Чинники процесу антропогенезу на територii Украiни
Информация - Биология
Другие материалы по предмету Биология
Вступ
Людина здавна намагалася дiзнатися звiдки вона походить. Чому вона виглядаСФ саме так а не iнакше? Чому наш свiт населяють рiзноманiтнi iстоти: вiд примiтивних до високорозвинених? РЖ яке саме мiiе вiдводиться в цьому свiтовi людинi?
На цi безлiч запитань намагаСФться вiдповiсти антропологiя. Вона вивчаСФ походження людини, ii розвиток як бiологiчноi iстоти, як соцiальноi iстоти. А саме важливе, антропологiя вивчаСФ причини, що зумовили появу людини.
В своiй роботi я вказала основнi чинники процесу антропогенезу. Описала тi складнi умови, що передували виникненню людини. Прослiдкувала послiдовний ii розвиток вiд стадii людиноподiбних мавп до стадii людини сучасного типу.
Окремо було розглянуто питання про найдавнiших людей на територii Украiни, iхнi звичаi та культуру.
Перiодизацiя iсторii землi
В iсторii нашоi планети видiляють чотири великi ери: докембрiйська, палеозойська, мезозойська ера, кайнозойська.
За докембрiйськоi ери розпечена Земна куля поступово охолоджуСФться, i лише наприкiнцi ери виникають безхребетнi тварини та земноводнi. Флора цього характеризуСФться поширенням спорових рослин: хвощi, плауни та особливо деревоподiбнi папоротi. Мезозойська ера це час гiгантських плазунiв, тодi ж зявляються першi ссавцi (сумчастi) та птахи (зубатi археоптерiкси). За кайнозойськоi ери розвиваються вищi форми тваринного свiту ссавцi. Останню еру подiляють на третинний та четвертинний перiоди, i саме з четвертинним перiодом повязують iсторiю людства, тому його називають антропогенним. Четвертинний перiод. повязаний з iсторiСФю людства. Походження людини чи не найбiльша таСФмниця нашого свiту. Довгий час аж до 19 ст., людину, як i саму Землю та все живе на нiй, розглядали, як творiння Бога. Наукове осмислення цiСФi проблеми повязане з iмям визначного англiйського вченого Ч. Дарвiна (1809 -1882). Порiвнюючи викопнi залишки тварин та рослин, вiн довiв, що життя на Землi не завжди було таким, як тепер. Воно розвивалося вiд простих форм до складних. Його теорiя називаСФться еволюцiйною. Сьогоднi вченi дискутують, як саме проходив еволюцiйний процес: чи завдяки випадковостям, чи внаслiдок винаходiв. Але наявнiсть еволюцiйного процесу, як поступового ускладнення природи визнають усi. На сьогоднi еволюцiйна теорiя СФ провiдною в осмисленнi антропогенезу та даСФ змогу бачити певнi вiхи цього процесу. Зауважимо, що проблема походження людини СФ теоретичною, тобто розвязуСФться логiчними засобами з урахуванням рiзних чинникiв. Вона полягаСФ в розкриттi механiзму формування соцiального на грунтi бiологiчного, у встановленнi причин, якi сприяли подоланню суто бiологiчних закономiрностей iснування тваринного свiту та виникненню соцiального, результатом чого й стали людина i суспiльство.
Можна сказати, що головною рисою суспiльства СФ культура як своСФрiдна система адаптацii до навколишнього середовища, як система поведiнки, тобто iнформацiйна. Але культура видима сутнiсть людини. Що породило ii ? Це праця. Людина результат працi, вона виникаСФ разом iз працею та завдяки iй. Саме у процесi працi мiж людьми виникають своСФрiднi звязки виробничi, або соцiально-економiчнi. РЗх розглядають як первиннi, що обСФднають людей та протистоять суто бiологiчним, притаманним тваринам. Цi звязки справляють потужний вплив на людину: роблять ii такою, як i той колектив, до якого вона належить. Виступаючи ТСрунтом соцiального органiзму, соцiально-економiчнi вiдносини детермiнують свiдомiсть та волю людей, визначають мотиви й стимули iхньоi дiяльностi, а разом з цим iхню поведiнку, тобто все те , що СФ культурою. Тому змiна соцiально-економiчних вiдносин, спричинена прогресом продуктивних сил, веде до змiни норм поведiнки, соцiальних цiнностей, орiСФнтирiв, бажань та мотивацiй дiяльностi.Соцiальна дiяльнiсть вiдрiзняСФться вiд природноi тим, що ii спрямовано на створення речей, яких у природi не iснуСФ. Тому соцiальна дiяльнiсть завжди передбачаСФ перетворення природних речей, тобто творчiсть як таку. У свою чергу творення завжди повязане з метою, яка прогнозуСФ бажаний результат, уявляСФ його. А це неминуче потребуСФ наявностi певних образiв, тобто понять, яких не може бути без мислення та мови. Отож виробнича дiяльнiсть СФ можливою лише за умови iснування мислення поняттями. Природним носiСФм творчого акту, тобто свiдомостi, мислення та мови, виступаСФ людина.Залишаючись бiологiчною iстотою людина пiдкорюСФ соцiальним мотивам бiологiчнi iнстинкти статевий, харчовий та iнстинкт самозбереження, тобто живе за певними правилами, якi диктуСФ iй колектив. Цим вона вiдрiзняСФться вiд тварини, життя якоi повнiстю залежить вiд бiологiчних iнстинктiв.
Отже, виникнення суспiльства - це насамперед поява колективу iндивiдiв, обСФднаних соцiально-економiчними звязками. Це нове обСФднання виникло не вiдразу: воно формувалося разом iз людиною та на ii грунтi. Це вiдбито у змiнi морфоструктури iстот, що передували власне людинi, та в наслiдках цього процесу прямiй ходi, розвитку руки та мозку, а разом з цим мислення та мови. Логiчно розглядати антропо- i соцiогенез, як СФдине цiле, в сукупностi антропо- i соцiогенних чинникiв. Такий пiдхiд даСФ змогу розмежувати три головних моменти давньоi iсторii Землi i суспiльства:
1.перiод складання передумов виникнення людини;
2.перiод формування людини i суспiльства (антропосоцiогенез) ;
3.перiод появи людини та суспiльства у завершеному виглядi.
Кожен з перiодiв характеризуСФться системою певних чинникiв, що й виз?/p>