ВзаСФмодiя лiкарських речовин
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?ачають його антагонiст - протамiну сульфат, який iнактивуСФ гепарин за рахунок електростатичноi взаСФмодii з ним.
2 Комбiнована дiя лiкарських речовин
Пiд комбiнованою дiСФю лiкарських речовин розумiють одночасне введення декiлькох препаратiв. Якщо комбiнованi речовини дiють в одному напрямку, посилюючи дiю одна iншу тодi iх називають синергiстами, а явище синергiзмом. При комбiнованому введеннi препаратiв синергiстiв фармакологiчнi ефекти iх можуть проявлятися у двох видах.
Синергiзм - збiльшення ефекту при одночаснiй взаСФмодii лiкарських речовин.
За локалiзацiСФю дii СФ такi варiанти синергiзму:
а) прямий (адитивний) - обидвi речовини мають спiльну мiшень, наприклад, активний центр рецептора (адреналiн i мезатон; ефiр i хлороформ);
б) алостеричне потенцiювання - одна лiкарська речовина взаСФмодiСФ з алостеричним центром, внаслiдок чого полегшуСФться взаСФмодiя iншоi речовини з активним центром цього рецептора;
в) непрямий - двi речовини мають рiзнi мiшенi (рiзнi рецептори -адреналiн+атропiн - розширення зiницi ока; рецептори i ферменти).
За величиною ефекту - сумацiя i потенцiювання. При сумацii величина ефекту при одночаснiй дii двох i бiльше речовин дорiвнюСФ сумi ефектiв, якi викликаСФ кожна речовина при введеннi окремо у тiй же дозi. При потенцiюваннi величина ефекту при одночасному введеннi препаратiв бiльша за суму ефектiв кожноi лiкарськоi речовини окремо взятоi (ефiр+хлороформ, амiназин+ефiр).
За спектром дii синергiзм може бути повним (коли речовина вiдтворюСФ всi ефекти iншоi) або частковим (коли лiкарська речовина викликаСФ тiльки частину ефектiв, якi мають мiiе при введеннi iншоi речовини).
Антагонiзм - зменшення ефекту при одночаснiй дii двох або бiльше речовин.
За локалiзацiСФю дii СФ такi варiанти антагонiзму:
а) конкурентний (прямий) - обидвi речовини мають спiльну мiшень, зокрема одну i ту ж дiлянку одного рецептора - М-холiномiметики (М-ХМ) i М-холiноноблокатори (М-ХБ).
б) неконкурентний - речовини мають рiзнi мiшенi у межах одного рецепторного комплексу.
в) непрямий - коли двi речовини мають рiзнi мiшенi - рiзнi рецептори (М-холiномiметики й адреномiметики - дiя на серце).
За спектром дii:
а) повний - речовина зменшуСФ всi ефекти iншоi (магнiю сульфат i кальцiю хлорид);
б) частковий - у присутностi лiкарськоi речовини зменшуються деякi ефекти iншоi речовини, а величина деяких з них не змiнюСФться (морфiн i атропiн - на дихальний центр прямо протилежний ефект, i водночас за дiСФю на гладкi мязи вони СФ синергiстами).
Антагонiзм може бути рiвноважний - при взаСФмодii двох речовин, що мають спiльну мiшень i однакову спорiдненiсть до неi. У цьому випадку переважаСФ дiя тiСФi речовини, концентрацiя котроi бiльша. Змiнюючи спiввiдношення концентрацiй, можна досягти переваги дii однiСФi або iншоi лiкарськоi речовини.
Нерiвноважний антагонiзм - коли дiя однiСФi речовини переважаСФ дiю iншоi. Збiльшення концентрацii лiкарськоi речовини не приводить до повного вiдновлення ii дii.
Кожний ефект лiкарських речовин маСФ латентний перiод - час вiд моменту введення до проявлення максимальноi терапевтичноi дii. Латентний перiод визначаСФться в основному шляхом введення, швидкiстю всмоктування та розподiлом лiкарських речовин по тканинах i органах. Тривалiсть ефекту зумовлена швидкiстю iнактивацii та видiлення речовин. Дiя лiкарських речовин залежить вiд фiзичного стану органiзму, хiмiчноi будови i дози препарату, шляху введення, вiку, статi.
Сполуки, якi легко розчиняються у водi, швидше всмоктуються i проявляють свою дiю швидше. Спиртовi розчини всмоктуються швидше нiж воднi або олiйнi. Характер дii лiкарських речовин значною мiрою залежить вiд хiмiчноi будови. Так, похiднi барбiтуровоi кислоти пригнiчують активнiсть центральноi нервовоi системи. Встановлено, що iз збiльшенням кiлькостi вуглецевих атомiв у радикалi барбiтуровоi кислоти зростаСФ сила, але зменшуСФться тривалiсть дii.
Фармакологiчна речовина - хiмiчна сполука або сума речовин, одержана в результатi хiмiчного синтезу чи добута з природних обСФктiв, а також нове сполучення вiдомих речовин, що мають певну фармакологiчну дiю. Вплив лiкарськоi речовин - залежить вiд дози. Так, екстракт ревеню в малих дозах дiСФ як вяжучий засiб i застосовуСФться при проносах, у великих дозах дiСФ як проносний - застосовують при запорах.
3 ВзаСФмодiя органiзму та лiкiв: системна протидiя
Фармакологiчний бум сьогодення вивiв проблему взаСФмодii органiзму хворого та лiкарського засобу на чiльне мiiе. Незважаючи на постiйне зростання вживання медикаментiв, рiвень смертностi вiд хронiчних хвороб не зменшився. Бiльш того, структура продажу медикаментiв не вiдповiдаСФ структурi смертностi та захворюваностi. Обiг лiкарських засобiв характеризуСФться нерацiональним використанням лiкiв та виробiв медичного призначення, полiпрагмазiСФю, порушенням етапностi рацiональноi фармакотерапii, обмеженим впливом лiкаря на призначення лiкiв, впливом на призначення фармацевтичних компанiй з агресивною маркетинговою полiтикою. За визначенням ВООЗ, рацiональне застосування лiкарського засобу означаСФ, що пацiСФнт отримуСФ його вiдповiдно до клiнiчноi необхiдностi, у дозi, яка вiдповiдаСФ iндивiдуальним потребам, впродовж адекватного перiоду часу при мiнiмальнiй вартостi препарату для пацiСФнта та суспiльства.
Тому проблема взаСФмодii органiзму та лiкарського засобу набуваСФ надзвичайноi гостроти, оскiл?/p>