Вивчення повісті М.В. Гоголя "Тарас Бульба" на уроках зарубіжної літератури
Методическое пособие - Педагогика
Другие методички по предмету Педагогика
звичаї, заводив розкіш, чудові прислуги, соколів, ловчих, обіди, двори. І далі учні звернуть увагу на авторське відношення до Тараса: Він любив просте життя козаків і пересварився з тими зі своїх товаришів, які були схильні до варшавської сторони, називаючи їх холопами польських панів.
Тарас Бульба повинен предстати перед шестикласниками як справжній захисник зганьблених народних прав і звичаїв, як ідеальне втілення справжнього героїчного начала й військового духу. Необхідно звернути їхню увагу на переживання матері Остапа й Андрія, на силу її материнського почуття. Уривок: Вся любов, всі почуття, усе, що є ніжного й жагучого в жінці, усе звернулося в ній в одне материнське почуття. Вона з жаром, із пристрастю, зі слізьми, як степова чайка, вилася над дітьми своїми. Її синів, її милих синів беруть від неї, беруть для того, щоб не побачити їх ніколи! - повинен бути прочитаний учителем. Важливо дати відчути всю поетичну силу, з якою Гоголь художньо втілює безмірне материнське горе, страждання жінки-матері, що назавжди розстається із синами, що тепер її очікують безсонні, тривожні ночі й гірка самітність.
На закінчення учням можна запропонувати ряд питань, які допоможуть їм глибше усвідомити ідейний пафос як вивчених уривків з повісті Тарас Бульба, так і раніше прочитаної Страшної помсти:
Що загального в змісті повістей Страшна помста й Тарас Бульба?
Яка основна тема повісті Страшна помста? Які уривки справили
на вас найбільше враження?
Намалюйте словесний портрет Данила Бурульбаші й Тараса Бульби. Що загального в їхніх характерах?
Про що говорить обстановка в будинку Тараса Бульби (опис світлиці)?
За допомогою яких поетичних засобів відтворюється горе й страждання матері?
Якими ви уявляєте собі Остапа й Андріря? і ін.
Щоб підготувати учнів до сприйняття ідейно-естетичних функцій пейзажу в літературному творі, зокрема до опису степу в Тарасі Бульбі, дається завдання прочитати описи природи в Сорочинському ярмарку, Травневій ночі й Страшній помсті. Загальне завдання - перші два питання до розділів I-VIII у підручнику.
2.2 Урок 3. Робота над другим, третім і четвертим розділами повести. Степ як символ батьківщини. Запорізька Січ (От те гніздо, звідки вилітають всі ті горді й міцні, як леви!)
Особливу увагу при підготовці до уроку необхідно приділити ідейно-естетичним функціям пейзажу, системі художніх засобів поетичної мови, міжпредметним звязкам (історії виникнення Запорізької Січі, законам і звичаям лайливого, важкого часу). Показ ілюстративного матеріалу, перегляд діафільмів допоможуть учнем зримо представити всю красу й багатство природи, богатирську міць запорожців (репродукції картин І. Є. Рєпіна Запорожці, С. І. Васильковського Козаки в степу, Е. А. Кибрика У Запорізькій Січі, А. Д. Ківшенко Вибори нового кошового й ін.).
Стилістичний розбір, аналіз поетичних засобів зображення, словникова робота, виразне читання, усне малювання - такий далеко не повний перелік видів роботи на уроці. Учитель запитає школярів, з яким настроєм відправляються в далекий і небезпечний шлях герої повісті, як підводять життєві підсумки, про що кожен думає й переживає, як розкривається багатий внутрішній світ Тараса Бульби, Остапа й Андрія, зверне увагу на опис трудового ритму й військового побуту Запорізької Січі. Необхідно проаналізувати уривки:
1) Старий Тарас думав про давнє: перед ним проходила його молодість, його літа, його минулі літа, про які завжди майже плаче козак, що бажав би, щоб все життя його була молодість.
2) А тим часом степ уже давно прийняв їх усіх у свої зелені обійми, і висока трава, обступивши, сховала їх, і тільки козачі чорні шапки одні миготіли між її колоссям.
3) Уже й чорних шапок не можна було бачити; одна тільки швидка блискавка примятої трави показувала біг їх.
4) Сонце виглянуло давно на розчищеному небі й живлющим, теплотворним світлом своїм облило степ. Усе, що смутно й сонно було на душі козаків, умить злетіло; серця їх стрепенулися, як птах.
5) Вся поверхня землі представлялася зелено-золотим океаном, по якому бризнули мільйони різних квітів.
6) Із трави мірними змахами піднімалася чайка й розкішно купалася в синіх хвилях повітря.
7) Чорт вас візьми, степи, як ви гарні!
8) Він (Дніпро) віяв холодними хвилями й розстелявся ближче, ближче й, нарешті, обхопив половину всієї поверхні землі.
9) Отож вона, Січ! От те гніздо, звідки вилітають всі ті горді й міцні, як леви! От звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!
10) Мільйон козацьких шапок висипав раптом на площу...
Багата метафоричність поетичного стилю уривків, їхня особлива емоційність, виразність, багатобарвність покликані викликати відповідне почуття читачів, полюбити безмірність простору, красу й міць навколишньої природи. Цікаво відзначити точки зору, звідки в душі героїв і навколишню природу проникає погляд художника - знавця душі людської, як проникливо писав про Гоголя Т. Г. Шевченко.
Майже весь другий розділ повісті - захоплено-поетичний гімн природі. Учитель нагадає семикласникам картини природи в Вечорах на хуторі біля Диканьки, розкриє своєрідність гоголівського бачення, коли його погляд обіймає, здається, увесь світ, все небо й земл?/p>