Чи СФ вихiд iз глобальноi екологiчноi кризи
Информация - Экология
Другие материалы по предмету Экология
тис. км. Особливоi гостроти набула проблема токсичних вiдходiв. Масштаби iх мiнiмiзацii i переробки недостатнi. В краiнах РДС посилюються процеси утворення та перемiщення твердих вiдходiв. Прийняту стратегiю щодо iх зменшення не було реалiзовано. Мiста характеризуються великим споживанням природних ресурсiв. Пересiчне мiсто з населенням 1 млн. осiб щодня споживаСФ 11,5 тис. т викопних видiв палива, 320 тис. т води, 2 тис. т iжi i викидаСФ в атмосферу близько 2,5 тис. т вуглекислого газу. Мiста мають серйознi проблеми водопостачання з погляду кiлькостi i якостi води. Необхiдний комплексний пiдхiд до вирiшення проблем екологii великих мiст. Посилення екологiчних стресiв у мiстах виявляСФться, перш за все, в погiршеннi якостi повiтря та питноi води, надмiрних шумах (понад 30% населення РДС живе в умовах неприйнятне високого iх рiвня, а 17% СФвропейцiв зазнають серйозного негативного впливу шуму) та iнтенсифiкацii транспорту (на його частку припадаСФ близько 30% енергоспоживання). За останнi роки в цiлому спостерiгався спад рiвня забруднень у великих мiстах. Проте концентрацiя окремих iх компонентiв перевищуСФ прийнятi ВООЗ стандарти.
Природнi й антропогеннi катастрофи. Крiм вулканiчних вивержень i землетрусiв, природно обумовленi катастрофи повязанi з такими явищами, як шторми та повенi, лiсовi пожежi та посухи, тепловi хвилi та пiщанi бурi. Значення iх впливу зростаСФ у мiру розвитку цивiлiзацii. Головною проблемою СФ вiдсутнiсть надiйних методiв прогнозу.
Важливе значення мають техногеннi небезпеки та катастрофи, що виникають через аварii на пiдприСФмствах. Особливо вони характернi для нафтогазовоi промисловостi. ПодiСФю безпрецедентного масштабу стала катастрофа в Чорнобилi, деякi несподiванi ii прояви тривають дотепер. Серйознi небезпеки виникають i при аварiях танкерiв. Пiсля 1984 р. у державах РДС сталося понад 300 серйозних аварiйних ситуацiй у промисловостi. Аналiз iх причин привiв до висновку, що урокiв аналогiчних ситуацiй минулого не, було враховано.
РЖснуСФ тенденцiя в змiнi загальноi кiлькостi катастроф (зокрема, зростання кiлькостi природних катастрофiчних явищ). Середньорiчна кiлькiсть катастроф в останнСФ десятирiччя столiття, що минуло, досягла 288, тодi як в попереднСФ десятирiччя вона становила 110-130 катастроф, тобто, спостерiгаСФться iх зростання бiльше нiж удвiчi.
Найнебезпечнiшими для життя людей СФ посухи (iх жертвами виявилися майже 49% загиблих у природних катастрофах). Тайфуни i шторми забрали життя близько 26%, землетруси 17% вiд загального числа загиблих. Бiльше вiд половини (53%) всiх жертв припадаСФ на Африку, на Азiатський континент 37%. На Америку, РДвропу й Океанiю припадаСФ вiдповiдно 7,4; 2,5 i 0,1%. В Африцi особливо багато жертв спричинюють посухи, в Азii тропiчнi циклони i шторми.
Загальна кiлькiсть людей, що постраждали вiд семи видiв природних катастроф за останнi 35 рокiв, становить 4,4 млрд, осiб, тобто майже 3/4 населення Землi. Вже сьогоднi така краiна, як Японiя, вимушена витрачати на боротьбу з природними лихами до 5% свого рiчного бюджету (0,8% валового нацiонального продукту), що становить 23-25 млрд. дол. на рiк. В Китаi щорiчнi збитки вiд природних катастроф дорiвнюють у середньому 3-6% валового нацiонального продукту.
Враховуючи те, що разом iз збiльшенням природних лих спостерiгаСФться зростання технiчних катастроф, у перспективi економiка багатьох краiн не в змозi буде компенсувати втрати вiд надзвичайних ситуацiй природного i техногенного характеру. Збiльшення кiлькостi природних лих у свiтi повязане з низкою глобальних процесiв у соцiальнiй, природнiй i техногеннiй сферах, якi обумовлюють iнтенсифiкацiю розвитку небезпечних природних явищ i зниження захищеностi людей на Землi. ОднiСФю з причин збiльшення кiлькостi природних i особливо техногенно-природних небезпечних явищ, збiльшення жертв i матерiальних втрат СФ зростання людськоi популяцii.
Зростання кiлькостi населення. З найдавнiших часiв i до XX ст. кiлькiсть населення на Землi змiнювалася незначним чином, то зростаючи до декiлькох сотень мiльйонiв, то зменшуючись через епiдемii i голод. На початку XIX ст. вона залишалася трохи меншою вiд 1 млрд. Проте з початком iндустрiального перiоду розвитку ситуацiя рiзко змiнилася, кiлькiсть населення подвоiлася, а приблизно через ЗО рокiв потроiлася. У 1975 р. вона перевищила 4 млрд., а в 1987 р. 5 млрд, осiб. 12 жовтня 1999 р. народився 6-мiльярдний мешканець планети. У середньому кiлькiсть населення Землi нинi зростаСФ щорiчно на 86 млн. осiб, що спiвмiрно з величиною населення Нiмеччини. Понад 80% (4,8 млрд, осiб) живуть у краiнах, що розвиваються, на частку яких припадаСФ майже весь прирiст чисельностi населення Землi. Згiдно з прогнозами, глобальна кiлькiсть населення до 2025 р. становитиме близько 9 млрд. осiб.
Загалом, при прогнозуваннi змiн стану бiосфери, необхiдно виходити з iснування двох основних передумов розвитку небезпечних природних явищ - iсторичноi (еволюцiйноi) i антропогенноi. Еволюцiйнi процеси розвитку нашоi планети приводять до безперервноi реорганiзацii речовини в твердiй, рiдкiй i газоподiбнiй оболонках Землi з видiленням i поглинанням енергii, до змiни напружено-деформованого стану земноi кори i взаСФмодii фiзичних полiв рiзноi природи. Процеси, що вiдбуваються, лежать в основi глобальноi геодинамiки i розвитку ендогенних, екзогенних, гiдрологiчних та атмосферних явищ.
Водночас головними перешкодами для пiдвищення якостi навколишнього середовища СФ антропогенний чинник та розвиток деяких секторiв еконо?/p>