Чинники процесу антропогенезу на територii Украiни
Информация - Биология
Другие материалы по предмету Биология
?ачають iхню сутнiсть:
Перший появою та еволюцiСФю iстот найвищого рiвня розвитку тваринного свiту, де панують бiологiчнi закономiрностi iснування;
Другий появою та розвитком iстот перехiдного типу, що i за морфологiчними особливостями, i за способом життя поСФднують риси свiту тварин та свiту людей, а значить iхнi життя та розвиток зумовлюються дiСФю як бiологiчних так i соцiальних закономiрностей;
Третiй появою та iснуванням людини й суспiльства, де провiдне мiiе в життi та еволюцii посiли соцiальнi чинники.
Перiод антропогенезу СФ перехiдною епохою вiд тварини до людини, вiд бiологiчноi форми iснування до бiосоцiальноi (суспiльства). Ця перехiднiсть виявляСФться, по-перше, в еволюцii людини як бiологiчноi iстоти. Вiдмiнностi мiж архантропами, палеоантропами та неоантропами оцiнюСФться як вiдмiнностi видiв, а процес трансформацii архантропа в палеоантропа, а останнього в неоантропа як процес перетворення одного бiологiчного виду в iнший. З появою неоантропа (людини сучасного фiзичного типу) розвиток людини як бiологiчного виду майже завершуСФться.
По-друге, перехiднiсть названого перiоду визначаСФться одночасною дiСФю i бiологiчних i соцiальних закономiрностей; наслiдком антропогенезу СФ поступове усунення дii бiологiчних чинникiв та замiна iх дiСФю соцiальних. Загалом перiод антропогенезу збiгаСФться з раннiм палеолiтом (за археологiчною перiодизацiСФю). У ньому розрiзняють двi стадii - початкову, яку з огляду еволюцii людини визначено як стадiю архантропiв, та завершальну стадiю палеоантропiв.
Передумови виникнення людини
РЗх було закладено самою природою приблизно на межi третинного та четвертинного перiодiв, позначенiй не лише змiною клiмату (похолоданням). Припускають, що саме з цього часу на Землi проходили iнтенсивнi тектонiчнi процеси, що призвели до пiдняття великих платформ у Пiвденнiй та Схiднiй Африцi та гiр у РДвразii. Цей процес супроводжувався зростанням радiацiйного фону, який на погляд вчених , вiдiграв велику роль в антропогенезi. На значнiй територii Земноi кулi панував теплий та спекотний клiмат. Тодi жили iстоти, яких сучасна наука розглядаСФ як попередникiв людини, - людиноподiбнi мавпи. Природа надiлила iх особливою будовою скелету, що передбачаСФ можливiсть прямоходiння й активного користування верхнiми кiнцiвками, а також специфiчною фiзiологiчною органiзацiСФю.
Таким чином, природною передумовою виникнення людини була поява людиноподiбних мавп, шляхи розвитку яких визначалися змiнами в навколишньому середовищi.Серед викопних залишкiв людиноподiбних мавп звернено увагу на приматiв високого рiвня морфологiчного розвитку, що мешкали в Африцi та на РДвразiйському континентi. Це так званнi дрiопiтеки, якi значну частину часу проводили на деревах. РЖз помiж них видiляють рамапiтекiв, залишки яких концентруються у предгiрях Гiмалаiв (РЖндiя). Рамапiтекам було притаманно багато рис, якi свiдчать про формування гомiдного комплексу. Цi залишки дуже давнi (12-8 млн. рокiв тому). Отже Центральна Азiя, суто теоретично, може претендувати на роль прабатькiвщини людини. У Африцi виявлено найбагатший матерiал для вивчення пращурiв людей. Це СФдиний материк, де представлено декiлька родiв та видiв промiжних iстот мiж людиноподiбними мавпами та пралюдьми, поСФднаних назвою австралопiтеки, що й передують антропогенезу. Австралопiтеки жили в умовах вiдкритих просторiв та вели наземний спосiб життя. Пересуваючись на заднiх кiнцiвках та маючи вiльними верхнi, вони активно користувалися камiнням, дрючками, довгими кiстками копитних тварин та iншими природними засобами на полюваннi та для захисту ворогiв. Цi iстоти не виробляли знарядь. Тому iх належнiсть до тваринного свiту не викликаСФ сумнiвiв.
Початок антропогенезу
Першi ознаки працi з застосуванням штучно виготовлених камяних знарядь засвiдчено для презинджантропа, якого генетично повязують з сiмейством австралопiтекiв. Мiiе знаходження iх вiдкрито лише в Африцi. Поряд iз залишками презинджатропа були виявленi й штучнi знаряддя, завдяки чому ця iстота й отримала назву Homo habilis (людина вмiла). Спочатку знаряддя виготовляли, розбиваючи гальку та отримуючи шматки з гострими краями, потiм шляхом розколювання та оббивання. Таким чином, у той час були освоСФнi двi провiднi технологii виготовлення камяних знарядь: шляхом оббивання каменiв, з метою надання iм певноi форми й функцii, та шляхом iх розколювання на окремi уламки вiдщеплення й подальшоi обробки. Другий шлях i привiв до створення нуклеусiв- спецiально оброблених ядрищ, iз яких сколювали пластинки.
Таку складну цiлеспрямовану роботу й оцiнюють як початок антропогенезу. На грунтi цiСФi технологii постала людина. Поява цих iстот, можливо, вiдiграла й найбiльшу роль в антропогенезi, адже саме вони здолали перший рубiж, що вiддiляСФ людину вiд тварини: перейшли до працi. Поява працi свiдчить на користь трудовоi теорii антропогенезу.Поява виробничоi дiяльностi привела до кiлькох наслiдкiв:
По-перше, вона змiнила поведiнку пралюдей;
По-друге, пiдвищила рiвень iх пристосованостi до умов iснування;
По-третСФ, вона створила матерiальну можливiсть передання досвiду вiд поколiння до поколiння. Цей досвiд був закрiплений у знаряддях i став грунтом подальшоi еволюцii.Виробнича дiяльнiсть вимагала, з одного боку, змiн морфоструктури тiла, тобто формувала iстоти, якi нею займалися, з iншого вона органiзовувала цi iстоти в колективи, що iснували не лише на бiоло