Чи СФ вихiд iз глобальноi екологiчноi кризи
Информация - Экология
Другие материалы по предмету Экология
соцiальних груп людства до знищення цивiлiзацii. Типовий приклад 11 вересня. Вибухова потужнiсть накопиченоi ядерноi зброi еквiвалентна 1,2 млн. бомб Хiросiми i в 1636 разiв перевищуСФ таку всiх воСФн iсторii. РЖснують величезнi запаси хiмiчноi зброi, бактерiологiчна, токсична, хiмiчна, генна зброя. Зона ураження ними перевищуСФ на два порядки подiбну територiю для ядерноi. Виробництво ii дешеве i може вестися потаСФмно. Форми ii рiзноманiтнi. Заходи медичного захисту вiд ураження такою зброСФю складнi i завжди будуть запiзнiлими. Через це в майбутнiх вiйнах супротивниками великих ядерних держав цiлком можуть стати окремi групи злочинцiв i фанатикiв, а також малi краiни.
Втрата бiоргзноманiтностi. Високий рiвень видовоi рiзноманiтностi життя одна з необхiдних умов збереження основних характеристик природного середовища, СФдиного середовища iснування людини. Сучасний газовий склад атмосфери, системи самоочищення води, механiзми взаСФмодii безлiчi бiологiчних видiв вiд мiкроорганiзмiв до крупних ссавцiв, включаючи людину, сформувалися в процесi тривалоi еволюцii екосистем, що поступово ускладнювалися. Основнi процеси в бiосферi, вiд яких залежить можливiсть iснування людини, бiозалежнi процеси. Катастрофiчне зменшення видовоi рiзноманiтностi життя на Землi в сотнi i тисячi разiв iнтенсивнiше, нiж тi, що характеризували найзначнiшi вiдомi науцi бiосфернi катастрофи пермську i крейдяну. Через декiлька десятилiть воно може стати незворотним, що зробить людство заручником стихiйних еволюцiйних процесiв.
До складу СФвропейських екосистем входить понад 2,5 тис. типiв i близько
215 тис. видiв рослин i тварин. Майже в кожнiй краiнi РДвропи СФ ендемiчнi види. Регiони зосередження бiорiзноманiтностi в РДвропi це басейн Середземного моря i гори Кавказу. Основу заходiв для запобiгання його звуженню повиннi скласти рекомендацii Конвенцii з бiорiзноманiтностi. Серйозну увагу зазначенiй проблемi надано в контекстi збереження якостi сiльськогосподарських земель. Фрагментацiя (особливо в результатi процесiв урбанiзацii сiльських регiонiв), пiдвищення однорiдностi i спрощення ландшафтiв загрожуСФ бiорiзноманiтностi через скорочення територiй, зайнятих флорою i фауною. Забруднення навколишнього середовища (разом з породжуваними ним процесами евтрофування i закислення) та впровадження нових видiв завдають значноi шкоди природнiй бiорiзноманiтностi.
За розрахунками, що базуються на швидкостi вимирання видiв у наш час, всього за 40-50 рокiв ми можемо втратити половину видiв, що нинi живуть на Землi. Природнi еволюцiйнi процеси, очевидно, не здатнi компенсувати таке катастрофiчне зменшення видовоi рiзноманiтностi, що призведе до глибокоi деградацii бiльшостi екосистем.
З аналiзу палеонтологiчних даних виходить, що час iснування виду становить вiд 1 до 10 млн. рокiв. Нормальний темп вимирання, що вiдбуваСФться в процесi еволюцiйного розвитку форм життя i з надмiром компенсуСФться виникненням нових видiв, становить приблизно 0,000001% виду на рiк. При масових вимираннях вiн зростаСФ на два порядки. Проте сучасна швидкiсть вимирання 0,5% виду на рiк, тобто вона в 500-1000 разiв перевищуСФ катастрофiчнi темпи вимирання пермського i крейдяного перiодiв. Збереження iснуючоi тенденцii неминуче призведе до кардинальних змiн усiСФi бiосфери, до настання новоi геохронологiчноi ери, посткайнозойськоi, або антропогенноi. Вона вiдрiзнятиметься вiд нашоi не тiльки складом тваринного i рослинного свiту, але й усiм комплексом фiзико-хiмiчних умов: складом атмосфери, тепловим режимом, розподiлом опадiв та багатьма iншими такими важливими для життя людей характеристиками середовища. Наслiдки втрати бiорiзноманiтностi для людства можна порiвняти хiба що з наслiдками свiтовоi ядерноi вiйни (ядерною зимою), що означаСФ кiнець людськоi цивiлiзацii в найближчi 100 рокiв.
Крiм того, iнтенсифiкацiя процесiв еволюцii обовязково приведе до появи великоi кiлькостi нових форм життя, особливо груп, що дуже швидко еволюцiонують, з коротким життСФвим циклом мiкроорганiзмiв, найпростiших, нижчих червiв, комах. Таким чином, не зумiвши зберегти видову рiзноманiтнiсть життя, людство стане заручником стихiйних еволюцiйних процесiв. Пiзнання причин вимирання одних видiв i виникнення iнших, розробка i реалiзацiя рiзних способiв збереження сучасних видiв тварин, рослин, грибiв i мiкроорганiзмiв, якi створюють СФдино придатне для життя людей природне середовище шлях до запобiгання небезпечного розвитку цiСФi сторони екологiчноi кризи.
Вiдходи, проблема мiст. Шуми. Проблема утилiзацii особливо важлива, враховуючи шкiдливий вплив забруднень на здоровя людини. Середнiй подушний рiвень мунiципальних вiдходiв в РДвропi становить 350 кг/рiк. Однак у Бельгii i Грецii iх основна частина це залишки iжi та садовi вiдходи
(47-50%), а у Великобританii i в Украiнi частка подiбних вiдходiв дорiвнюСФ вiдповiдно 19,6 i 2~%. тодi як найбiльшу частину займають вiдходи паперу (39 i 28%). Зростаюча частка промислових вiдходiв мiстить небезпечнi компоненти. В РДвропi щорiчно виробляСФться бiльше 250 млн. т мунiципальних i понад 850 млн. т промислових вiдходiв. В краiнах Органiзацii економiчного спiвробiтництва i розвитку (ОЕСР) налiчуСФться близько 10 тис. шляхiв транскордонного перемiщення небезпечних вiдходiв, сумарна маса яких перевершуСФ 2 млн. т. Тiльки в шести СФвропейських краiнах зареСФстровано понад 55 тис. забруднених дiлянок, а загальна площа забруднень у РДвропi становить вiд 47 до 95