Господарська діяльність судобудівного підприємства
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
?и розвитку галузі машинобудівними центрами і вузлами стали середні міста і навіть малі. У них відкривалися філії підприємств, розташованих у великих містах, будувались вузькоспеціалізовані заводи, продукція яких (у вигляді комплектуючих виробів) надходила на великі підприємства.
1. Коротка характеристика галузі промисловості, до якої належить підприємство та його місце в галузевій структурі країни
Машинобудуванням сукупність підприємств, які характеризуються єдністю визначення продукції з однорідними технічною базою, технологічними процесами і особливим професійним складом кадрів. Комплексні та спеціалізовані галузі мають свої напрямки спеціалізовані виробництва, які мають такі самі ознаки, як і галузь, але є більш вузько спрямовані і випускають більш однорідну продукцію порівняно з галуззю та мають у своєму складі меншу кількість підприємств.
Машинобудування України складається з 18-ти великих комплексних галузей та близько 100 спеціалізованих галузей та виробництв. Класифікація галузей машинобудування:
1. Важке, транспортне і енергетичне машинобудування;
2. Електротехнічна промисловість;
3. Хімічне та нафтогазове машинобудування;
4. Верстатобудівна та інструментальна промисловість;
5. Приладобудування;
6. Автомобільна промисловість;
7. Тракторне та сільськогосподарське машинобудування;
8. Будівельне, шляхове та комунальне машинобудування;
9. Машинобудування для легкої та харчової промисловості та виробництво побутових приладів;
10. Виробництво санітарно-технічного обладнання та виробів;
11. Авіаційна промисловість та ракетобудування;
12. Суднобудування;
13. Телекомунікації та радіопромисловість;
14. Електронна промисловість;
15. Оборонна промисловість;
16. Виробництво виробів з металу;
17. Виробництво металевих конструкцій для будівель та споруд, мостів, ангарів, гідротехнічних споруд тощо;
18. Виробництво обладнання для кольорової металургії;
19. Інші виробництва машинобудування.
У машинобудівній галузі України налічується 2,1 тисяча підприємств і наукових організацій, в яких працює майже 1,7 мільйонів чоловік. Обсяги виробництва продукції машинобудування протягом 2003 року зросли на 16,8%. Питома вага галузі у структурі промисловості 13,2%. Зовнішньоторговельні операції зменшуються, в 2003 сальдо зовнішньої торгівлі продукції машинобудування було відємним $648 мільйонів.
В нашому випадку нас цікавить судобудівництво як одна з головних галузей машинобудівництва. Судобудівна галузь, яка повинна закладати основу конкурентоспроможності українських кораблів на світовому ринку, відноситься до пріоритетних. Акумулювавши результати роботи підприємств різних галузей промисловості (металургії, машинобудування, радіоелектроніки, електротехніки, хімічної та ін.), судобудівництво здатне забезпечити зайнятість багатьох тисяч громадян України та суттєві валютні припливи.
В радянські часи судобудівні підприємства України працювали в основному на військові потреби. Після 1992р. будівництво суден практично завершилось і заводи почали конверсію виробництва з ціллю переходу на випуск громадських комерційних суден. Відсутність необхідного фінансування не дозволило виконати конверсію в повному обємі. В той же час українські судовласники не мали засобів для заказу нових суден.
Виходом з такого положення могло б бути будівництво суден на експорт, хоча іноземні заказчики занижували ціну на 1520% проти світової, пояснюючи це ризиков вкладу засобів в промисловість України. Однак інфляційні процеси 19931994 рр. повністю залишили заводи без оборотних засобів; із-за цього та інших причин виробництво суден на експорт стало збитковим. Крім цього, фактично не проводився маркетинг: його схема і методи не розроблялися, дослідженням потреб ринку ніхто не займався, багато судобудівників навіть не підозрювали, що будь-яка угода не можлива без участі спеціальних брокерських організацій.
Судобудівництво України опинилось в катастрофічній ситуації. Щоб вийти з неї, необхідно розібратись в ситуації і визначити генеральний шлях виходу галузі на сучасний рівень. Такий шлях повинна визначити Національна програма судобудівництва України, розробка якої завершується.
З економічної точки зору, продукція судобудівництва являється специфічним товаром, що стає на заваді дослідженню її руху на ринку традиційними методами, які широко використовуються в маркетингу товарів масового виробництва.
Основні відміні ознаки судна як товару такі: висока вартість; довгий строк проектування; довгий життєвий цикл; значно обмежена серійність. Ці ознаки визначають взаємозвязок виробника і покупця: по-перше, висока вартість суден обумовлює процедуру продажу, неможливої без фінансового посередника банку, агентом якого виступає судовий брокер; по-друге, оскільки з-за довгого строку виготовлення судна методи маркетингу товарів масового виробництва не підходять, значно зростає роль стратегічних рішень по розробці товару; по-третє, значний строк експлуатації судна відповідає розвитку суміжного виробництва судоремонту, в ході якого збільшується життєвий цикл товару, розширюється чи змінюється його функціональні можливості; в-четвертих, обмежена серійність має своїм наслідком те, що кожен слідуючий зразок продукції, як правило, відрізняється від попереднього змістовністю обладнання.
Комерційний успіх на ринку в багатому залежить від тих рішень, якими