Бюджетування та контролінг на підприємстві
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
? відрахувань - власного фінансового ресурсу підприємства.
Рис. 1.2. Структура головного бюджету фірми
Укрупнено головний бюджет класифікується за двома категоріями: операційний бюджет (бюджети продажу, виробництва, прямих матеріальних витрат, прямих затрат на працю, виробничих накладних витрат, збутових і адміністративних витрат; прогноз звіту про прибутки і збитки) і фінансовий бюджет (прогноз руху грошових кошті в, прогноз балансового звіту, бюджет капітальних вкладень).
Бюджетування на підприємстві передбачає зв'язок бюджетів із центрами отримання прибутків і фінансової звітності. Безумовно, це відповідає суті бюджетування як технології планування, обліку та контролю за грошовими потоками та фінансовими результатами.
Бюджетування потребує індивідуального підходу у кожному конкретному випадку. До того ж, бюджетування у різних галузях економіки має враховувати, що фінанси машинобудівних підприємств відрізняються від фінансів підприємств текстильної промисловості, а ці - від фінансів у харчовій галузі. Це означає, що потреби і, відповідно, масштаби бюджетування на кожному підприємстві можуть бути різними.
Підприємства, впроваджуючи бюджетування, можуть обирати шлях складання бюджету у вузькому його значенні - як інструменту планування або бюджету як інструменту управління (тобто планування, обліку та контролю).
Розрахунки, що виконуються у процесі формування бюджету, дозволяють своєчасно і в повному обсязі встановлювати необхідний розмір ресурсів для забезпечення діяльності підприємства, джерел їх надходжень, а також контроль за його виконанням.
Оперативне фінансове планування полягає у складанні й виконанні платіжного календаря, касового плану, а також у встановленні потреби у короткотермінових кредитах.
Платіжний календар пов'язує черговість і терміни проведення розрахунків, що забезпечують безперервне фінансування виробничо-господарської діяльності підприємства. За його допомогою контролюється виконання платіжних зобов'язань та фіксуються зміни у платоспроможності та ліквідності активів підприємства.
Касовий план - це план обігу готівки, він може складатись при потребі підприємства у визначенні розміру зобов'язань перед працівниками із заробітної плати та нарахувань на неї, дивідендів та інших виплат підприємства готівкою.
Контролінг - позафункціональний інструмент управління (може застосовуватися до усіх сфер та ієрархічних рівнів управління), який завдяки цілеспрямованим збору та обробці інформації допомагає у процесі прийняття рішень та управління підприємством. Контролер дбає про достатній економічний інструментарій, який разом із системою планування та необхідного контролю допомагає досягати поставлених підприємством цілей. Контролінг - це спроба так охопити організаційний та економічний аспекти роботи підприємства, щоб мати можливість вчасно виявити слабкі місця підприємства, вжити заходів для уникнення кризи, яка загрожує його існуванню. Поняття "контролінг" виникло і розвивалося в ринковій економіці. Історично контролер починав своє існування як "контролюючий орган". Так, у XV ст. при англійському королівському дворі контролери стежили за надходженням та витрачанням грошей і товарів двору. У США в XVIII-XIX ст. контролери перебували на державній службі і повинні були забезпечити рівновагу між надходженнями та витратами держави. У приватних підприємствах контролінг виник наприкінці XIX ст. у СІЛА, поширення набув у першій половині XX ст., коли в умовах світової економічної кризи дедалі більшого значення для підприємства, націленого на досягнення успіху, набула інформація про його витрати та доходи. У Західній Німеччині концепції контролінг почали втілювати в життя наприкінці 60-х років XX ст. у великих концернах. Бум контролерів припав на 80-ті. З осіб, які відповідають лише за бюджет підприємства, вони перетворилися на економічних творців та хранителів його успіху. Наприкінці XX ст. контролери були найбільш бажаними дефіцитними фахівцями та керівниками для підприємств.
1.3 Інформаційне забезпечення бюджетування і контролінгу на підприємстві
На державних підприємствах поточне фінансове планування відроджене відповідно до Закону України від 21.09.2000 р. Про внесення змін до статті 20 Закону України Про підприємства в Україні. Законом передбачено. Що державне підприємство (крім казенного) самостійно складає річний фінансовий план, який затверджується до 1 липня року, що передує плановому, органом, уповноваженим управляти певним державним майном. Відповідно до цього закону підприємства інших форм власності розробляють і затверджують фінансові плани у порядку і в строки, визначені їхніми власниками. Фінансове планування регулюється Положенням про порядок складання фінансового плану державним підприємством, крім казенного. Із 2001 року фінансове планування на державних підприємствах (крім казенних) стало обовязковим. Фінансове планування є також обовязковим і для акціонерних підприємств, коли частка держави у статутному капіталі становить 50 + 1 відсоток.
Для недержавних підприємств це положення має рекомендаційний характер. Його дотримання є необхідною умовою для отримання кредитів і розроблення бізнес-планів. Недержавні підприємства, яким надана самостійність у плануванні, ?/p>