Гендернi стереотипи в культурi
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
а даний момент фемiнiзм це, як вважаСФ Фурман [7; с. 17], альтернативна фiлософська концепцiя соцiокультурного розвитку. Теоретики фемiнiзму почали формувати своСЧ теоретичнi претензiСЧ до традицiйного захiдного знання i новi теоретико-методологiчнi пiдходи до аналiзу культури. Це виявилося i у критицi психоаналiтичного пiдходу Фрейда з його теорiСФю кастрацiйного комплексу, i у вiдстоюваннi наявностi жiночоСЧ культури, як рiвноправноСЧ чоловiчiй, а не як субкультури i зрештою у руйнуваннi стереотипiв, повязаних iз соцiальними ролями жiнок. Фемiнiстична критика культури намагаСФться зясувати марТСiнальне становище жiнок у культурi та винайти шляхи подолання цiСФСЧ ситуацiiСЧ. Представники фемiнiзму розробляють жiночу мову культури, теоретично у фiлософiСЧ, лiтературознавствi, культурнiй антропологiСЧ, психоаналiзi, теоретично у лiтературi, вiзуальному мистецтвi, кiнематографi.
Фемiнiстичний рух, звичайно, не СФ однорiдним. Розрiзняють соцiалiстичний, марксистський, радикальний, психоаналiтичний, постмодернiстський фемiнiзм. Ми не будемо докладно зупинятися на кожнiй з цих течiй фемiнiзму. Це, зрештою, не належить до завдань даного реферату. Варто лише згадати, що разом iз фемiнiстичним рухом, зявився i маскулiнний рух, який також намагався переосмислити основнi суспiльнi стереотипи, але вiн не набув такоСЧ масовостi як фемiнiстичний рух.
- Поняття соцiального i ТСендерного стереотипу
Початок формування теорiСЧ стереотипiзацiСЧ заклали американськi вченi. У 1922 роцi вийшла книга Уолтера Лiппмана Суспiльна думка. Саме ця книга i ввела до наукового обiгу поняття стереотип. Стереотипи, писав Лiппман, - це упередженi думки, якi рiшуче керують усiм процесом сприйняття. Вони маркують визначенi обСФкти як знайомi або незнайомi, так що ледь знайомi здаються добре вiдомими, а незнайомi далекими. Вони збуджуються знаками, якi можуть варiювати вiд точного iндексу до невизначеноСЧ аналогiСЧ [7; с.285]. Будь-яке суспiльство характеризуСФться набором стереотипiв як знакiв, що полегшують i спрощують процес соцiальноСЧ комунiкацiСЧ. Вони один з iнструментiв, що допомагаСФ людинi орiСФнтуватись у подiях, якi виникають повсякденно [2; с.9]
У найбiльш загальному окресленнi стереотип, як його визначаСФ сучасна соцiальна психологiя, - це уявлення про особистi риси групи людей [9; с.435].
Дещо повнiше визначення стереотипу знаходимо у Т.О. ДоронiноСЧ: Соцiальний стереотип стандартизований, стiйкий, емоцiйно насичений, цiннiсно визначений образ. В основi соцiального стереотипу лежать психологiчний феномен генералiзацiСЧ, узагальнення, схематизацiСЧ отриманого досвiду. Особливостями соцiального стереотипу як регулятора соцiальних вiдносин СФ феномен поляризацiСЧ якостей людини (як головного соцiального обСФкта i основного змiсту стереотипу) i тверда фiксованiсть такоСЧ полярноСЧ дихотомiСЧ. [7; с.294]
Стереотип це судження про особистiснi якостi групи людей, яке може бути занадто узагальнюючим i не точними [11; 154]. З допомогою стереотипiв людина сприймаСФ, класифiкуСФ iнших людей за СЧх приналежнiстю до тiСФСЧ чи iншоСЧ групи, соцiально-економiчного класу або ж за СЧх фiзичними характеристиками (стать, колiр шкiри, вiк), наприклад пiдлiтки, чоловiки/жiнки, полiтики, безробiтнi i т.п. Стереотипи часто породжують помилкове i надто спрощене уявлення про людей, формують певнi очiкування щодо iнших осiб, спрощують сприйняття iнших.
Щодо ТСендерних стереотипiв, то тлумачення цих понять рiзними дослiдниками перегукуються: О. Воронiна та, Т. Клiменкова вважають, що СЧх слiд розглядати як стандартизованi уявлення про моделi поведiнки та риси вдачi, що вiдповiдають поняттям "чоловiче" та "жiноче" [4; с.57]. Доронiна визначаСФ СЧх так: ТРендернi стереотипи суспiльнi уявлення, що найбiльш повно втiлюють моделi поведiнки та набiр особистiсних характеристик, обумовлених статтю. РЖншими словами це розумiння того, що означаСФ бути чоловiком чи бути жiнкою у суспiльствi. РЖ.С.Кльоцина розумiСФ пiд ТСендерним стереотипом спрощений, стiйкий, емоцiйно забарвлений спосiб поведiнки, рис характеру чоловiка i/або жiнки [11; с.144] .
Змiст ТСендерного стереотипу може варiюватися вiдповiдно до соцiокультурноСЧ специфiки, але залишаСФться в межах розумiння чоловiчого/жiночого (фемiнностi / маскулiнностi).
На даний час ТСендернi стереотипи вивчаються у кiлькох аспектах:
- процес формування, розвитку i поширення
- вплив стереотипiв на структуру особистостi
- форми iсторико-культурноСЧ модифiкацiСЧ стереотипiв
Найбiльш впливовi фактори, якi формують ТСендернi стереотипи мова, школа, iгри, релiгiя, засоби масовоСЧ iнформацiСЧ. Вiдповiсти на питання, який фактор вiдiграСФ найважливiшу роль досить важко. Для одних авторитетом СФ релiгiя, для iнших ЗМРЖ, але найзагальнiшим, напевно СФ мова. Мова формуСФ етнiчну i нацiональну iдентичнiсть, але й у мовi найбiльш яскраво виявляються i ТСендернi стереотипи.
- Основнi ТСендернi стереотипи
Тупiцина РЖ.А. видiляСФ три групи ТСендерних стереотипiв:
- Стереотипи маскулiнностi фемiнностi
Вiдповiдно до цих стереотипiв чоловiкам притаманнi активнi творчi характеристики, iнструментальнi риси особистостi, такi як активнiсть, домiнантнiсть, агресивнiсть, впевненiсть у собi, логiчне мислення, здатнiсть до лiдерства.
Жiнкам, навпаки, притаманнi риси повнiстю протилежнi. Жiнки вважаються пасивно-репродуктивним началом, СЧм прита