Бюджетування та контролінг на підприємстві
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
?ожуть обирати будь-яку іншу форму фінансового планування, наприклад, бюджетування.
Вихідним пунктом системи поточного планування діяльності підприємства є його фінансова політика та фінансова стратегія. Відповідно до вказаного положення фінансовий план складається державним підприємством на рік із щоквартальною розбивкою за рекомендованою Мінекономіки України формою, яка має пять розділів: 1) джерела формування і надходження коштів; 2)приріст активів підприємства; 3) повернення залучених коштів; 4) витрати, повязані із внесенням обовязкових платежів до бюджету і державних цільових фондів; 5)покриття збитків минулих періодів.
Положенням про складання фінансового плану передбачено вимоги, спрямовані на забезпечення контролю за прибутковістю підприємства. Для підприємства обовязковим є складання розрахунку фінансових результатів з урахуванням П(С)БО 3 Звіт про фінансові результати.
Основним критерієм оцінки та прийняття рішення про затвердження фінансового плану органом управління державним майном є поліпшення показників діяльності підприємства проти поточного року. Підприємство мусить забезпечити зростання прибутковості своєї діяльності й спрямувати кошти, сформовані за рахунок усіх джерел, використовуючи амортизацію, кредити банків, цільове фінансування з бюджету на потреби, що відповідають інтересам держави як власника.
Важливим аспектом фінансового планування на державних підприємствах є встановлення державою таких основних показників, які підлягають суворому контролю в процесі управління підприємством: 1) прибутковість діяльності підприємства; 2) спрямування коштів на його виробничий розвиток; 3) зростання власного капіталу; 4) обсяг надходжень податків та обовязкових платежів; 5) погашення заборгованості минулих періодів перед бюджетом.
Більшість підприємств складають оперативні фінансові плани як окремі складові системи оперативного фінансового планування, зокрема платіжний, податковий календар та касовий план. У платіжному календарі відображається весь грошовий оборот підприємства, позиковий та інші рахунки підприємства в банку, тобто фіксується рух грошових коштів за джерелами їх надходження та напрямами використання. Платіжний календар дає можливість фінансовим службам підприємства забезпечити оперативне фінансування, виконання розрахункових та платіжних зобов'язань, фіксувати поточні зміни платоспроможності підприємствам.
Інформаційною базою для складання платіжного календаря служать: план реалізації продукції; кошторис витрат на виробництво; план капітальних інвестицій; виписки з рахунків підприємства і додатки до них; договори; внутрішні накази; графік виплати заробітної плати; рахунки-фактури.
Крім платіжного і податкового календарів підприємство складає касовий план - план обороту готівки, що відображає надходження і виплати готівки через касу. Касовий план необхідний для контролю за надходженнями і витратами готівки. Особливе значення має касовий план для підприємств торгівлі і громадського харчування, де значну частку надходжень становить саме готівка.
Касовий план усі підприємства мають подати за 45 днів до початку відповідного кварталу до банку, що з ним підприємство уклало договір про розрахунково-касове обслуговування. Крім цього, касовий план необхідний підприємству ще й для того, щоб якомога точніше уявляти обсяг зобов'язань перед працівниками підприємства щодо виплати заробітної плати та інших виплат. Банку, котрий обслуговує підприємство, також необхідний його касовий план для складання власного зведеного касового плану з обслуговування своїх клієнтів.
Важливе місце в оперативній фінансовій роботі підприємства належить своєчасному погашенню кредиторської і стягненню дебіторської заборгованості.
На підприємстві має бути організований повсякденний оперативний контроль за платежами та надходженням матеріальних цінностей, виконанням фінансових зобов'язань перед бюджетом, державними цільовими фондами, банками. Необхідно періодично перевіряти дебіторську заборгованість за даними бухгалтерського обліку та звітності, інвентаризації, виявляти сумнівну заборгованість.
Дебіторська заборгованість, що відповідає узгодженому сторонами строку оплати, є нормальним явищем у фінансово-господарській діяльності. Дебіторська заборгованість, яка перевищує погоджені строки платежів, знижує платоспроможність підприємств. Саме тому необхідно ретельно аналізувати стан заборгованості кожного суб'єкта господарювання за такими статтями: розрахунки з покупцями, з підзвітними особами, з іншими дебіторами; векселі одержані; аванси видані; бюджетні платежі, платежі із соціального страхування, з оплати праці. Підприємство, ураховуючи реальні умови, має постійно визначати та аналізувати:
- загальну суму дебіторської заборгованості, строки її виникнення, питому вагу простроченої заборгованості, імовірність її погашення;
- відсоток неповернення дебіторської заборгованості, що припадає на одного або кількох головних боржників;
- питому вагу векселів у загальному обсязі дебіторської заборгованості (тимчасово розрахунки векселями призупинено).
- У складі залучених коштів суттєве місце займає кредиторська заборгованість. Якщо кредиторська заборгованість підприємства виникає в процесі господарських зв'язків з іншими господарськими суб'єктами в межах нормального документообороту та відповідних форм розрахунків, то вона не суперечи?/p>