Чинники процесу антропогенезу на територii Украiни
Информация - Биология
Другие материалы по предмету Биология
иняного посуду. Керамiка перший штучний матерiал, освоСФний людиною, що мав принципове значення для життя та подальшого прогресу технологii.
Таким чином, неолiт це новий ступiнь у розвитку продуктивних сил. Високий рiвень рiзних видiв дiяльностi давав суспiльству все необхiдне. При тому спостерiгався подальший процес iндивiдуалiзацii у привласненнi харчiв, а разом iз цим i засобiв працi. ЗмiнюСФться сiмя. Вона входить до общини, ядро якоi на грунтi сiмi та осiлостi перетворюСФться на генеалогiчний рiд. ВиникаСФ справжня родова органiзацiя. Залежно вiд лiку спорiдненостi рiд може бути материнським або батькiвським. Змiцнення роду означаСФ, що вiн набув певних функцiй. Рiд виступаСФ власником певноi територii, оскiльки його представники складали постiйне ядро общини. Як власник територii рiд регулював розподiл ресурсiв мiж членами общини. Саме належнiсть до роду давала право iндивiдовi користуватися родовими угiддями. Формуванню родовоi власностi на територiю сприяла також осiлiсть, а значить i якоюсь мiрою обмеженiсть кормовоi бази. Розподiлу угiдь потребував i рiст населення. Цi обставини спонукали до обСФднання родiв у племена.
Найдавнiшими ознаками племенi вважають спiльне користування територiСФю та iмям, а також особливий дiалект. За неолiту в Украiнi видiляються двi основнi смуги: пiвденна, в якiй фiксуються паростки принципово нового способу життСФдiяльностi вiдтворювальних форм господарства, та пiвнiчна, де продовжувався розвиток привласнювальних форм. Розвиток вiдтворювального господарства був процесом повiльним, але невпинним. Головна його подiя поява людини, що СФ часткою природи та протистоiть iй, виступаючи носiСФм свiдомостi й творчого потенцiалу. Саме завдяки цьому були виробленi рiзнi форми адаптацii до навколишнього середовища, що й демонструСФ привласнювальний спосiб господарювання. За цей довгий час були освоСФнi всi придатнi до життя регiони Землi, зокрема iз суворими клiматичними умовами; було розсортовано рослини на iстiвнi, отруйнi та лiкарськi. Людина виявила кориснi для практичноi дiяльностi матерiали та досягла високого рiвня утилiзацii продуктiв харчування. За цiСФi епохи творчий потенцiал людини був спрямований не лише на виживання, а й на забезпечення духовних потреб.
Перехiд до вiдтворювального господарства
Виникнення вiдтворювального господарства СФ наслiдком дii багатьох взаСФмозумовлених чинникiв. Серед них:
1.Соцiальнi визрiвання iдеi культивування рослин та доместикацii тварин.
2.Природнi наявнiсть дикоi флори та фауни, що пiддаСФться втручанню людини.
До природних чинникiв належать тi клiматичнi зрушення, що сталися наприкiнцi плейстоцену. Завдяки потеплiнню утворився новий бiологiчний та рослинний фон, зявилися новi рiзновиди рослин i тварин, а також завершилося формування лесу (шару грунту), що надало можливостi для занять землеробством.
Хоч би яким шляхом люди пiдiйшли до землеробства, можна впевнено сказати, що воно виникло на грунтi збиральництва. Культивуванню рослин передувало регулярне збирання врожаю диких. Саме в процесi активного збиральництва був накопичений досвiд спостереження за рослинами, зявилися спецiальнi знаряддя: мотики, щоб викопувати коренi; терки, щоб перетирати зерна i плоди, пожнивнi ножi прообраз майбутнiх серпiв. Народи, якi регулярно займалися усiм цим отримали назву збирачiв урожаю.
Що ж до скотарства, то однiСФю з його перед умов було спецiалiзоване полювання. Тут слiд розрiзняти приручення та одомашнення. Приручити можна будь-якого птаха чи звiра i це робили здавна. Але приручали лише поодиноких тварин, яких негайно споживали за нестачi харчiв. Доместикацii пiддаються не всi тварини i причина цього в бiологiчних особливостях тварин. Лише деякi з них можуть розмножуватися у неволi та за певних умов утримання. Для цього потрiбна стабiльна кормова база. Таку стабiльнiсть могли забезпечити розвиненi збиральництво та рибальство, а також раннСФ землеробство. Вiдомо два способи одомашнення тварин: iмпринтинг (приручення молодих особин) та за допомогою голоду, який робив дорослих тварин покiрними. Вiдтворювальне господарство на Украiнi не входило до первинних осередкiв, а вiдбувалося внаслiдок його поширення з Передньоi Азii. Виникнення та утвердження вiдтворювального господарства були результатом творчих сил людини. Перед тим людина йшла за природою, а тепер вона стаСФ ii творцем. За неолiту в межах територii Украiни намiтилися двi господарсько-культурнi смуги. Хоча господарство мало комплексний характер, в Бузько-Днiстровському регiонi яскравiше проявляСФться землеробський напрямок, у степовiй скотарський.
Розвиток вiдтворювання господарства в Пiвденно-Захiднiй та Центральнiй РДвропi супроводжувався активними мiграцiями, викликаними ростом населення та наявностi територiй, ще не зайнятих землеробами. Цi мiграцii приводять до появи в Украiнi окремих острiвцiв розвиненого вiдтворювального господарства. На початку 5 тис. до н. е. носii культури Старчево-Кереш-Криш зявляються в Закарпаттi, яке стало пiвнiчно-схiдною межою iх розселення. В серединi 5 тис. до н. е. сюди проникаСФ нова хвиля мiгрантiв, що залишили культуру мальованоi керамiки (чорною фарбою). Отже, за неолiту на територii Украiни спостерiгаСФмо складну етнокультурну ситуацiю, викликану, з одного боку, посиленням iдей та досвiду вiдтворювального господарства, з другого появою мiгрантiв, iз третього ж наявнiстю населення, що продовжувало вести дiяльнiсть, власт