Чинники процесу антропогенезу на територii Украiни
Информация - Биология
Другие материалы по предмету Биология
В°ти про заготiвлю мяса насамперед, особливо на зиму. З цiСФю метою влаштовувалися великi колективнi полювання восени при переходi оленiв на пiвдень: тодi тварини були особливо жирними.
РЖз подальшим потеплiнням пiвнiчна смуга Украiни перетворюСФться на лiсову. Оленi вiдходять на пiвнiч та схiд, а разом з ними й частина населення. Господарсько-культурний тип мисливцiв на оленя на нашiй територii зникаСФ.
Криза полювання на великих стадних тварин спонукала до пошуку нових форм адаптацii i в планi застосування знарядь, i в планi здобуття продуктiв харчування. Провiдним знаряддям мисливцiв стаСФ лук зi стрiлами. Лук та стрiли були принципово новим знаряддям дистанцiйного бою, головними характеристиками якого СФ прицiльнiсть, далекобiйнiсть, можливiсть швидкоi стрiльби. Це був перший механiчний пристрiй, винайдений людиною.
Тепер особиста майстернiсть виходить на перше мiiе. Колективнi форми мисливства зберегли свою роль для певних районiв та певних сезонiв року, але вже не могли цiлком забезпечити людськi потреби.
Нестабiльна ситуацiя в мисливствi, з одного боку, стимулювала активне освоСФння рослинних (збиральництво) та водних (рибальство) ресурсiв. Саме з цього часу було винайдено рибальський гачок. З iншого боку вона зумовила спосiб життя мезолiтичних колективiв. Вiдчутно зростаСФ мобiльнiсть населення. Ця мобiльнiсть була спричинена стратегiСФю життСФдiяльностi, а саме виникнення рiзних ресурсних смуг. Напрямки пересування визначалися сезонними можливостями певних регiонiв щодо продуктiв харчування: мiграцii тварин, гнiздування птахiв, нерест риби, дозрiвання плодiв. За таких умов люди краще освоiли харчовi ресурси рiзних смуг та поверталися час вiд часу на старi добре знанi мiiя.
За мезолiту в межах Украiни iснували три господарськi системи: пiвнiчна лiсова та пiвденнi степова й гiрського Криму. Спосiб життя населення цих смуг дещо рiзнився не лише прийомами полювання, а й питомою вагою рибальства та збиральництва. У лiсовiй смузi абсолютно превалювало мисливство, в пiвденних регiонах воно доповнювалося збиральництвом та рибальством. У багатiй на рiзноманiтнi природнi ресурси припороговiй частинi Надднiпрянщини виникають зони осiлостi. Отож активна експлуатацiя водних ресурсiв забезпечувала осiлий спосiб життя.
Таким чином, в основнiй галузi господарства значна iндивiдуалiзацiя працi. Це якоюсь мiрою пiдривало пiдвалини колективiзму. Цьому сприяв i сезонний розпад общини на дрiбнiшi колективи. Принцип рiвного доступу до продуктiв харчування, характерний для палеолiту, змiнюСФться розподiлом здобичi мiж мисливцями. З часом розподiловi пiдлягають лише колективно впольованi тварини. Дрiбна здобич, продукти збиральництва дедалi бiльшою мiрою набувають форми iндивiдуального привласнення. ОстаннСФ зовсiм не означаСФ, що кожний споживав те, що здобув. Продуктами дiлилися, обмiнювалися того вимагали норми моралi. Той, хто дiлився мiг твердо розраховувати, що i з ним подiляться. РЖндивiдуальне привласнення , навiть часткове, передбачаСФ вiдокремлення iндивiда.
Це могло статися у складi сiмi. Шлюб iз дислокального перетворюСФться на локальний, а парно-груповий на парний. В умовах, коли община розпадалася на дуже дрiбнi частини, логiчно, що чоловiк i дружина мали обСФднатися в СФдину групу заради пiклування про дiтей. Але через нестабiльнiсть мисливського господарства, труднощi побуту, наявнiсть вiдносин розподiлу, сiмя ще не виступаСФ економiчним осередком. Вона цiлком залежить вiд общини та господарськоi групи. ЗмiцнюСФться лише ii функцiя народження дiтей, оскiльки вона отримуСФ в своСФ розпорядження частку спiльного продукту. Мобiльнiсть пластичних общин у пристосуваннi до природних умов, рухливий спосiб життя, розпорошенiсть кревних родичiв та своякiв по рiзних колективах та господарських групах розширювали межi спiлкування людей. Це сприяло формуванню схожоi мови, усвiдомленню певноi спiльностi, що вiдбивалося у загальнiй назвi. До цього часу, певно, можна вiдносити початок формування племенi як певноi етнiчноi спiльностi (протоетносу). Провiдним осередком за мезолiту виступаСФ ранньородова община, яка в певнi сезони розпадаСФться на господарськi групи, найменшою з яких СФ окрема сiмя. сукупнiсть общин, повязаних спорiдненiстю, шлюбами, сусiдством та дружнiми стосунками, утворюСФ спiльноту, яку можна назвати протоетносом, або протоплеменем.
Подальшi перспективи
РЖнтенсивна дiяльнiсть людей призвела до виснаження природних ресурсiв, особливо фауни. У пошуках виходу з цiСФi ситуацii частина первiсних колективiв починаСФ освоювати вiдтворювальнi форми господарства. Виникненню землеробства та скотарства сприяли два чинники: соцiальний досвiд, накопичений за мезолiту (спецiалiзоване збиральництво, першi кроки приручення та одомашнення тварин, чому сприяла осiлiсть), та екологiчнi умови(наявнiсть рослин i тварин, що пiддавалися культивуванню та доместикацii). Можна сказати, що неолiт це вершина камяноi iндустрii та ii гранична межа. Широке впровадження шлiфування, пiкетажу, розпилювання, свердлiння дозволило урiзноманiтнити сировинну базу для виготовлення знарядь працi та побуту, збагатило iхнiй склад. У мисливствi, окрiм традицiйних способiв полювання, використовували сiтi, сильця, капкани. Необхiднiсть вiдлучатися з постiйного поселення викликала активне впровадження транспортних засобiв. За неолiту поширилися лижi, сани, волокушi. Осiлiсть була причиною ще одного надзвичайно важливого винаходу гл