Вивчення повісті М.В. Гоголя "Тарас Бульба" на уроках зарубіжної літератури
Методическое пособие - Педагогика
Другие методички по предмету Педагогика
?ладом життя й військовою організацією становили саме селяни, що шукали в незаселених диких полях і на недоступних дніпровських порогах порятунку від польських й українських магнатів. За дніпровськими порогами й була створена Запорізька Січ - своєрідна військова республіка - запорізьке військо .
Розповідь про Запорізьку Січ учитель доповнить показом репродукції картини І. Є. Рєпіна Запорожці. Доречно буде привести слова художника: Наше Запоріжжя мене захоплює цією волею, цим підйомом лицарського духу. Відважні сили російського народу... заснували рівноправність, братерство на захист кращих своїх принципів... Учні звернуть увагу на трудовий ритм Запорізької Січі: при вїзді Тараса Бульбу і його синів оглушили пятдесят ковальських молотів, що вдаряли у двадцятьох пятьох кузнях. Щоб забезпечити військовим спорядженням багатотисячне військо, одягти й нагодувати його, необхідна була завзята праця багатьох сотень майстрів; добувалися руда, вугілля, заготовлявся провіант, фураж, утримувалися череди волів, коней, споряджалися підведення, човни, багато чого іншого. От чому Тарас Бульба із синами пробирався крізь тісну вулицю, що була захаращена ремісниками, що відразу відправляли ремесло своє... Ремісники - це зброярі, ковалі, шкіряники, не говорячи вже про мисливців на степову дичину й т.п. Сама ж Запорізька Січ представляла собою сувору військову організацію, сторожовий бастіон, де проходили виучку молоді козаки, подібні до Остапа й Андрія. Але були тут і старі, загартовані в походах і битвах козаки, які цілком підкорялися курінним отаманам, виборному кошовому. В особливо відповідальні моменти, коли приймалися рішення про походи, збиралася козацька рада (рада). Тут мало займалися військовою школою - як відзначає Гоголь, Січ не любила утрудняти себе військовими вправами й гаяти час; юнацтво виховувалося й утворювалося в ній одним досвідом, у самому запалі битв, які тоді були майже безперервні. І все-таки необхідну військову науку молоді козаки одержували: потрібно було володіти й шаблею, і списом, щоб на скаку вбити ворога, було потрібний і влучне око, щоб уразити ціль, уміння схопитися врукопаш або вести облогу, управляти човном і т.д.
Варто звернути особливу увагу на суворі звичаї й закони, яким безумовно підкорялося все козацтво, що підкреслює в повісті Гоголь: Якщо козак прокрався, украв яку-небудь дрібницю, це вважалося вже ганьбою всьому козацтву: його, як безчесного, привязували до ганебного стовпа й клали біля нього дрюк, яким всякий перехожий зобовязаний був нанести йому удар, поки в такий спосіб не забивали його на смерть. Боржника, що не платив, приковували ланцюгом до гармати... Однак найстрашніше покарання покладалося за смертовбивство: Але всього більше зробила враження на Андрія страшна страта, певна за смертовбивство. Відразу, при ньому, вирили яму, опустили туди живого вбивцю й поверх нього поставили труну, що містила тіло їм убитого, і потім обох засипали землею. Довго потім усе чудився йому страшний обряд страти й усе представлялася ця заживо засипана людина разом з жахливою труною. Жорстокої страти піддавався порушивший перший предківський закон - закон вірності вітчизні й вірі. За зраду й злочинний звязок з ворогом вітчизни зрадника-сина стратить батько, при цьому тіло віддавалося розтерзанню .
Привернуть увагу учнів військові успіхи Остапа й Андрія: Незабаром обоє молоді козаки стали на гарному рахунку в козаків... Вони стали вже помітними між іншими молодими прямотою, молодецтвом й удачливістю у всьому. Влучно й прямо стріляли в ціль, перепливали Дніпро проти плину - справа, за яку новачок приймався врочисто в козацькі кола.
Завдання додому: підготувати відповіді на 3 й 4 питання (до глав I-VIII) по підручнику; усне малювання на теми Біс вас візьми, степи, які ви гарні! й Запорізька Січ, її закони й звичаї, трудові будні.
2.3 Урок 4. Похід запорожців. Бій під Дубно. Робота над пятою, шостою й сьомою главами повісті
Центральне місце в четвертому розділі - народне збурення у звязку з посиленням соціальних утисків і жорстокою розправою над гетьманом і полковниками, коли переповнилася чаша страждань, нестерпним став національний гніт, знущання над православною вірою. Запорожці були глибоко віддані матері-вітчизні. Вони вважали своїм обовязком захищати не тільки незалежність України, але й обороняти православя від бусурманів і католиків.
Напівдике століття загострювало класовий і соціальний опір народних мас, політику жорстоких утисків і розправ: вогнем і мечем придушувалося будь-яке народне збурення, жорстока страта очікувала кожного повсталого.
Подальше читання й коментування тексту проводиться за наступним планом: події на гетьманщині, загальне збурення; збори запорізького війська в похід, прощання із Січчу; запорожці!., здалися запорожці!..; Остап і Андрій у перших боях; облога Дубно; нічний пейзаж і поява примари, зрадництво Андрія (І загинув козак! Пропав для всього козацького лицарства!..); прорив військ супротивника; мова курінного отамана; підготовка до виходу ворога з кріпості; польські витязі й козацкі ряди; міцні на слово козаки Охрім Наш, Микита Голокопитенко, Попович; початок битви, Остап у бою; похідна й військова служба волів; Остап- курінний отаман; після бою.
Учні підбивають підсумок прочитаного, діляться