Чинники процесу антропогенезу на територii Украiни
Информация - Биология
Другие материалы по предмету Биология
?о. Типовими знаряддями неандертальцiв були ножi, вiстря, скребачки, гостроконечники.
Ефективнiсть полювання закрiпила комуналiстичний принцип розподiлу продуктiв харчування. Дестабiлiзуючими моментами у життi колективу залишалися статевi зносини. Згодом виникають статевi табу. Це означало тимчасове вiдмежування мисливцiв вiд решти общини, яку складали жiнки, дiти та лiтнi люди. Це розмежування частково фiксуСФться за археологiчними матерiалами у виглядi мисливських таборiв i подiлу найдавнiших жител на двi частини. Змiна перiодiв дii статевих табу перiодами довiльних статевих зносин знайшла вираження в буйних та розгнузданих святах, котрi як пережиток зберiгаються у багатьох народiв.
Згодом встановлюються шлюбнi стосунки з iншими колективами. Тимчасова агамiя дiяла в межах однiСФi общини та не поширювалася на членiв iнших. Це стимулювало пошуки партнера на сторонi. Оскiльки iншi общини жили за такими ж правилами, то й вони були зацiкавленi в налагодженi нових стосункiв. Прорив шлюбних звязкiв за межi одного колективу мав не лише соцiальнi наслiдки угамування статевого iнстинкту, а й привiв до груповоi гiбридизацii та перебудови морфоструктури палеоантропiв. Саме з неандертальцями повязують перше усвiдомлення колективом себе як СФдиного цiлого.Виявом такого усвiдомлення став тотемiзм: ототожнення всiх членiв колективу з якоюсь рослиною чи твариною (найчастiше твариною). Ця тварина й виступала тотемом колективу, вирiзняла його з-помiж iнших спiльнот. Все це свiдчить про новi можливостi свiдомостi - iлюзорне сприйняття свiту. Згодом виникаСФ магiя комплекс дiй, спрямованих на досягнення певноi мети щоб подолати все надприродне, прикре, незрозумiле. Поява перших поховань наприкiнцi мустСФ СФ свiдченням страху перед померлими. Мабуть, магiчнi дii зумовили появу предметiв, якi розглядають як першi прояви образiв мистецтва (рiзнi нарiзки, насiчки, ямки та плями фарби). З виникненням родовоi органiзацii перiод антропогенезу завершився на iсторичну арену вийшла людина розумна. РЗi еволюцiя продовжувалася, але в межах СФдиного виду та головним чином як еволюцiя соцiальна: вдосконалення та розвиток технiчних засобiв, соцiальних вiдносин, мови та мислення.
Поява найдавнiших людей на територii Украiни
Заселення територii Украiни здiйснювалося з пiвдня Захiдноi РДвропи через Балкани та, певно, з заходу. Архантропи мешкали i в Криму та Пiвнiчно-Схiдному Приазовi, а дещо згодом зявилися i в пiвнiчних районах на Житомирщинi. Слiдiв перебування палеоантропiв в Украiнi значно бiльше. Палеоантропи зявилися тут за риського зледенiння й активно освоiли територiю за рисько-вюрмського потеплiння. Особливо концентровано вони заселили райони Закарпаття i Прикарпаття. З вiдходом льодовика вони просунулися на пiвнiч до сучасних кордонiв Украiни.
Особливо багато мустСФрських памяток у гiрському Криму, де були кращi, нiж на рiвнинах, умови життя. У печерах, гротах, пiд скелями неандертальцi могли влаштувати затишнi табори, де постiйно пiдтримували вогонь. У Криму виявлено памятки зi схожою iндустрiСФю, що можна, певно, розглядати як свiдчення активного спiлкування палеоантропiв.
Умови iснування, а саме надзвичайно багата фауна, зокрема наявнiсть величезних тварин, визначили головне заняття неандертальцiв мисливство. Саме воно стимулювало вдосконалення та розвиток знарядь працi. У Надднiстрянщинi головним обСФктом мисливства був мамонт, у Пiвнiчно-Захiдному Причорноморi - печерний ведмiдь, у Пiвнiчному Приазовi - зубр та кiнь. Великих тварин, звичайно, впольовували гуртом, заганяючи в урвища, яри та болота, на дрiбних полювали й iндивiдуально. Примiтивнiсть знарядь наводить на думку, що мисливство було трудомiстким i не завжди успiшним. Тому збиральництво теж вiдiгравало суттСФву роль. Палеоантропи вели досить мобiльний спосiб життя, поСФднуючи його з бiльш-менш тривалою осiлiстю в якихось особливо зручних мiiях. Саме в таких мiiях i фiксують значнi культурнi накопичення (наприклад, Скубова Балка у Днiпровському Припорiжжi, РЖллiнка пiд Одесою), а також житла. Найдавнiшi житла на нашiй територii повязано саме з дiяльнiстю палеоантропiв. У Надднiстрянщинi основу житла складали кiстки мамонта, у Криму i камiння. Такi фундаменти надбудовували тичками, гiллям i вкривали шкурами тварин. Мобiльнiсть палеоантропiв була спричинена й пошуками сировини для виготовлення знарядь. Саме палеоантропам належать найдавнiшi майстернi первинноi обробки кременю в Донбасi, що надалi iснували тут протягом усього камяного вiку. Зрушення у свiдомостi пiзнiх палеоантропiв фiксуСФ поява найдавнiших поховань. РЗх поки що одиницi, та виявленi вони лише у Криму. Ймовiрно, iх можна повязати з найпершими початками релiгii. Вони демонструють прояв прихильностi до членiв свого колективу, з одного боку, та намагання позбавитися померлих з iншого. З цих двох вихiдних принципiв надалi й постають поховальнi звичаi та релiгiйнi уявлення, повязанi з культом померлих. У цьому планi заслуговують на увагу i спецiальнi сховища кiсток тварин, якi оцiнюють як вiдображення формування тотемiзму та мисливськоi магii. На нашiй територii слiди цього явища вiднайдено в РЖллiнцi, де в невеликому гротi мiстилося значне скупчення кiсток печерного ведмедя. Не викликаСФ сумнiву,що життя неандертальцiв було тяжким i суворим. Виходячи з досить обмежених розмiрiв стiйбищ, вони жили невеликими колективами. Примiтивнi знаряддя працi були мало придатними для полювання ?/p>