадкiв. РЖз середини ХРЖРЖ ст. й у ХРЖРЖРЖ ст. цей знак став емблемою староукраСЧнськоСЧ держави поряд iз тризубом. Його зображали на печатках князiв, на СЧх шоломах, а пiзнiше й на гербових щитах. 3а кiлькiстю видiв i значень та за давнiстю традицiСЧ архангел МихаСЧл посiдаСФ перше мiiе (пiсля тризуба) серед iсторичних нацiональних, земських i родових гербiв УкраСЧни. Архангел (Архистратиг) МихаСЧл, як давнiй староукраСЧнський знак, постiйно був гербом КиСЧвськоСЧ землi в усiх iСЧ трансформацiях князiвсгва, воСФводства, намiсництва, губернiСЧ. 3а часiв Речi ПосполитоСЧ репрезентував УкраСЧну, розмiщуючись поряд з двома iншими найвищими гербами держави срiбним польським орлом на червоному полi та бiлим вершником, теж на традицiйному червоному полi, що репрезентував Велике князiвство Литовське. В державнiй геральдицi деяких украСЧнських гетьманiв, польських королiв, литовсько-руських великих князiв, московських царiв i росiйських iмператорiв вiн представляв гiднiсгь Великого Киiвського Князiвсгва в межах, значно ширших вiд властивоСЧ КиiвськоСЧ землi, цебто вiд Правобережжя . У звязку з цим герб зазнав трансформацiСЧ барв (наближення до нацiональноСЧ блакитне поле, золота аура) . Ослаблення КиСЧвськоСЧ держав