Господарська діяльність судобудівного підприємства
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
А) і судобудівних фірм (розвиток виробництва). Звичайною формою боргових зобовязань при фінансуванні суден являється випуск акцій, при фінансуванні розвитку виробництва це банківські ссуди. В будь-якому випадку джерелом фінансування являється приватний сектор. Всього планується забезпечити гарантії кредиту на суму 12 млрд. дол. Сума на черговий фінансовий рік визначається Конгресом.
В Росії теж затверджена в 1995р. програма Російські верфі. Її завданням являється збереження і розвиток научно-технічного потенціалу судобудівничої промисловості; забезпечення умов для створення сучасних конкурентоспроможних суден; суттєве звільнення російських судобудівників і судовласників від імпортної залежності у відношенні комплектуючого обладнання. Програма передбачає роботи з комплексних програм НІР і ОКР, направлених на забезпечення конкурентоспроможності продукції, реструктуризацію галузі, технічне переоснащення і перестройка технологічних циклів судобудівних заводів (див. схему 1).
Не маючих вільних засобів та потужних підприємств для крупнотонажного надводного судобудівництва, Росія направила свої зусилля на пошук власної ниші шляхом збереження і розвитку научно-технічного потенціалу галузі. Задачі модернізації і реконструкції судобудівничого виробництва відкинуті на більш пізню перспективу, коли, як очікується, прийдуть інвестиції для цих цілей.
На основі аналізу ситуація в світовому судобудівництві, конюктури світового ринку та стану флоту українських судовласників (транспортного, промислового, воєнного), а також накопиченого міжнародного досвіду при розробці змін до Національної програми судобудівництва України були прийняті головним стратегічним напрямком, а саме:
збереження виробничого і кадрового потенціалу галузі;
створення умов для нормального фінансування вітчизняних підприємств;
реструктуризація судобудівних підприємств;
приорітетний розвиток і захист національних судоходних і риболовних компаній;
розвиток маркетингової діяльності та наукових розробок.
Така послідовність стратегічних пріоритетів в розвитку судобудівництва дозволяє виходячи з економічних можливостей держави направити зусилля на збереження його промислового потенціалу і рішення соціальних задач цілих регіонів, не закликаючи значних засобів з державного бюджету.
Держава надає певну економічну допомогу українським підприємствам, які знаходяться в критичному стані з-за невиконання російськими заказниками фінансових зобовязань або внаслідок змін на фінансовому ринку, а також кредитує будівництво суден і створює необхідні правові основи для розвитку галузі. По ініціативі Управління судобудівництва Державного комітету промислової політики тільки в 19981999 рр. були видані постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, котрі забезпечили матеріально-технічну допомогу судобудівним підприємствам на суму вище 200 млн. грн. Прийняті закон Про державну підтримку судобудівній промисловості України (від 27 грудня 1997р.), Наказ Президента України Про спеціальну економічну зону Миколаїв (від 28 липня 1999р.), закон Про міри по державній підтримці судобудівної промисловості в Україні (від 18 листопада 1999р.). Розробка нормативних документів, котрі стануть основою (базою) для розвитку судобудівництва України, продовжуються.
2. Оцінка виробничої програми підприємства
Найважливішим розділом плану господарської діяльності та розвитку будь-якого підприємства є його виробнича програма, тобто конкретна сукупність завдань щодо обсягу виробництва продукції визначеної номенклатури та асортименту, а також належної якості, на певний календарний період.
Кожне підприємство розробляє свою виробничу програму самостійно. Так
Підприємство Океан спеціалізується на виробництві якорів, які використовуються в судобудівництві.
Для того, щоб оцінити відповідність виробничої програми (Qф) наявним на підприємстві потужностям по виготовленню обумовленого виду продукції, необхідно віднайти потужність за показниками роботи підприємства за формулою (3.1):
Пв = N x P x Тр (шт.), (3.1)
де N кількість верстатів, які беруть участь у виготовленні цільової продукції, одиниць;
P паспортна продуктивність одиниці обладнання, яке бере участь у виготовленні цільової продукції (шт./год.);
Тр річний фонд робочого часу одиниці обладнання, яке бере участь у виготовленні цільової продукції, год.
Тр = nзм x Td x Tзм x , год.
де nзм кількість змін;
Td кількість робочих днів на рік, дні; Тзм тривалість зміни, год.; Ттп -% технологічних перерв;
Тпр -% планових ремонтів.
Вихідні дані для обчислення потужності та ступеня збалансованості виробничої програми підприємства наступні: N = 15 од; Р = 24 шт./год.; = 1 зміна; Тd = 250 днів; Тзм = 7,9 годин; Ттп = 7%; Тпр = 4,1%
Використовуючи ці дані маємо:
Тр = 1 x 250 x 7,9 x (год.); Пв = 15 x 24 x 1755,78 = 632079 (шт.)
Для оцінки ефективності використання виробничого обладнання при виготовленні певного виду продукції необхідно обчислити коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (Кекс), коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (Кінт), інтегральний коефіцієнт (Кінтегр) та резерв потужності (Rn) за такими формулами (3.2 3.5):
Кекс = , (3.2) Кінт = , (3.3)
Кінтегр = Кекс x Кінт, (3.4) Rn = 1 Кінтегр, (3.5)
де Тк календарний фонд робочого часу за рік, який дорівнює 2041 годин.
РФ фактична продуктивність 1