ВзаСФмодiя лiкарських речовин
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?ься рiвень йонiзуючого випромiнювання, знижуСФться атмосферний тиск, температура повiтря, змiнюСФться вологiсть повiтря тощо. Вiд iнтенсивностi впливу кожного чинника навколишнього середовища значною мiрою залежить реакцiя органiзму на рiзнi подразнення, у тому числi на лiкарськi речовини.
У бiльшостi випадкiв наслiдком зовнiшнiх i внутрiшнiх змiн СФ порушення як фармакокiнетики (транспорт, тривалiсть циркуляцii в кровi, розподiл в органах, бiотрансформацiя, елiмiнацiя), так i фармакодинамiки лiкарських речовин, у звязку з чим iх фармакологiчна активнiсть може в кiлька разiв знижуватись або пiдвищуватись.
ОднiСФю з перших реагуСФ на зовнiшнi впливи нервова система. Тому дiя невротропних засобiв модулюСФться. На фонi стресу часто посилюСФться, ослаблюСФться або спотворюСФться фармакодинамiка й багатьох iнших лiкарських речовин.
Наприклад, одноразова тригодинна вiбрацiя не тiльки пiдвищуСФ чутливiсть органiзму деяких тварин (щурiв, собак) до наркозу ефiром, а й зумовлюСФ тривалi змiни умовнорефлекторноi дiяльностi пiсля iх пробудження.
В умовах стресу знижуСФться протиаритмiчна активнiсть хiнiдину.
У клiнiчнiй практицi важливо враховувати вплив температурного чинника на фармакодинамiку лiкарських речовин, особливо коли це стосуСФться питань лiкування хворих з порушеною терморегуляцiСФю. На значнi вiдхилення температури повiтря вiд зони комфорту органiзм людини й теплокровних тварин вiдповiдаСФ низкою захисних реакцiй, що створюють новий фон для дii лiкарських речовин. Тому реакцiя органiзму на той чи iнший лiкарський препарат у перiод аклiматизацii може суттСФво змiнюватися.
Наприклад, введення атропiну або iнших м-холiноблокаторiв у жарку пору року може призвести до значного перегрiвання органiзму, оскiльки цi речовини порушують периферичну терморегуляцiю, пригнiчуючи функцiю потових залоз. Амiназин викликаСФ гiпертермiю, якщо температура навколишнього середовища вища за 36 С.
Проблеми освоСФння людиною космосу, гiрських вершин i глибин свiтового океану тiсно повязанi з питаннями модуляцii дii лiкарських речовин у гiпо- i гiпербаричних умовах.
На фонi гiпоксii органiзму хiмiчнi, в тому числi лiкарськi речовини можуть дiяти не властивим для них чином в умовах норми. При гiпербаричнiй гiпоксii ефект деяких лiкарських речовин, як правило, суттСФво пiдвищуСФться. Так, введення етмозину щурам, якi адаптованi до гiпоксii, призводить до перенапруження i швидкого виснаження домiнуючих у момент гiпоксii мiтохондрiйних бiохiмiчних систем, зумовлюючи пiдвищену чутливiсть до токсичних доз препарату. Чимало захворювань супроводжуються гiпоксiСФю. При гiпоксii пiдвищуСФться токсичнiсть серцевих глiкозидiв, симпатомiметичних амiнiв, збiльшуСФться тривалiсть сну внаслiдок дii барбiтуратiв. Лiкарськi засоби, що пiдвищують обмiн речовин i збуджують нервову систему, мають при гiпоксii пiдвищену токсичнiсть. Гiпербарична оксигенацiя (гiпероксiя), навпаки, пiдвищуСФ стiйкiсть органiзму до впливу речовин, що знижують рефлекторну активнiсть центральноi нервовоi системи, i рiзних токсинiв.
Пiд впливом йонiзуючого випромiнювання змiнюються генетичнi, обмiннi процеси, затримуСФться гiдроксилювання стероiдiв, наслiдком чого часто СФ змiна фармакодинамiки i фармакокiнетики лiкарських речовин. Прикладом може бути спотворення ефекту кофеiну пiсля курсу рентгенотерапii. РЖ навпаки, ефективнiсть алкiлювальних сполук, а саме протипухлинних засобiв, на фонi рентгенотерапii потенцiюСФться. Це зумовлено тим, що пiд впливом йонiзуючого випромiнювання змiнюються процеси обмiну, функцiя iмунноi системи тощо. В умовах пiдвищеноi iнсоляцii органiзму деякi речовини здатнi змiнювати лiкувальну активнiсть на токсичнiсть. Тому ергокальциферол (вiт. D2), наприклад, не застосовують для профiлактики рахiту сонячноi пори року. Це повязано з тим, що пiд впливом ультрафiолетового опромiнювання у шкiрi синтезуСФться ендогенний кальциферол, а саме холекальциферол (вiт. D3).
Деякi речовини викликають сенсибiлiзацiю до сонячного свiтла. Це фотосенсибiлiзатори (бероксан, амiфурин, псорален); снодiйнi засоби - барбiтурати (фенобарбiтал, етамiнал-натрiй); похiднi фенотiазину (амiназин, трифтазин); сульфанiламiди (сульфадиметоксин, сульфапiридазин); антибiотики (тетрациклiни) та iн. Механiзм фотосенсибiлiзацii досить складний. В одних випадках пiд впливом свiтла iнтенсивнiше утворюються вiльнорадикальнi сполуки, в iнших - пiд впливом лiкарських засобiв утворюСФться порфiрин, який викликаСФ фотосенсибiлiзацiю. У деяких випадках виникаСФ комплекс лiкарськоi речовини й бiлка плазми кровi, який активуСФться свiтлом i перетворюСФться на антиген. На цiй основi розрiзняють фототоксичнi й фотоалергiчнi реакцii.
Останнiм часом усе бiльшоi уваги надають вивченню особливостей функцiонального стану органiзму людини i тварин у звязку зi змiнами магнiтного поля Землi й перiодiв сонячноi активностi. Зi зростанням енергii магнiтного поля i тривалостi його впливу пiдвищуСФться реакцiя органiзму на такi медiатори, як адреналiн та ацетилхолiн.
Видiляють також добовi (циркаднi) ритми циклiчнi коливання бiологiчних процесiв в iнтервалi 20-28 год.
Усi цi чинники вiдбиваються на функцiональному станi органiв та систем людини через перебудову нервових i гуморальних механiзмiв. Змiни нейрогуморальноi регуляцii, що розвиваються при цьому, лежать в основi коливання ефективностi й токсичностi багатьох лiкарських засобiв.
Дослiдженнями залежностi