Господарська діяльність судобудівного підприємства
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
безпечення максимального продажу техніки, що випускається, і устаткування є якість продукції, включаючи її новизну, технічний рівень, надійність в експлуатації, ремонтоприналежність.
Для заводів машинобудівного комплексу України, докладаючи великі зусилля в цілях завоювання зарубіжних ринків для своєї продукції, проблема конкурентоспроможності особливо актуальна.
Цей комплекс потребує структурної перебудови, орієнтації на експорт високотехнологічних товарів, переорієнтації підприємств військово-промислового комплексу на випуск конкурентноспроможних на світових ринках товарів.
Загальні напрями розвитку машинобудівної галузі України до 2010 року можна обєднати в такі основні групи:
розширення обсягів виробництва машинобудівної продукції для внутрішнього ринку при одночасному підвищенні її якості і скорочення асортименту продукції, що імпортується. До 2010 року потреби України в машинобудівній продукції повинні бути задоволені не менше ніж на 8090% вітчизняним виробництвом;
збільшення валютних надходжень від експорту машинобудівної продукції шляхом використання досягнень науково-технічного прогресу і поставок на зовнішні ринки товарів з високим рівнем технологічної переробки, а також освоєння нових ринків збуту;
використання інвестицій для створення замкнутих циклів виробництва;
розробка нових технологічних процесів виробництва продукції;
закупівля технологій і ліцензії для освоєння виробництва нової машинобудівної продукції з високим рівнем надійності, високої якості і низькими витратами всіх видів ресурсів при експлуатації;
упровадження у виробництво нових зразків машинобудівної продукції з урахуванням мінімізації відходів і можливості їх подальшого використання для випуску інших товарів;
розширення номенклатури машинобудівної продукції для субєктів підприємницької діяльності і сфери побутового обслуговування населення за рахунок розробки і виробництва багатофункціональної малогабаритної техніки, здатної конкурувати із зарубіжними аналогами.
Основні фактори, що впливають на розміщення підприємств машинобудування. Підвищення ефективності машинобудівного виробництва визначається не лише впровадженням у виробництво нових типів машин і устаткування, вдосконаленням його галузевої структури, реконструкцією та технічним переозброєнням. Великі можливості приховані у вдосконаленні територіальної організації галузі, кращій розміщуваності її підприємств.
На це істотно впливає традиційний рівень машинобудування й використання виробничих потужностей, а також різні регіональні фактори й умови, потреба районів у продукції галузі, забезпеченість паливом, електроенергією, транспортом, наявність промислових майданчиків тощо. Крім того, важливою умовою раціонального розміщення галузі є наявність трудових ресурсів, зокрема кваліфікованих кадрів.
В Україні простежується широкий спектр різноманітних галузевих структур в промисловості. Особливе місце в промисловій політиці України повинне відводиться машинобудуванню, продукція якого є одним з нових каналів упровадження досягнень науково-технічного прогресу як у сфері виробництва, так і споживання.
Рівень розвиту машинобудування є індикатором промислового та економічного рівня розвитку держави. В Україні цей багатогалузевий комплекс історично має потужний та унікальний за своїми можливостями науково-технічний потенціал.
Машинобудування це стратегічна експортоорієнтована галузь з достатнім науково-технологічним потенціалом, яка потребує більшої уваги, як пріоритетний напрямок розвитку для здійснення прямого інвестування на внутрішній ринок наукомісткої продукції.
Проблеми внутрішнього ринку наукомісткої продукції є актуальними. Їхнє вирішення має бути спрямоване на виконання державних завдань щодо:
захисту економічних інтересів України на ринках високотехнологічних товарів та підвищення ефективності використання валютних ресурсів, спрямованих на придбання високотехнологічного імпорту (сучасних інноваційних технологій), а не застарілих технологій, що дублюють існуючі вітчизняні, потребуючих тільки закордонних матеріалів чи обслуговування, повязаних із завищенням на них цін тощо;
підвищення ефективності державного регулювання в сфері інвестування в прикладні науково-дослідні конструкторські роботи сектору машинобудування України.
Таким чином, під машинобудуванням розуміємо сукупність підприємств, які характеризуються єдністю визначення продукції з однорідними технічною базою, технологічними процесами і особливим професійним складом кадрів. Комплексні та спеціалізовані галузі мають свої напрямки спеціалізовані виробництва, які мають такі самі ознаки, як і галузь, але є більш вузько спрямовані і випускають більш однорідну продукцію порівняно з галуззю та мають у своєму складі меншу кількість підприємств.
Список використаних джерел
1. Ботик І.М., Харів П.С., ХотанМ.І. Економіка підприємства: Навч. посіб. друге видання, випр. й дон, К.: Каравела; Львів: Новий світ 2000, 2001.
2. Господарський Кодекс України// Відомості Верховної Ради України. 2003, №1822.
3. Економіка підприємства. Збірник практичних задач і конкретних ситуацій: Навч. посібник / С.Ф.Покропивний, Г.О. ІІІвиданснко, О.С. Федонін та ін.; За ред. С, Ф.Покропивного. К.: КНЕ.У, 2000.
4. Економіка підприємства: Навч. посіб.; / А.В.Шегда, Г.М.Литвиненко, М, П.Нахаба та ін.; За р